Ферапонтов у МАГАТЕ: чому протест Києва прозвучав за день до засідання Ради керуючих
Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі має намір призначити своїм заступником — керівником Департаменту ядерної енергетики — підсанкційного заступника керівника Ростехнагляду Олексія Ферапонтова. У листі Greenpeace йдеться, що це може статися під час засідання Ради керуючих у Відні 18–20 листопада. МЗС України оприлюднило рішучий протест напередодні — і перелік його важелів обмежується закликами.
У Відні на 18–20 листопада заплановане засідання Ради керуючих МАГАТЕ. Саме під час нього, за оцінкою Greenpeace International, може відбутися кадрове призначення, яке Київ називає категорично неприйнятним: генеральний директор Агентства Рафаель Гроссі має намір зробити своїм заступником — керівником Департаменту ядерної енергетики — Олексія Ферапонтова, заступника керівника російського Ростехнагляду, щодо якого діють персональні санкції України. У своєму листі до Гроссі організація називає Ферапонтова одним із потенційних кандидатів на цю посаду. Напередодні засідання, увечері 17 листопада, Міністерство закордонних справ України оприлюднило рішучий протест.

Заява зовнішньополітичного відомства називає таке кадрове рішення «категорично неприйнятним». «Йдеться не про громадянство кандидата, а про його причетність до дій російських державних структур, спрямованих на легітимізацію незаконного захоплення Запорізької атомної електростанції та поширення на неї російського регуляторного контролю», — наголошує МЗС. Персональні обмеження щодо Ферапонтова застосовано відповідно до Указу Президента України від 12 лютого 2023 року № 75/2023.
«Призначення такої особи на одну з найвищих посад у МАГАТЕ стало б відвертим потуранням російській політиці незаконного захоплення українських ядерних об’єктів та спробам легітимізації їхньої окупації, а також прямою зневагою до міжнародного права і рішень самого Агентства», — йдеться у заяві. І далі різкіше: представникам державних структур Росії, причетним до грубих порушень міжнародного права та створення загроз ядерній безпеці, «місце не на керівних посадах у міжнародних організаціях, а на лаві підсудних». МЗС окремо нагадує, що Рада керуючих і Генеральна конференція МАГАТЕ неодноразово вимагали від Росії припинити протиправні дії щодо ЗАЕС та відновити контроль України над станцією.
Ферапонтов нині обіймає посаду заступника керівника Федеральної служби з екологічного, технологічного та атомного нагляду Росії — Ростехнагляду. Greenpeace International надіслав офіційного листа Рафаелю Гроссі та копії урядам усіх 35 держав — членів Ради керуючих МАГАТЕ. У ньому організація нагадує: у квітні 2024 року, через два роки після окупації Запорізької АЕС російськими військами та Росатомом, Ферапонтов здійснив «робочий» візит на незаконно захоплену станцію, а Ростехнагляд видавав незаконні ліцензії на експлуатацію її реакторів.

«Якщо Рафаель Гроссі реалізує свій план призначити Ферапонтова на одну з найвищих посад у МАГАТЕ, це стане фактично винагородою для російської ядерної галузі за її атаки проти України», — заявив Шон Берні, старший спеціаліст із ядерних питань Greenpeace Україна. На його думку, таке рішення підірве довіру до незалежності Агентства саме тоді, коли його інспектори документують наслідки російських ударів по українській енергетиці.
Вакансія, що з’явилася після скандалу
Посада заступника гендиректора звільнилася у вересні 2026 року, коли Агентство відсторонило від обов’язків громадянина Росії Михайла Чудакова, який обіймав її з 2015 року і курирував департамент, відповідальний за просування атомної енергетики. За даними Greenpeace, підставою стало порушення правил МАГАТЕ щодо персоналу, які забороняють дискримінацію та створення небезпечного робочого середовища; в самому Агентстві щодо Чудакова триває етичне розслідування, відкрите через його самвидав із принизливими висловлюваннями про жінок і ЛГБТ-людей. Greenpeace закликав усунути Чудакова ще в березні 2022 року, вказуючи на його багаторічну кар’єру в російській ядерній галузі, — тоді заклики залишилися без наслідків, і росіянин пробув на посаді ще понад чотири роки війни.
Конфлікт інтересів Гроссі
І Київ, і Greenpeace вказують на обставину, яка робить це кадрове рішення політично чутливим: сам Гроссі бере участь у відборі на посаду генерального секретаря ООН. Аргентина номінувала його у листопаді 2025 року, процедура відбору триває, а Росія як постійний член Ради Безпеки ООН має право вето щодо кандидатури наступного генсека. «Це відбувається в той момент, коли Гроссі потребує підтримки Росії для реалізації своїх амбіцій стати наступним Генеральним секретарем ООН. Це неприпустимо», — наголошує Берні. Greenpeace посилається на резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 79/327, яка рекомендує посадовцям, що претендують на вищі посади, розглянути можливість тимчасового призупинення виконання обов’язків.

