Штраф ТЦК скасували. По гроші — знову до ТЦК: чому перемога в суді не закінчує справу

Ось ситуація, яку важко назвати інтуїтивною.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки — ТЦК та СП — штрафує людину.

Людина платить.

Потім оскаржує постанову.

Суд визнає її протиправною, скасовує та закриває справу.

Хто після цього має зробити наступний крок?

Здавалося б — держава. Адже саме вона вже отримала гроші за постановою, якої юридично більше немає.

Але на практиці діяти знову доводиться громадянину.

9 вересня Новини.LIVE опублікували консультацію юристки Надії Шуляк: після скасування постанови гроші самі на картку не повертаються. Потрібне окреме звернення, а у випадку відмови або бездіяльності може знадобитися новий суд.

І це не лише думка юриста.

4 серпня 2026 року Державна казначейська служба України окремо опублікувала роз'яснення про повернення коштів із бюджету.

У ньому прямо зазначено: для повернення штрафів, накладених ТЦК та СП, платнику необхідно звертатися до обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Уже контролюючий орган формує подання для Казначейства.

Тобто виникає доволі показова конструкція.

Людина щойно виграла суд у системи ТЦК — і для повернення грошей їй пропонують знову звернутися до системи ТЦК.

Формально логіка є: Казначейство не визначає самостійно, кому і за що повертати бюджетні надходження. За статтею 45 Бюджетного кодексу повернення помилково або надміру зарахованих коштів відбувається за поданням органів, які контролюють відповідні надходження.

Але для людини результат виглядає простіше: одного рішення суду може бути недостатньо.

При цьому право на повернення грошей у законі прописано досить прямо.

Стаття 296 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює: якщо постанову скасовано із закриттям справи, стягнуті грошові суми підлягають поверненню.

Зверніть увагу саме на слова «із закриттям справи».

Якщо суд лише скасував певне рішення, але направив питання на новий розгляд або залишив можливість нового притягнення до відповідальності, ситуацію потрібно оцінювати окремо.

Але коли постанова скасована і провадження закрите, базове правило зрозуміле: правова підстава для штрафу зникла.

І ось тут починається найцікавіше.

Дві різні ситуації, які не варто змішувати

Перша — людина сама сплатила штраф, поки постанова ще діяла.

Друга — гроші вже стягнули через державного або приватного виконавця.

Для другого випадку законодавство зараз прописує процедуру детальніше.

Після змін 2024 року Порядок Мінфіну №787 прямо передбачає ситуацію, коли адміністративне грошове стягнення було перераховане до бюджету виконавцем, а потім відповідне рішення скасував суд.

Тоді платник подає заяву, зазначає номер судового рішення, додає належно засвідчену копію рішення та інформацію про платіж, здійснений виконавцем. Повернення проводиться за поданням органу, який контролює відповідне бюджетне надходження.

А от із добровільно сплаченим штрафом юридична картина цікавіша.

Людина не помилилася рахунком.

Не заплатила двічі.

Не перерахувала зайві 17 000 грн.

На момент платежу постанова формально існувала.

Правова підстава зникла пізніше — коли суд її скасував.

Саме цю різницю ще у 2023 році пояснила Велика Палата Верховного Суду у справі №910/5880/21.

Та справа не стосувалася ТЦК — там ішлося про адміністративно-господарський штраф Укртрансбезпеки. Це важливе уточнення.

Проте принцип Верховний Суд сформулював чітко: якщо на момент оплати підстава існувала, а потім відпала через скасування постанови, такі гроші не обов'язково є «помилково» або «надміру» зарахованими у значенні Порядку №787.

Після скасування постанови вони залишаються у бюджеті без достатньої правової підстави. А отже, платник може вимагати їх повернення за статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Звучить теоретично?

У 2026 році ця логіка вже з'явилася саме у спорах щодо штрафів ТЦК.

8 500 грн: штраф скасували, гроші довелося стягувати окремо

2 квітня 2026 року Шевченківський районний суд Харкова розглянув справу №638/3859/26.

У грудні 2025 року чоловіку призначили штраф у розмірі 17 000 грн за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Фактично він сплатив 8 500 грн.

4 лютого 2026 року інший суд скасував постанову ТЦК та закрив справу про адміністративне правопорушення.

