Боєць — не кур’єр: хто насправді зобов’язаний передавати медичні документи з лікарні до військової частини

У серпні 2023 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову №901.

Її логіка дуже проста: людина, яка перебуває на стаціонарному лікуванні, не повинна фізично бігати між лікарнею та військовою частиною з виписками, висновками військово-лікарської комісії та іншими документами.

Для цього існує система електронного документообігу.

І тут починається найцікавіше.

Постанова №901 не просто дозволяє лікарням і військовим частинам обмінюватися документами. Вона визначає, хто, що і коли має передавати.

Заклад охорони здоров’я протягом одного дня з моменту госпіталізації військовослужбовця або його вибуття зі стаціонару має надіслати військовій частині іменний список із даними про госпіталізацію або виписку.

Не пізніше дня завершення лікування лікарня передає, зокрема, постанову ВЛК, виписку з медичної карти та передбачені порядком рапорти й інші необхідні документи.

У зворотному напрямку також працює не сам боєць.

Військова частина передає документи, які перебувають у її розпорядженні: зокрема довідку про обставини травми, витяги з відповідних наказів та відпускний квиток у передбачених Порядком випадках.

Тобто система задумана приблизно так:

лікарня повідомила про військового — частина отримала інформацію — потрібні документи пішли назад — лікування, ВЛК, відпустка та грошове забезпечення оформлюються без перетворення пацієнта на листоношу.

На папері все виглядає цілком розумно.

Але є одна фраза в постанові, яку особливо варто запам’ятати.

Військовослужбовець у день виписки має право за власним бажанням особисто отримати медичні та інші документи та подати їх до військової частини або ТЦК та СП.

Саме право.

Не встановлений цим пунктом обов’язок.

Це важлива різниця.

Якщо військовий хоче сам забрати документи, щоб додатково проконтролювати процес, він може це зробити.

Але з постанови №901 не випливає загальне правило: «Не приніс паперову виписку особисто — сам винен».

Більше того, стаття 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України говорить ще пряміше.

В особливий період медичні та інші документи до військової частини направляє в електронному вигляді заклад охорони здоров’я або ТЦК та СП.

А якщо електронне направлення неможливе, обов’язок направити документи в паперовому вигляді також покладається на заклад охорони здоров’я або ТЦК та СП.

Тому вимога «принеси нам паперову виписку з печатками, і тільки після цього ми почнемо щось робити» має серйозну юридичну проблему, якщо потрібні документи вже були належно передані через встановлену систему.

Порядок №901 не визначає особисту доставку паперової виписки військовослужбовцем як універсальну обов’язкову передумову для обробки медичних документів.

Але тут потрібне уточнення.

Не кожне прохання показати або передати оригінал документа автоматично є незаконним.

Постанова прямо передбачає, що після електронного надсилання документів військовослужбовцю або особі, яка його супроводжує, видаються оригінали. На них повинна бути відмітка про дату електронного надсилання та реєстраційний номер у системі електронного документообігу.

Тому оригінали краще берегти.

Вони можуть стати дуже сильним доказом того, що лікарня документ сформувала і вже відправила його електронно.

А тепер ще одна цифра.

Пункт 9 Порядку №901 встановлює: військова частина розглядає отримані від медичного закладу або ТЦК та СП документи протягом одного календарного дня.

Це не означає, що за одну добу військовому зобов’язані перерахувати гроші.

Це строк саме для розгляду отриманих документів у межах передбаченого постановою документообігу.

Але він робить досить дивною ситуацію, коли документ уже потрапив до системи, а потім тижнями чи місяцями нібито «десь ходить».

І ось тут теорія стикається з практикою.

У щорічній доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2025 рік зазначено, що протягом року надійшло 855 звернень щодо можливих порушень права військовослужбовців та членів їхніх сімей на грошове забезпечення.

Окремо Омбудсман описав проблеми поранених військових із виплатами під час лікування. Серед причин несвоєчасних виплат він назвав тривале оформлення необхідних документів та недотримання командуванням військових частин і органами військового управління вимог постанови №901.

Тобто проблема електронного документообігу — не вигаданий юридичний казус.