МЗС формулює стриманіше, але не м’якше: з огляду на участь чинного гендиректора МАГАТЕ у відборі на посаду генсека ООН «будь-які підстави для сумнівів щодо незалежності кадрових рішень Агентства від політичних міркувань або впливу окремих держав мають бути усунуті». Від керівництва Агентства Київ очікує «максимальної прозорості та неухильного дотримання принципів неупередженості». Заява окремо посилається на статтю VII Статуту МАГАТЕ, яка визначає найвищі стандарти професійної компетентності та доброчесності як основні критерії добору персоналу і закріплює незалежність генерального директора та працівників Агентства від зовнішнього впливу.
Хто приймає рішення і хто на нього тисне
Питання, на яке українській дипломатії доведеться відповідати не лише у Відні, а й у Києві, стосується не стільки Гроссі, скільки власної послідовності. Вакансія відкрилася ще у вересні; лист Greenpeace до гендиректора та урядів 35 держав — членів Ради керуючих пішов напередодні віденського засідання; рішучий протест МЗС прозвучав увечері 17 листопада — за день до того, як Рада збереться. Заява закликає Гроссі відмовитися від кадрового рішення, а держави-члени — «надати йому принципову оцінку та вжити заходів для недопущення цього призначення». Очікування сформульоване прямо: «рішення, яке не залишатиме сумнівів у його принциповій позиції щодо незаконного захоплення Запорізької АЕС та відповідальності причетних до неї осіб».
Механізм тут простий і незручний: заступників генерального директора МАГАТЕ призначає сам генеральний директор, а не Рада керуючих. Рада — це майданчик, де держави-члени можуть публічно поставити питання, оцінити його і чинити тиск; саме до такого кроку Київ і закликає. Але перелік важелів, названих у заяві, фактично обмежується закликами, а результат залежатиме від того, наскільки переконливо Україна працювала з десятками столиць у попередні два місяці, коли вакансія вже була відома. Публічної реакції Агентства на протест Києва і лист Greenpeace станом на 18 листопада не було.

Прецедент уже перед очима. Наприкінці жовтня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш призначив російського посла Гліба Десятникова помічником генсека з питань протимінної діяльності та поліції в Департаменті миротворчих операцій — у час, коли Україна є найбільш замінованою країною світу. Речник МЗС Георгій Тихий тоді констатував: «Москва замінувала Організацію Об’єднаних Націй». Та історія теж завершилася заявою. Повторення схеми — російський посадовець у міжнародній структурі, український протест постфактум — показує межу декларативної дипломатії: без попередньої роботи з державами-членами заява ризикує залишитися приміткою до вже ухваленого рішення.
Що це змінює для ядерної безпеки України
Кадрова суперечка розгортається на тлі, яке робить її не абстрактною. 16 листопада Західноєвропейська асоціація ядерних регуляторів (WENRA), Керівники компетентних органів Європи з радіаційного захисту (HERCA) та Керівники органів радіаційної безпеки країн Північної Європи (NORA) спільно попередили: систематичні російські удари по електромережах і підстанціях погіршують умови, необхідні для безпечної експлуатації ядерних об’єктів, а подальше посилення атак може призвести до повного виходу з ладу національної енергосистеми — із загрозою викиду радіоактивних речовин і наслідками для населення та довкілля в Україні й за її межами.
8 листопада о 02:36 Запорізька АЕС втратила живлення від лінії 330 кВ «Феросплавна-1», автоматичне повторне ввімкнення не спрацювало, і станція вимушено перейшла на аварійні дизель-генератори. За даними «Енергоатому», це був 16-й випадок повної втрати зовнішнього електропостачання ЗАЕС від початку 2026 року; МАГАТЕ повідомило про відновлення живлення в ніч на 9 листопада і назвало це 27-м таким відключенням від початку військового конфлікту.

Саме МАГАТЕ документує пошкодження підстанцій, які живлять українські АЕС, і веде розмови про локальні припинення вогню для ремонту мереж: із 2024 року і станом на жовтень 2026 року інспекційні групи Агентства спільно з українськими посадовцями здійснили дев’ять місій на електричні підстанції. Якщо Департамент ядерної енергетики очолить представник того самого регулятора, який, за твердженням Києва та Greenpeace, легітимізував окупацію ЗАЕС, Україні доведеться ділити чутливі дані про власну енергетичну інфраструктуру зі структурою, чия незалежність викликатиме сумніви з першого дня.
Засідання Ради керуючих у Відні триває до 20 листопада, і кадрового рішення, про яке попереджають Greenpeace та МЗС, публічно оголошено не було. Відповідальність у цій точці адресна: Гроссі має узгодити свої амбіції в ООН зі Статутом Агентства, яке він очолює, а Києву доведеться пояснити, чому рішучий протест прозвучав за день до відкриття Ради, хоча вакансія була відкрита ще у вересні.
Першоджерела
Документи та повідомлення, на яких ґрунтується матеріал.



