Угорщина знову заблокувала два останні кластери України на шляху до ЄС
10 листопада робоча група Ради ЄС з розширення (COELA) знову не погодила скринінг кластерів 4 і 5 — ані для України, ані для Молдови. Будапешт не називає формальних вимог, а плани Брюсселя вже відводять Кишиневу роль лідера: до 25 закритих розділів у 2027-му проти старту закриття для Києва з кінця першого кварталу.
У вівторок, 10 листопада, на засіданні робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA) Угорщина знову не погодила результати скринінгу кластерів 4 і 5 — останніх двох із шести переговорних блоків, які Євросоюз ще не відкрив Україні. Дипломати ЄС у Брюсселі охарактеризували позицію Будапешта словами «без змін». Того ж дня скринінг цих кластерів не погодили й для Молдови: обидві країни-кандидати досі не мають відкритими четвертий і п'ятий блоки.
Йдеться про кластер 4 «Зелений порядок денний та стала взаємопов'язаність» — транспорт, енергетика, транс'європейські мережі, довкілля і кліматична політика — та кластер 5 «Ресурси, сільське господарство і політика згуртованості»: сільське господарство, рибальство, регіональна політика і бюджетні положення. Поки Рада ЄС не схвалює скринінг, ці блоки не можна відкрити, а без відкриття неможливо навіть почати закривати відповідні розділи — саме закриття розділів вимірює реальне просування до членства.
Жовтень обіцяв прорив. Після того як Верховна Рада ухвалила зміни до закону про освіту, яких вимагала Угорщина, 7 жовтня Будапешт зняв вето на відкриття кластерів 2 і 3, а 13 жовтня ЄС офіційно їх відкрив: «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання». Отже, чотири з шести кластерів уже працюють. Але скринінг двох останніх не рухається: 20 і 27 жовтня, 3 і 10 листопада угорська делегація на засіданнях COELA щоразу відмовлялася погоджувати результати, не називаючи додаткових вимог, виконання яких розблокувало б процес.
Київ наполягає, що це не блокування. «Я вважаю, що слово „блокування“ вводить нас в оману. Справді, Угорщина попросила додатковий час для розгляду й обговорення певних рішень», — сказав 3 листопада постійний представник України при ЄС Тарас Качка. За його словами, угорській стороні треба опрацювати кілька сотень сторінок матеріалів, суттєвих розбіжностей щодо прав національних меншин немає, а Київ і Будапешт мають «повне взаєморозуміння» — далі справа за узгодженням термінів. Україна розраховує відкрити обидва кластери до кінця 2026 року. Качка також визнав, що сільське господарство залишиться однією з найскладніших тем вступу, але заперечив проти тривалих перехідних періодів для української агропродукції.
Віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов 4 листопада додав деталей: нових вимог щодо прав меншин Будапешт не висуває, затримку пояснює необхідністю доопрацювати самі документи кластерів. «З певних причин вони не були надто залучені у front-loading», — пояснив він, маючи на увазі підготовчий процес, який Брюссель і Київ вели ще під час угорського вето. «Адже ми готові до відкриття усіх кластерів ще з кінця минулого року». За оцінкою Ченцова, за попереднього угорського уряду це «дійсно було блокування», тепер же — «більш конструктивний підхід», хоч і з претензіями, які ще належить зняти.
Публічна позиція Будапешта відвертіша за процедурні формулювання. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан 5 листопада у Вільнюсі заявила, що вступ України до ЄС до 2030 року «ми не вважаємо реалістичним», виступає за «процес, що ґрунтується на заслугах» і проти будь-якого прискорення: «Кожна країна має пройти ту саму процедуру, яку пройшли ми». Водночас вона визнала прогрес України — чотири відкриті кластери з шести — і пов'язала його з покращенням двосторонніх відносин та домовленістю щодо прав угорської меншини на Закарпатті.
Доки четвертий і п'ятий кластери стоять, Брюссель у власних документах фіксує відставання Києва від Кишинева. У внутрішньому рейтингу Єврокомісії серед «четвірки» лідерів розширення Україна посідає четверте місце, Молдова визнана «добре просунутою» у виконанні фундаментальних критеріїв (IBAR), і Комісія вже підготувала для неї позитивний звіт. У дорожній карті Молдови — закриття дев'яти розділів у першій половині 2027 року і до 25 за рік; Україна за своїм графіком лише наприкінці першого кварталу 2027-го може почати закривати розділи, і навіть це виглядає амбітно при низькому нинішньому прогресі щодо IBAR.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос 9 листопада в Кишиневі підсумувала, що саме це означає: якщо Молдова збереже темп, у 2027 році вона закриє до 25 розділів і наздожене Чорногорію, яка вже завершила 23 із 33 розділів — держави-члени готують договір про її вступ. «Саме тому 2027 рік буде вирішальним роком для досягнення результатів», — сказала Кос, додавши, що Молдова має реалістичний шлях до завершення переговорів на початку 2028 року. Її очікування щодо Ради: «зелене світло» на два останні кластери — розраховує Комісія, отримає і Молдова.
Україні Брюссель відвів скромніший сценарій: якщо Київ прискорить реформи, переговори можна завершити до кінця 2028 року, а проміжний звіт про виконання Україною критеріїв верховенства права (IBAR) Комісія може подати Раді лише в першій половині 2027-го. Кластери 4 і 5 у цьому графіку — найвіддаленіша точка: доки вони не відкриті, аграрні, транспортні, енергетичні та регіональні розділи взагалі не з'являться в порядку денному переговорів.
Це звуження переговорного простору збігається в часі з дипломатією завершення війни. 10 листопада в Абу-Дабі завершився перший день тристоронніх переговорів Україна — США — Росія; міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна передала партнерам пропозиції перемир'я в Чорному морі та енергетиці й очікує на відповідь Росії. Качка підтвердив, що Київ тримається орієнтира завершення вступних переговорів у 2027–2028 роках і відчуває гостроту часу інакше, ніж столиці ЄС, — через щоденні обстріли й бої на фронті.
Формальних вимог, виконання яких розблокувало б кластери, не озвучує ніхто: ані угорська сторона, ані український уряд, а дипломати ЄС констатують це як факт. Стратегія Києва нині зводиться до вже виконаних домовленостей, двостороннього діалогу й очікування, поки Будапешт дочитає кілька сотень сторінок. Наступна перевірка — календарна: уряд публічно розраховує відкрити обидва кластери до кінця 2026 року. Якщо найближчі сесії COELA знову завершаться «без змін», Україна почне 2027-й із двома зачиненими кластерами — якраз тоді, коли Молдова, за планами Брюсселя, закриватиме розділи десятками.
Першоджерела
Документи та повідомлення, на яких ґрунтується матеріал.
