Ле Пен — послу України: Франція більше не зможе фінансувати Київ, кредит ЄС на 90 млрд обіцяють дотримати

Після закритої зустрічі з послом Вадимом Омельченком Марін Ле Пен пообіцяла дотримати зобов'язання щодо кредиту ЄС на 90 мільярдів євро, але згорнути нові фінансові внески Парижа. У Києва на 2027 рік уже є діра у 70 мільярдів євро — і жодної гарантії від французьких кандидатів.

У понеділок 16 листопада в Парижі за зачиненими дверима Марін Ле Пен прийняла посла України у Франції Вадима Омельченка. У комюнике «Національного об'єднання», оприлюдненому після зустрічі, є фраза, яку Київ чує від фаворитки президентських перегонів уже кілька місяців, — але вперше сказана віч-на-віч послу: якщо Ле Пен отримає Єлисейський палац у 2027 році, «стан державних фінансів Франції більше не дозволятиме фінансово допомагати Україні в найближчі місяці».

Марін Ле Пен виступає з промовою в мерії Енен-Бомона на півночі Франції, 11 листопада 2026 року
© François Lo Presti / AFP
Відкрити зображення у повному розмірі

Там само — запевнення, що Париж «дотримається зобов'язань, узятих донині, зокрема щодо позики на 90 мільярдів євро», наданої Києву Європейським Союзом. І перелік того, що залишається: безоплатна передача обладнання, гуманітарна допомога, «набагато активніша дипломатія» та «стратегічне партнерство» у цифрі, оборонній промисловості й цивільній ядерній енергетиці, яке «може втілитися одразу після завершення конфлікту». Ле Пен доручила послу передати Володимиру Зеленському, що готова зустрітися з ним у Парижі або Брюсселі.

Шість місяців, потім тиша

Обіцянка щодо європейської позики потребує уточнення, бо саме в ній захована різниця між «згорнути допомогу» і «згорнути допомогу по-французьки». Позика підтримки на 90 мільярдів євро створена у лютому 2026 року регламентом (EU) 2026/467 у форматі посиленої співпраці: 24 держави з 27, без Чехії, Угорщини та Словаччини. 60 мільярдів — на оборону та оборонпром, 30 — на бюджет. Рада ЄС ще 23 квітня виділила до 45 мільярдів на 2026 рік; станом на кінець жовтня виплачено близько 19,8 мільярда. 30 жовтня Єврокомісія запропонувала розподілити решту 45 мільярдів на 2027 рік — 13,3 мільярда бюджетної підтримки та 31,7 мільярда на оборонну промисловість; рішення має ухвалити Рада ЄС, а кошти повинні дійти до Києва до 31 грудня 2027-го.

Марін Ле Пен говорить у синій мікрофон із написом «Origine France Garantie»; ілюстративне фото до матеріалу про її зустріч із послом України 16 листопада 2026 року, яка пройшла за зачиненими дверима
© Geoffroy van der Hasselt / AFP
Відкрити зображення у повному розмірі

Схема Ле Пен, озвучена ще восени і підтверджена послу, проста: після приходу до влади вона «збереже виплати протягом шести місяців», потім припинить фінансову допомогу. За календарем виборів (перший тур — квітень 2027-го) це означає зупинку приблизно в листопаді 2027-го — тобто в самий розгар надання другої половини позики. Формально позика — зобов'язання ЄС, а не Парижа. Але французькі внески і голос Франції у Раді — частина механізму, без якого «дотримати зобов'язання» не вийде.

Діра у 70 мільярдів

Контекст, у якому ця обіцянка звучить для Києва тривожніше, ніж будь-коли: на 2027 рік Україна оцінює свої потреби щонайменше у 70 мільярдів євро понад наявний кредит, з них близько 40 мільярдів — незакриті оборонні потреби, передусім дрони та протиповітряна оборона. Зеленський просив ці кошти на Європейській раді 16 жовтня. Єврокомісія готує нову позику на 45 мільярдів під гарантію бюджету ЄС; подання пропозиції урядам заплановане на 18 листопада. Чехія, Словаччина, Угорщина і Болгарія вже заявили, що не братимуть участі. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов'язує згоду на бюджет ЄС 2028–2034 років із колективним фінансуванням України; прем'єр Словаччини Роберт Фіцо називає це «шантажем» і поступатися не збирається.

