Чехія не пустить російських хокеїсток попри вердикт CAS: віз не буде, чужий шенген не допоможе

Міністр внутрішніх справ Любомір Метнар підтвердив: урядові постанови фактично забороняють видавати візи російським спортсменам на чемпіонат світу в Остраві, а в'їзд закриють навіть власникам віз інших країн ЄС.

Російські спортсмени не потраплять на чемпіонат світу з хокею серед дівчат до 18 років, який Чехія прийматиме в січні в Остраві. Міністр внутрішніх справ Любомір Метнар підтвердив це 18 листопада після зустрічі з представниками Чеської хокейної асоціації — як наслідок рішення Спортивного арбітражного суду (CAS) від 30 жовтня, яким арбітраж зобов'язав Міжнародну федерацію хокею (IIHF) повернути російські збірні на світові першості.

Архівне фото 2018 року: Любомір Метнар, міністр внутрішніх справ Чехії, — чоловік у темному костюмі, білій сорочці та червоній краватці в дрібний візерунок, в окулярах, усміхається; на тлі — синя стіна з білими та жовтими графічними елементами.
© EU2018BG Bulgarian Presidency, derivative work: Itsyoungrapper
Відкрити зображення у повному розмірі

«За мене нічого не змінюється. Існують постанови та ухвали уряду, які де-факто забороняють видачу віз російським спортсменам для участі в нашому чемпіонаті», — сказав Метнар після зустрічі. Навіть якщо російські спортсмени прибудуть із візою іншої європейської країни, в'їзд до Чехії їм не дозволять, підкреслив він. Які саме прикордонні чи міграційні інструменти застосують у такому разі, міністр не уточнив: обмежився констатацією, що МВС «має правові інструменти».

Основа — постанова уряду Чехії 2023 року: вона забороняє російським і білоруським командам грати в країні, а чеським — брати участь у змаганнях на території Росії та Білорусі. Саме цей документ, а не нове політичне рішення, Метнар називає відповіддю на вердикт із Лозанни. Окремого закону, який прямо забороняв би збірним грати проти Росії, уряд не планує, хоча саме його вимагає хокейна асоціація.

Візи як останній аргумент

Візове питання виходить за межі Чехії: чемпіонат приймає Острава, але російська команда могла б потрапити до Шенгену через іншу країну. Міністр закордонних справ Петр Мацінка розповів, що надіслав листа й особисті SMS усім колегам з ЄС із проханням не видавати візи російським хокеїстам і хокеїсткам для участі в турнірах. За словами Мацінки, міністри закордонних справ ЄС підтримали його і погодилися не видавати візи, які дозволили б росіянам поїхати на чемпіонат, зокрема через інші країни союзу.

Архівне фото: двоє чоловіків у темних костюмах тиснуть руки на тлі прапорів Чехії, Польщі та Європейського Союзу й синьої стіни з написом польською мовою.
© Ministry of Foreign Affairs of Poland
Відкрити зображення у повному розмірі

«Я не вважаю доречним, щоб у ситуації, коли Росія веде війну в Європі, її національна хокейна команда грала в Чеській Республіці, щоб тут лунав російський гімн або щоб ми були змушені дивитися на російські прапори», — пояснив свою позицію глава МЗС.

Обіцянка європейських столиць — не правова норма: домовленість міністрів не підміняє національні візові правила, а IIHF остаточного рішення щодо остравського турніру ще не оголосила. Чеська сторона і федерація домовилися продовжити консультації та підготувати спільну заяву зацікавлених міністерств.

Візову тему в Празі супроводжує скандал довкола самого Мацінки: в телевізійному інтерв'ю на вихідних він назвав хокей переважно чоловічим видом спорту та принизливо висловився про російських хокеїсток, що викликало осуд політиків і відомих спортсменів, включно з гравцями НХЛ. 9 листопада міністр вибачився, визнавши свої слова вкрай недоречними, і особисто зателефонував генеральному менеджеру жіночої збірної. Міністр спорту Борис Штястни від висловлювань колеги дистанціювався, але вимагати вибачення не став.

Чого боїться федерація

Чеська хокейна асоціація долучилася до бойкоту матчів проти Росії, про який раніше заявили Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія та Латвія. Але бойкот без прикриття держави несе ризик для самої збірної: президент асоціації Алоїс Гадамчик попереджав, що відмова грати проти Росії без офіційного втручання може обернутися спортивними санкціями проти національної команди.

