857 мобілізованих «на папері»: керівники ТЦК малювали собі план виконання — а людям виписують штрафи за неточності в тому ж реєстрі

Уявіть: людина, якої не існує, «призвана» на військову службу. Її немає ні в ТЦК, ні у військовій частині. Але в державному реєстрі «Оберіг» вона є — з наказом про призив, поіменним списком і напрямком до частини. І все це завірено кваліфікованим електронним підписом начальника.

За версією слідства, саме так працювала схема в районних ТЦК на Буковині та Закарпатті.

25 вересня Нацполіція, при процесуальному керівництві спеціалізованих прокуратур у сфері оборони Західного регіону та оперативному супроводі СБУ і ДВКР СБУ, повідомила про підозру двом керівникам районних ТЦК і СП. На Буковині це 46-річний екс-керівник, на Закарпатті — 39-річний чинний начальник.

Що саме вони робили — за версією слідства

На Буковині, за даними поліції, задокументовано 631 факт внесення недостовірних відомостей до «Оберіг». Екс-керівник ТЦК змінював облікові картки військовозобов'язаних — зокрема осіб, які фактично не існували. Далі «паперові мобілізовані» отримували накази про призив і поіменні списки напрямку до військових частин.

На Закарпатті 39-річний начальник РТЦК, за версією слідства, несанкціоновано змінював дані в облікових картках: вносив відомості про нібито доставлення чоловіків до ТЦК, проходження ними мобілізаційних заходів та направлення на службу. Серед «мобілізованих» були і призвані в попередні періоди, і ті, кого взагалі не призивали.

Навіщо це робити? Відповідь слідства проста і від цього не менш неприємна: щоб штучно завищувати показники виконання мобілізаційного плану. Тобто не шукати людей, не працювати з явкою — а просто домалювати цифри в реєстрі.

Загалом, за даними Офісу Генерального прокурора, із грудня 2025 по лютий 2026 року керівники районних ТЦК внесли до «Оберіг» відомості щонайменше про 857 фіктивно мобілізованих осіб. За підрахунками журналістів з посиланням на слідство, 631 із них — неіснуючі громадяни. Це три місяці роботи — і майже тисяча «солдатів», яких не існує.

Тепер про те, чому це стосується кожного

Масштаб історії — не тільки в кількості фейкових записів. Масштаб — у контексті.

З травня 2024 року, після ухвалення закону № 3696-IX, громадянина в особливий період штрафують за порушення правил військового обліку на 17 000–25 500 гривень. За несвоєчасне оновлення даних у тому самому «Оберігу» чи Резерв+. Посадовців — від 34 000 до 59 500 гривень.

Люди ці штрафи реально отримують. З літа 2025-го їх масово виписують саме за «недостовірні дані» — часто тоді, коли людина фізично не могла оновити інформацію або дані в реєстрі застаріли не з її вини.

І от тепер дивіться, що виходить. Людині загрожують 17 тисяч гривень, якщо в реєстрі щось не збіглося. А посадовець, який мав повний доступ до реєстру і власний електронний підпис, — за версією слідства — міг місяцями вносити туди вигаданих людей, і система це спокійно приймала.

Один стандарт для громадянина. Інший — для тих, хто цим реєстром керує.

До речі, суди вже почали це помічати. Одеський апеляційний суд скасував штраф 17 000 гривень чоловіку, чиї дані в реєстрі застаріли не з його вини. У рішенні суд сформулював принцип, який варто викарбувати на дверях кожного ТЦК: «бігати повинні дані, а не люди».

Чи можна вірити своєму військовому обліку?

І тут головне питання, яке виникає в кожного військовозобов'язаного: якщо дані про мобілізацію в реєстрі малюють самі чиновники — що взагалі написано в моїй обліковій картці?

Чесна відповідь: перевірити варто. Свій статус і дані можна подивитися в застосунку Резерв+ — це офіційний електронний кабінет призивника та військовозобов'язаного. Якщо там є записи про призив, направлення чи заходи, яких ви не проходили, — це привід письмово звертатися до ТЦК і фіксувати розбіжність.

Що важливо розуміти: у цій справі фігурували, за версією слідства, зокрема неіснуючі люди та ті, кого не призивали. Тобто жертвами схеми ставали двічі: ті, кого «призвали» на папері, і ті, хто реально чекає повістки, поки звіти виглядають «виконаними».

Що каже закон фігурантам

Обом підозрюваним інкримінують статті Кримінального кодексу: ч. 1 і ч. 3 ст. 362 — несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем, а на Буковині ще й ч. 1 ст. 366 — службове підроблення. Це не адміністративний штраф. Це кримінальна справа.

Але зафіксуймо головне: це підозра, а не вирок. Презумпція невинуватості ніхто не скасовував. Позиція захисту у відкритих джерелах поки що відсутня. Досудове розслідування триває — слідчі не виключають нових епізодів.

І ще одна деталь, яку офіційно ніхто не пояснив. У матеріалах Нацполіції йдеться про двох фігурантів. Офіс Генерального прокурора у своїх публікаціях згадує п'ятьох керівників РТЦК і сумарні 857 записів. Частина ЗМІ писала про трьох підозрюваних. Ймовірно, підозри повідомляли в кілька етапів — але єдиного офіційного зведення немає. Це питання, на яке варто чекати відповіді.

Що далі

Невідомо, чи були 857 фіктивних записів вилучені з «Оберігу» і чи виправили наслідки для реальних людей, чиї дані опинилися поруч із вигаданими. Невідомо і те, чи поніс хтось дисциплінарну відповідальність до повідомлення про підозри — формулювання «екс-керівник» натякає, але не підтверджує.

І найголовніше питання, яке держава поки що залишила без відповіді: якщо «Оберіг» виявився відкритим для паперових мобілізацій — чому громадянин має платити 17 тисяч гривень за помилку в цьому самому реєстрі, поки не завершиться перевірка, хто саме і що туди вносив?

Поки цієї відповіді немає, штрафи, схоже, виписують за старою схемою. Людям. А не даним.