Трамп із борту Air Force One дорікав Європі мільярдами на Україну. Берлін нагадав про Ялту
П'ятеро європейських посадовців підтвердили зміст дзвінка Трампа до берлінського саміту: завершення війни заощадить життя і гроші. Частина свідків почула різко критичний тон щодо підтримки України, Білий дім це заперечує, Кушнер говорить про «комфорт» Путіна до гарантій типу статті 5, а Росія тієї ж ночі запускає по Україні близько 500 ракет і дронів.
19 листопада Дональд Трамп зателефонував берлінському саміту союзників України з борту Air Force One — дорогою додому після зустрічей із Володимиром Путіним і Сі Цзіньпіном. Європейські лідери почули від президента США, що завершення війни заощадить не лише життя, а й гроші: п'ятеро європейських посадовців, поінформованих про розмову, підтвердили її зміст. Троє з них, яким надали анонімність для опису закритої наради, переказали його нарікання на марнування мільярдів на зброю та гроші для України у конфлікті, який забирає стільки життів. Частина свідків розмови описала тон Трампа як різко критичний щодо тривалої підтримки Києва; інші назвали це його звичною прямолінійною манерою. Білий дім цю трактовку заперечує.

Того ж дня на пресконференції за підсумками берлінської зустрічі спецпредставник США Джаред Кушнер оголосив: Москва тепер готова прийняти саму ідею гарантій безпеки для України за зразком статті 5 НАТО. Наступної ночі Росія випустила по Україні близько сотні ракет і чотири сотні дронів; восьмеро людей загинули. Саме цей розрив між словами про мир і ударами по українських містах визначає, чи перетвориться формула «статті 5» на реальні гарантії — і хто платитиме за оборону України у 2027 році.
Розмова, яку кожен почув по-своєму
Версії почутого в слухавці розходяться. Троє анонімних європейських посадовців переказали нарікання Трампа на марнування мільярдів, а дехто зі свідків розмови описав його тон як різко критичний щодо підтримки Києва; інші наполягали, що президент лише підкреслив, скільки зможуть заощадити всі країни, якщо війна завершиться і Європа більше не муситиме платити за допомогу Україні. Американський посадовець, поінформований про розмову, назвав «неточним» припущення, ніби президент закликав лідерів припинити фінансування України: мовляв, Трамп лише знову сформулював своє давнє бажання завершити конфлікт. Представник Білого дому сказав жорсткіше: президент «був дуже оптимістичним щодо перспектив миру і похвалив лідерів у залі», наголосивши, що війна надзвичайно дорога за людськими життями і фінансами, а мир заощадить кошти для власної оборони та добробуту країн.

Прем'єр-міністр Британії Енді Бернем на запитання, чи не надто рожевим є погляд Трампа на мирні апетити Путіна, відповів «зовсім навпаки»: за його словами, президент США пристрасно говорив про «жахливі» втрати життя за майже п'ять років війни. Спецпредставник Стів Віткофф додав, що Трамп «непохитно підтримував» мирне завершення війни і доручив йому та Кушнеру робити все можливе в межах коаліції. Суперечка про тон дзвінка — не дрібниця: від неї залежить, чи вважатимуть європейські уряди тиск Вашингтона на їхні бюджети офіційною позицією США, чи епізодом, який можна не помітити.
«Стаття 5» без американських солдатів
Головне повідомлення Кушнера з Берліна: США нібито довели Кремль до точки, в якій той «комфортно» почувається з концепцією, що будь-яка гарантія безпеки для України спиратиметься на механізм типу статті 5 — колективної оборони НАТО. «З американської перспективи надати гарантію безпеки типу статті 5 — це дуже, дуже велика справа. І я думаю, що президент Трамп до цього відкритий», — сказав Кушнер, одразу додавши: лише якщо це відповідає інтересам Америки і є частиною ширшого пакета безпеки. Він визнав, що в Москві до цієї ідеї залишаються скепсис і недовіра, і закликав відновити діалог між Європою та Росією.
Володимир Зеленський відповів на цю формулу запитанням: «Що означає стаття 5? Що на твоїй землі є якісь сили партнерів. Тож моє запитання: а як щодо американських солдатів?» Він сказав, що Україна була б «щаслива», якби США розмістили в ній бази «як на Близькому Сході», і повторив, що членство в НАТО залишається найкращою гарантією для України та решти Європи. Еммануель Макрон на тлі максималістських вимог Росії закликав повторно відкрити дискусію про вступ України до Альянсу.

