Посли ЄС затвердили скринінг останніх двох кластерів для України: Угорщина зняла вето, не висунувши жодної вимоги

20 листопада Coreper без обговорення погодив результати скринінгу кластерів 4 і 5 для України та Молдови. Угорщина, яка з 20 жовтня блокувала рішення, не висунула жодної вимоги. Відкриття всіх шести кластерів очікують у грудні, але кожен наступний крок потребує одностайності 27 держав, а головним гальмом лишаються невиконані Києвом проміжні критерії верховенства права, які Молдова вже закрила.

Комітет постійних представників держав ЄС у п'ятницю, 20 листопада, затвердив результати скринінгу українського законодавства за кластером 4 («Зелений порядок денний та стала взаємопов'язаність») і кластером 5 («Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості») — останніми двома з шести переговорних кластерів, які досі лишалися невідкритими. Обидва питання внесли до порядку денного як пункти без обговорення після того, як Угорщина, яка з 20 жовтня гальмувала це рішення, передала сигнал про готовність рухатися далі. Цього разу документи не розглядали на засіданні робочої групи Ради ЄС із питань розширення — вони пішли безпосередньо до послів.

Архівне фото: президент України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр тиснуть руки перед круглим столом саміту ЄС у Брюсселі, 16 жовтня 2026 року; на тлі — учасники засідання та фотограф.
© Ludovic Marin / AFP via Getty Images
Відкрити зображення у повному розмірі

Аналогічні рішення ухвалено і для Молдови. На цьому кроці зафіксованих заперечень уже немає, і відкриття всіх шести кластерів для України очікують у грудні. Але сама процедура ще попереду: Києву і Кишиневу надішлють офіційні листи із запрошенням подати переговорні позиції, далі ЄС має підготувати й погодити власні спільні переговорні позиції щодо кожного кластера — а для їх затвердження потрібна одностайна згода всіх 27 держав-членів. Лише після цього можливі міжурядові конференції Україна—ЄС і Молдова—ЄС, які формально відкривають кластери. Найближча Рада ЄС із загальних питань, на полях якої проводять такі конференції, запланована на 15 грудня, хоча конференція може відбутися й раніше, якщо держави встигнуть погодити спільні позиції. Інакше кажучи, зняте 20 листопада вето стосується лише першого рішення в цьому ланцюжку.

Вето без ціни

Показова деталь: за місяць блокування Будапешт так і не сформулював жодної вимоги до Києва. Заперечення звучали на засіданнях робочої групи 20 і 27 жовтня, 3 та 10 листопада — і щоразу без пояснень і без списку умов. Представник України при ЄС Тарас Качка ще на початку листопада констатував: немає жодних змістовних вимог, розбіжностей чи занепокоєнь, Угорщина лише просила додатковий час на вивчення документів. Питання прав національних меншин, яке роками було важелем Будапешта, Київ закрив 12 жовтня, коли Верховна Рада ухвалила зміни до закону про освіту (266 голосів «за»), — і вже наступного дня, 13 жовтня, четверта міжурядова конференція Україна—ЄС офіційно відкрила кластери 2 і 3.

Архівне офіційне фото 2024 року: угорський політик Петер Мадяр, депутат Європарламенту, зі світлим коротким волоссям у темно-синьому костюмі, білій сорочці та темній краватці на світлому тлі.
© © European Union 2024 - Source: EP
Відкрити зображення у повному розмірі

Дипломати ЄС пояснюють цю паузу внутрішньою політикою Угорщини: після антиукраїнської риторики уряду Віктора Орбана нова команда Петера Мадяра не хотіла виглядати надто м'якою щодо Києва. Тобто вето було паузою для домашнього глядача, а не торгом — і знято його теж без жодних поступок України. Для Києва це тверезий сигнал: угорський запобіжник вдалося обійти простим очікуванням, без переговорів і без ціни, але й без жодної гарантії, що він не спрацює знову, — на кожному наступному кроці, де потрібна одностайність 27 держав, Будапешт зберігає рівно ту саму можливість.

Лічильник, який не вимикається вето

Рішення послів прибирає з порядку денного одну перешкоду — але не ту, що визначає реальну швидкість переговорів. Відкриття кластерів — лише вхід у переговори: жодного розділу переговорів не можна буде попередньо закрити, доки Україна не виконає проміжні бенчмарки за главами 23 («Судова влада та основоположні права») і 24 («Правосуддя, свобода та безпека») та не отримає позитивний звіт Єврокомісії про їх виконання — IBAR. Цей лічильник не вмикається і не вимикається вето: він рахує ухвалені закони, заповнені вакансії в органах правосуддя та справи, доведені до вироку.