Її вже зафіксував державний правозахисний орган.

У тому ж звіті наведений конкретний випадок.

Військовослужбовець отримав тяжке поранення ще у червні 2024 року і довго лікувався. Із січня 2025 року йому перестали виплачувати щомісячне грошове забезпечення, а додаткову винагороду у 100 000 грн він, за даними Омбудсмана, не отримував протягом усього лікування.

Після втручання Уповноваженого та отримання медичних документів військового включили до наказу командира щодо виплати грошового забезпечення і додаткової винагороди за весь час лікування.

Саме тут стає зрозуміло, чому питання «хто мав принести виписку» зовсім не бюрократична дрібниця.

Для пораненого це можуть бути місяці без належних коштів.

За чинними правилами військовослужбовцям, які через поранення, пов’язане із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні, передбачена додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн у розрахунку на місяць за відповідний період. Для виплати мають бути виконані встановлені законом умови, зокрема щодо зв’язку поранення із захистом Батьківщини та належного документального підтвердження.

І тут важливо не змішувати дві різні речі.

Перша — чи має військовослужбовець право на конкретну виплату.

Друга — хто повинен забезпечити рух документів.

Постанова №901 не створює автоматичного права на 100 000 грн лише тому, що людина потрапила до лікарні. Потрібні передбачені законодавством обставини та документи.

Але якщо право є, збій між лікарнею та військовою частиною не повинен магічним чином перетворюватися на провину пацієнта.

Цю логіку вже можна побачити і в судовій практиці.

Касаційний адміністративний суд у постанові від 24 вересня 2025 року у справі №620/3407/24 звернув увагу на передбачений постановою №901 електронний документообіг та зазначив, що його існування спростовує посилання військової частини на необізнаність про лікування військовослужбовця.

А Київський окружний адміністративний суд у рішенні від 9 липня 2026 року в іншій справі зазначив: непередача постанови в рамках електронного документообігу сама по собі не може бути підставою для позбавлення військовослужбовця додаткової винагороди, якщо правові підстави для неї існують.

Це рішення суду першої інстанції, тому перетворювати його на універсальний прецедент не варто. Але напрямок аргументації показовий.

Що робити, якщо частина говорить: «Документи ви не принесли вчасно»?

Насамперед варто перевірити не пам’ять посадової особи, а слід документа.

Якщо лікарня передала документи електронно, на виданих оригіналах має бути відмітка про дату передачі та реєстраційний номер у системі.

Далі доцільно письмовим рапортом попросити військову частину перевірити отримання документа через систему електронного документообігу, зазначити дату і номер, опрацювати відповідні періоди лікування та надати письмову відповідь про причини невключення до наказу, якщо це вже сталося.

Зберігати варто виписки, постанови ВЛК, довідку про обставини травми, оригінали з відмітками електронного надсилання, копії рапортів і підтвердження їх реєстрації.

Не тому, що військовий повинен виконувати роботу системи.

А тому, що якщо система не спрацює, саме ці документи можуть довести, де виникла затримка.

Якщо питання не вирішується, бездіяльність або відмову можна оскаржувати по команді, звертатися до компетентних органів, зокрема до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а за наявності підстав — захищати право в адміністративному суді. Практика показує, що такі спори реальні, а не теоретичні.

Є ще одна важлива деталь.

Пункт 11 постанови №901 прямо говорить, що заклади охорони здоров’я, військові частини та ТЦК та СП відповідають за надання документів у повному обсязі, а також за достовірність, актуальність і повноту інформації в них.

Але слово «відповідають» не означає, що за кожний пропущений строк автоматично існує окремий штраф для командира або автоматична компенсація військовому.

Спосіб юридичного захисту залежатиме від того, яке саме право було порушене: не оформлено документ, не видано наказ, не нараховано гроші або не здійснено виплату.

І це, мабуть, головний висновок.

Держава вже написала правила, за якими поранений військовий не повинен бути кур’єром між двома державними установами.

Якщо ж система працює тільки після слів «принеси папірець особисто», проблема вже не в тому, що військовослужбовець погано знає бюрократію.

Проблема в тому, що сама бюрократія не виконує правила, написані для неї.