Архівне фото 2012 року: замок Бетюсі — історична триповерхова будівля зі світлими стінами та зеленими ставнями, штаб-квартира Спортивного арбітражного суду в Лозанні; перед нею газон і круглий фонтан зі скульптурами.
© Fanny Schertzer
Відкрити зображення у повному розмірі

Тому союз домагається закону, який прямо заборонив би чеським збірним виходити на матчі проти Росії: тоді неявка була б виконанням державної заборони, а не дисциплінарним порушенням федерації. Штястни і Метнар відповідають відмовою — чинних урядових постанов та інструментів МВС, за їхніми словами, достатньо. Отже, ризик санкцій за можливу відмову грати поки залишається на федерації та збірній: принаймні доти, доки зацікавлені міністерства не оформлять позицію спільним документом, про який домовилися на зустрічі 18 листопада.

Канадський прецедент і реакція Росії

Ситуація довкола Острави повторює канадський сценарій. 15 листопада IIHF підтвердила, що російська молодіжна збірна не зіграє на чемпіонаті світу в Едмонтоні та Ред-Дірі (26 грудня — 5 січня). Оттава відмовила росіянам у візах — зокрема гравцям, які вже виступають у північноамериканських юніорських лігах, — а згодом уточнила, що до турніру не допустять і власників чинних канадських віз. Рада федерації, оцінивши здійсненність альтернативних варіантів, залишила чемпіонат за Канадою. Федерація хокею Росії назвала рішення «неприйнятним» і «неправозаконним» та оголосила про спільне звернення з Олімпійським комітетом Росії до МОК і «всі доступні правові засоби».

Президент ФХР Владислав Третьяк пригрозив домагатися від Канади компенсації та перенесення або скасування турніру, а також попросив комісію з етики IIHF покарати національні федерації, які організовують бойкот матчів проти Росії.

Сама IIHF визнала, що «глобальний вплив» вердикту CAS виявився «суттєво недооціненим». 4 листопада федерація заявила, що негайне повернення російських команд «несе значні практичні та спортивні складнощі»: візові та в'їзні вимоги, заходи безпеки, логістичні обмеження й наслідки для форматів змагань накладаються на брак часу, адже до окремих турнірів залишилися тижні. Для Острави це означає ймовірний повтор канадського сценарію — якщо за тижні, що залишилися, щось не зміниться. Спонсори чемпіонатів — від чеського Tipsport до шведської AJ Produkter і фінської Nokian Tyres — уже заявили, що переглянуть участь у турнірах із Росією; німецький союз (DEB), який має прийняти чоловічий чемпіонат світу 2027 року, назвав вердикт подією, що «принципово змінює ситуацію» для організатора.

Архівне фото: матч Фінляндія — Росія за третє місце жіночого чемпіонату світу з хокею 2015 року — хокеїстки у біло-синій та червоній формі борються за шайбу на льоду; на тлі — лави команд і рекламні борти.
© Maria Eklind
Відкрити зображення у повному розмірі

Ціна несистемного рішення

Для України ця історія не лише про хокей. 1 листопада міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав рішення CAS неприйнятним і закликав уряди, які «не втратили моральний компас», заборонити в'їзд російським гравцям; 4 листопада, вітаючи рішення Канади, він заявив, що «на льоду безкарності для Росії немає». Саме національні уряди по одному роблять те, про що просить Київ: Європейська комісія виступає проти «нормалізації» участі російських і білоруських спортсменів, доки триває війна, але остаточне рішення про допуск хокейних збірних формально належить IIHF, а аргументи федерації щодо безпеки арбітраж уже визнав недостатньо обґрунтованими.

Ставка для України пряма: член ради IIHF, президент Шведської хокейної федерації Андерс Ларссон припустив, що після повернення Росія гратиме на тому рівні, де виступала до відсторонення, — тобто теоретично може посісти місце України на чемпіонаті світу 2027 року; офіційного рішення про таку заміну немає. Українська влада в міжнародних дискусіях нагадує: сотні спортсменів загинули від російських ударів, сотні спортивних об'єктів зруйновані чи пошкоджені. Кожен новий турнірний кейс Києву доводиться виборювати окремо — в Оттаві, Празі, Осло, — бо системного європейського механізму недопуску досі не існує.

Чемпіонат в Остраві стартує 8 січня. Міністерства і федерація домовилися про подальші зустрічі та спільну заяву; IIHF остаточного рішення щодо турніру не оголосила. Питання, хто відповідатиме, якщо федерація все ж отримає санкції за відмову грати — уряд, який відмовився від закону, чи сам союз, що долучився до бойкоту, — поки відкрите.

Перевірка фактів

Першоджерела

Документи та повідомлення, на яких ґрунтується матеріал.