Сам Дональд Трамп на пресконференції у Вашингтоні 20 листопада так і не уточнив, які гарантії США готові дати: «Я не хочу говорити про гарантії безпеки, тому що спочатку нам потрібно досягти домовленості. Коли ми матимемо угоду, ми долучимося до цього процесу». Отже, формула «Путін комфортно ставиться до статті 5» поки тримається на словах американського посланця, тоді як президент США відкладає зміст гарантій на час після підписання угоди — угоди, якої ще не існує.
Шматок Берлінського муру проти «Ялти»
Берлін відповідав на ризик нового поділу сфер впливу символом і процедурою. Фрідріх Мерц, відкриваючи зустріч, заявив, що «формат Ялти не принесе миру», і подарував кожному гостю шматок Берлінського муру як нагадування про те, чим ялтинські домовленості були для цього міста. «Сьогодні ми кажемо президенту Путіну: припиніть війну в Україні», — повторив Мерц звернення Рейгана до Горбачова. Канцлер підкреслив: Європа фінансує оборону України не для продовження війни, а щоб вести переговори з позиції сили.
Дональд Туск після розмови з Трампом був скептичнішим: віра президента США у добру волю Путіна «здається незламною, хоча поки що немає фактів, які б це підтверджували», і навряд чи Росія серйозно сяде за стіл переговорів «до кінця зими». Бернем зафіксував європейську червону лінію: «Не агресору в цьому конфлікті висувати широкі та нереалістичні вимоги щодо безпеки». Макрон нагадав, що мирна декларація, підписана у Шеньчжені Трампом, Путіним і Сі, «не призводить до переорганізації світу»: у його послідовності спочатку гарантії для України, потім територіальні питання і лише потім мирна угода.

Процедурно Європа намагається забетонувати себе в процесі: робочі групи за участю США, України, НАТО та європейських інституцій — умовна «E5» — мають підготувати документи до наступного раунду переговорів, імовірно в Абу-Дабі. «Нового раунду не буде, якщо він не передбачатиме участі європейців», — наголошує співрозмовник, ознайомлений з організацією переговорів. Мерц підтвердив план багатосторонніх переговорів за участю України, Росії, США та Європи і назвав серед можливих майданчиків ОАЕ.
70 мільярдів дефіциту і ніч на 500 цілей
Грошове питання, довкола якого спалахнуло роздратування Трампа, має конкретний розмір. Додатковий дефіцит фінансування України на 2027 рік Київ і Брюссель оцінюють у 70 мільярдів євро: 40 — на оборону, 30 — на бюджет. 18 листопада Єврокомісія запропонувала новий кредит до 45 мільярдів євро: до 25 — на зброю, включно з ППО і дронами, до 20 — на бюджетну підтримку, прив'язану до реформ. Рішення потребує одностайності всіх 27 країн ЄС щодо бюджетних гарантій, а лідери обговорять ініціативу на спецсаміті 26–27 листопада. Чинний кредит на 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки рахувався з припущення, що війна завершиться до кінця 2026-го. Вона не завершилася.
Ніч після берлінської зустрічі та шеньчженського саміту показала, як виглядає на практиці «мир», до якого готова Росія: 84 крилаті ракети Х-101 і «Калібр», до двох десятків балістичних і близько чотирьох сотень дронів — по мостах, енергетиці та містах. ППО знешкодила 462 цілі, але влучання сталися на 23 локаціях. Загинули восьмеро людей: шестеро в Києві і двоє внаслідок удару по залізничній станції у Львові; у Харкові постраждала лікарня. Одна ракета, ймовірно, перетнула кордон із Польщею. Зеленський назвав удар демонстративним — після слабких для Путіна зустрічей у Китаї та провалу спроби «переділити» світ — і доручив МЗС прискорити постачання ППО з пакетів партнерів, а з Пентагоном обговорює ракети PAC-2 і PAC-3.

Окремий сигнал поспіху: за словами обізнаних співрозмовників, адміністрація Трампа повідомила європейським та українським посадовцям, що хоче мирної угоди між Україною та Росією до початку січня 2027 року. У Києві такі строки пов'язують із ризиком угоди на умовах Москви ще до можливого переходу контролю над американським Конгресом до демократів; співрозмовники припускають, що для «наближеної до угоди домовленості» знадобляться значні поступки України.
Найближчі тижні покажуть, чиї слова матимуть вагу: європейських посадовців, які почули з Air Force One критику допомоги Україні, чи Білого дому, який цей тон заперечує. Перша контрольна точка — саміт ЄС 26–27 листопада, де для кредиту на 45 мільярдів потрібна одностайність; друга — наступний раунд переговорів, який Європа обіцяє не проводити без себе. Для України це не абстракція: від відповіді залежить, чи стане формула «статті 5» солдатами, базами і перехоплювачами на її землі, чи залишиться фразою, зміст якої президент США відмовляється пояснювати до підписання угоди.
Першоджерела
Документи та повідомлення, на яких ґрунтується матеріал.