Але 8 500 грн залишилися у бюджеті.

Тому чоловік подав уже окремий цивільний позов.

Суд постановив стягнути з Державного бюджету України 8 500 грн, а також 1 064,96 грн судового збору та 3 000 грн витрат на правничу допомогу.

Загалом — 12 564,96 грн.

І тут весь бюрократичний парадокс видно майже без коментарів.

Щоб скасувати штраф — суд.

Щоб забрати гроші після скасування штрафу — ще один суд.

17 000 грн: майже рік після скасування постанови

Ще більш показова справа №674/309/26.

16 травня 2025 року чоловіка оштрафували на 17 000 грн.

20 травня він сплатив гроші.

31 липня 2025 року Дунаєвецький районний суд скасував постанову та закрив провадження. 12 серпня рішення набрало законної сили.

А далі почалося найцікавіше.

Із матеріалів наступної справи видно, що громадянин намагався пройти позасудовий шлях. Одне його звернення залишили без розгляду та порадили звернутися до органу, який контролює бюджетні надходження.

Потім, 5 січня 2026 року, територіальне управління Казначейства також відмовило у поверненні та вказало на необхідність звернення до відповідного контролюючого органу.

У підсумку людина знову пішла до суду.

6 липня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд постановив стягнути з Державного бюджету 17 000 грн та ще 1 331,20 грн судового збору.

Суд прямо послався на статтю 1212 Цивільного кодексу і не погодився з аргументом, що повернення можливе виключно через Порядок №787.

І це вже не просто юридична теорія.

Людина сплатила штраф у травні 2025 року.

У липні 2025-го домоглася його скасування.

А окреме рішення про повернення 17 000 грн отримала лише в липні 2026-го.

Тобто скасувати незаконну постанову — ще не означає фактично повернути майно.

Що робити після скасування штрафу

Для людини без юридичної освіти практичний маршрут краще розділити на кілька простих кроків.

По-перше, потрібно мати повний текст судового рішення та переконатися, що воно набрало законної сили.

По-друге, необхідно зберегти доказ оплати: квитанцію, банківську виписку або платіжну інструкцію.

По-третє, підготувати реквізити рахунку IBAN, на який мають повернути кошти.

По-четверте, з огляду на офіційне роз'яснення Казначейства від 4 серпня 2026 року, щодо штрафів ТЦК варто письмово звертатися до відповідного обласного ТЦК та СП із вимогою оформити повернення коштів.

До звернення логічно додати копію судового рішення, підтвердження набрання ним законної сили, документ про оплату та банківські реквізити.

Якщо гроші стягувалися через виконавче провадження, потрібно також врахувати спеціальні вимоги Порядку №787 щодо документа, яким виконавець перерахував кошти до бюджету.

І головне — звертатися письмово так, щоб залишився доказ подання та отримання заяви.

Бо якщо почнеться класичне «це не до нас», саме ці документи потім можуть стати доказами вже у другому спорі.

А якщо ТЦК або Казначейство не повертають гроші?

Тут опублікована практика дає громадянину сильний аргумент.

Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що після відпадіння правової підстави гроші не можуть безкінечно залишатися у бюджеті лише тому, що колись були сплачені за чинною на той момент постановою.

А суди у Харкові та Хмельницькому у 2026 році вже застосували цю логіку у спорах фізичних осіб щодо скасованих штрафів ТЦК.

Це не означає, що будь-який другий позов автоматично буде виграний.

Потрібно дивитися на конкретне рішення про скасування штрафу, спосіб сплати грошей, докази платежу, учасників спору та актуальний статус судової практики.

Але твердження «ви вже заплатили — нічого повернути неможливо» точно не відповідає тому, що сьогодні написано у законі та що вже роблять суди.

І саме тут до держави виникає найпростіше питання.

Якщо суд уже встановив, що штраф не повинен існувати, чому повернення грошей не стає логічним продовженням цього самого рішення?

Чому громадянину спочатку потрібно доводити, що його незаконно оштрафували, а потім окремо доводити, що держава не повинна залишати собі гроші за скасованим штрафом?

Можна довго обговорювати бюджетні коди, подання, Казначейство і статтю 1212.

Для звичайної людини все набагато простіше.

Штрафу більше немає.

А гроші — ще треба повернути.