Портрет Марін Ле Пен, депутатки Національних зборів Франції, у темному піджаку; архівне фото, листопад 2026 року
© Gonzalo Fuentes / Reuters
Відкрити зображення у повному розмірі

У такій конфігурації вихід Франції з кола донорів — не жест, а арифметика. Чим менше учасників, тим більший тягар на кожного і тим легше наступному скептику сказати «ні». Саме тому позиція кандидатки, яка ще не обіймає жодної посади, вже сьогодні змінює переговори в Брюсселі: кожне «ні» з Центральної Європи звучить впевненіше, коли друга економіка ЄС може залишити клуб донорів після виборів.

Ввічливість посла і мовчання про головне

Реакція української сторони — окрема частина цієї історії. Через кілька годин після зустрічі Омельченко написав у X, що «радий» зустріти пані Ле Пен в Українському культурно-інформаційному центрі у Франції, і подякував їй за «постійну підтримку України в Європейському парламенті та Національних зборах, а також за солідарність її виборців». У повідомленні посольства — перелік тем: підтримка України, перспективи членства в ЄС та НАТО, повоєнна відбудова, співпраця у цифрі, ядерній енергетиці та обороні. Про головне — припинення фінансової допомоги — дипломатичні повідомлення Києва мовчать. Чи прийняв Зеленський запрошення до Парижа або Брюсселя, невідомо: посол лише підтвердив, що передасть пропозицію і що сам запросив Ле Пен в Україну.

Володимир Зеленський та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розмовляють під час саміту Європейської політичної спільноти в Дубліні, 12 листопада 2026 року
© Li Mangmang
Відкрити зображення у повному розмірі

Макрон відповів раніше і жорсткіше. 14 листопада він опублікував звернення: ті, хто хоче «раціонувати кошти України», насправді штовхають її до «несправедливого миру» і «тривалого ослаблення» всієї Європи. 15 листопада його оточення додавало: якщо Ле Пен «вирішить усе обрізати Україні, вона ізолює нас у Європі… ці люди антипатріотичні». Ле Пен відповіла симетрично: якби президент «не зруйнував нашу країну за десять років», залишилися б маневри для фінансової допомоги Києву.

Кампанія, у якій Україна — рядок видатків

Уже наступного дня після зустрічі з послом Ле Пен перетворила свою позицію на офіційну кампанію: 17 листопада вона презентувала пенсійну контрреформу — скасування закону Елізабет Борн з 1 січня 2028 року, вихід на пенсію у 62 роки за 42 роки стажу або у 60 за 40, обов'язковий накопичувальний стовп, жорсткіші правила зарахування кварталів і подвоєна декота для неповних кар'єр. Бруно Ретальо назвав проєкт «каталогом суперечностей», Едуар Філіпп — «брехливим, дорогим і антисоціальним». Того ж дня Le Monde вийшов із редакційною статтею «Марін Ле Пен і Україна: між лицемірством і боягузтвом»: відмова від допомоги, пише газета, залишить Францію дипломатично ізольованою та економічно вразливою.

Еммануель Макрон зі складеними долонями під час візиту до Камбоджі в листопаді 2026 року
© Kith Serey / MaxPPP
Відкрити зображення у повному розмірі

Збіг дат точний: позиція щодо України стала рядком виборчої програми, побудованої на обіцянці перерозподілити обмежені державні гроші на користь французів. Опитування середини листопада дають Ле Пен 36% бажаючих бачити її президенткою проти 34% у Жордана Барделли; схвалення Макрона впало до рекордних 14%. Для Києва це означає, що питання французької допомоги вирішуватиметься не в дипломатичних кабінетах, а на виборчих дільницях — і українська дипломатія зустрічає цей момент із єдиним публічним інструментом: ввічливим дописом посла.

Найближча контрольна точка — рішення Ради ЄС про розподіл решти 45 мільярдів євро позики на 2027 рік: воно ухвалюватиметься вже після зустрічі з послом і покаже, чи тримається обіцянка, дана Омельченку, без Ле Пен в Єлисейському палаці. Друга точка — доля нової позики на 45 мільярдів, яку обговорюють уряди 27 країн. Питання до Києва просте і незручне: який план, якщо обіцянка не втримається?

Перевірка фактів

Першоджерела

Документи та повідомлення, на яких ґрунтується матеріал.