Архівне фото 2024 року: європейська комісарка з розширення Марта Кос, жінка з коротким темним волоссям і в окулярах, у темній сукні та червоній хустці на шиї, сидить за столом засідання з документами, склянкою та пляшками води.
© Xavier Lejeune
Відкрити зображення у повному розмірі

Молдова цей рубіж уже пройшла: 19 листопада Єврокомісія надіслала Раді ЄС звіт із позитивною оцінкою виконання Молдовою проміжних вимог у сфері верховенства права та демократичних інституцій. Речник комісії Ґійом Мерсьє сказав на брифінгу в Брюсселі, що тепер це питання для Ради та держав-членів: саме вони мають розглянути звіт і вирішити, чи виконані реформи та умови цього етапу. Темп Кишинева він назвав «надзвичайно високим». Україні до цього далеко. Незалежний моніторинг Українського центру європейської політики станом на кінець першого півріччя 2026 року нарахував 20,9% виконання проміжних індикаторів: 29,1% у протидії корупції, 24,9% у боротьбі з організованою злочинністю, 11,9% в основоположних правах і 11% у міграції, притулку та Шенгені. Застереження самих авторів тут важливіше за відсоток: офіційний перелік бенчмарків Україна отримала лише в червні 2026 року, тож ці цифри — стартова точка відліку, а не заміна офіційній оцінці ЄС.

У цих самих цифрах видно і механізм гальмування. Понад 30 законопроєктів, потрібних для проміжних бенчмарків, перебувають у Верховній Раді, лише п'ять із них пройшли перше читання, а три були автоматично відкликані після відставки уряду в липні 2026 року і досі не внесені повторно. Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки, необхідну одночасно для бенчмарків, погодженого з Єврокомісією 10-пунктного плану реформ і програми Ukraine Facility, парламент досі не включив до порядку денного. Законодавчі зміни — найпоширеніший тип завдань: близько трьох чвертей проміжних бенчмарків та їхніх складових передбачають, серед іншого, зміни до законодавства. А найгірші оцінки мають ті завдання, де одного закону замало: потрібні стійкі розслідування, обвинувальні вироки у справах про корупцію високого рівня та реальні суми заморожених і конфіскованих активів.

Архівне фото: посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова, жінка з темним кучерявим волоссям у сірому піджаку та червоному шарфі, усміхається, сидячи в приміщенні зі світлими стінами.
© Ivasykus
Відкрити зображення у повному розмірі

Українська сторона ці закиди мовчки не приймає. Представник України при ЄС Тарас Качка, відповідаючи на звинувачення в затягуванні євроінтеграційних законопроєктів, заперечував розмови про навмисне гальмування і посилався на умови воєнного часу: засідання парламенту переривають повітряні тривоги та удари по Києву. Він також запевняв, що останніми тижнями взаємодія між Кабінетом Міністрів і Верховною Радою посилилася. Перевірити цю оцінку найпростіше в залі: три відкликані після відставки уряду законопроєкти й антикорупційна стратегія, яка досі не стоїть у порядку денному, — це документи, а не обставини.

Генпрокурор, конституція і воєнний стан

Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова у середині листопада окреслила вузол, який Київ має розв'язати власноруч: позитивний IBAR можливий лише після зміни процедури відбору генерального прокурора — прозорішої та заснованої на заслугах. Змінювати Конституцію під час воєнного стану Україна не зможе навіть за наявності голосів, тож спільна робоча група ЄС–Україна шукає законний обхідний варіант; за оцінкою одного з дипломатів ЄС, вона здатна потроїти темп реформ. Раніше віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов публічно заперечував потребу конкурсу на посаду генпрокурора, посилаючись на відсутність такої практики в Європі. Позиція уряду і вимога ЄС досі розходяться — і це розходження має ім'я та посаду.

Архівне фото-ілюстрація: фасад будівлі Ради Європейського Союзу в Брюсселі зі скляними вікнами та банером із емблемою Ради; попереду підстрижені кущі.
© Antoine Meissonnier
Відкрити зображення у повному розмірі

Комісарка з розширення Марта Кос і міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс говорять, що сподіваються провести Україну через ці реформи до кінця литовського головування в Раді ЄС, яке завершується в червні 2027 року. Київ водночас декларує інший горизонт: за словами Качки, Україна прагне завершити переговори про вступ до 2027-го або 2028 року, а можливо й раніше, якщо внутрішні реформи підуть швидше. Окремо дипломат каже про розрахунок ухвалити все необхідне законодавство до кінця 2027 року й сподівається, що оцінка розширення Єврокомісії підтвердить таку здатність України. Саме проміжок між цими двома датами — між завершенням литовського головування в червні 2027-го і фінішем переговорів у 2027–2028 роках — визначається не головуючою країною, а порядком денним Верховної Ради.

Що змінюється для України

Рішення Coreper не знімає жодного зовнішнього ризику остаточно: спільні переговорні позиції, як і відкриття кластерів, вимагають одностайності всіх 27 держав, і Будапешт зберігає право голосу на кожному наступному кроці. Але далі темп визначається передусім у Києві: порядком денним Верховної Ради, трьома відкликаними й досі не внесеними законопроєктами, антикорупційною стратегією на 2026–2030 роки, яка в цей перелік так і не потрапила, та процедурою відбору генпрокурора, через яку уряд і ЄС говорять різними мовами. Дипломати очікують, що на тижні з 23 листопада країни ЄС розглядатимуть уже надісланий 19 листопада звіт про виконання Молдовою проміжних вимог, — і це наочна різниця між кандидатом, який зробив домашнє завдання, і кандидатом, якому його ще треба написати.

Перевірка фактів

Першоджерела

Документи та повідомлення, на яких ґрунтується матеріал.