Бронь від мобілізації дорожчає: з 2027 року працівнику треба буде отримувати щонайменше 28 638 гривень

Що відбулося

15 вересня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували проєкт державного бюджету на 2027 рік — законопроєкт №16000. Сьома стаття цього проєкту встановлює мінімальну зарплату з 1 січня 2027 року в розмірі 9546 гривень. Це на 10,4% більше, ніж зараз.

Для більшості читачів це просто цифра з новин. Для військовозобов'язаних, які працюють на критично важливих підприємствах, — це питання: чи збережеться їхня бронь.

Бо право бронювати працівників прив'язане до зарплати. І ця прив'язка — не гасло, а норма постанови уряду.

Як це працює

Постановою Кабміну від 30 травня 2026 року №692 зарплатний критерій для бронювання підняли з 2,5 до трьох мінімальних зарплат. З 1 вересня 2026 року це означає: щоб підприємство могло забронювати працівника, він має отримувати не менше 25 941 гривні на міць.

Важлива деталь: вимога стосується і підприємства в цілому — середня зарплата по колективу має підтягуватися до планки, — і конкретної людини, яку бронюють. Якщо вашa офіційна зарплата нижче порогу, роботодавець не може забронювати саме вас, навіть якщо підприємство критично важливе.

Для підприємств на прифронтових територіях діє окремий, м'якший коефіцієнт — 2,5 мінімальні зарплати. Зараз це 21 618 гривень.

І ось тут арифметика робить свою справу. Якщо мінімальна зарплата стане 9546 гривні, то три мінімальні — це 28 638 гривень. Для прифронтових підприємств — 23 865 гривні. Поріг зростає майже на 2700 гривень, і робити це він буде не тому, що хтось ухвалив окреме рішення «про бронь», а тому, що виросла мінімалка.

Кадровики звертають увагу на ще один нюанс: орієнтуватися на нові суми підприємствам доведеться вже за грудневою зарплатою 2026 року, бо саме середня зарплата за грудень стане базою для підтвердження критичності в січні.

Хто може втратити бронь узагалі

Підвищення порогу б'є не лише по окремих працівниках. Міністерство економіки у відповіді на депутатський запит народного депутата Олександра Федієнка повідомило: проаналізовано понад 12 тисяч підприємств зі статусом критично важливих, і через зарплатний критерій його можуть втратити 3–5% бізнесу.

Три-п'ять відсотків від дванадцяти тисяч — це сотні підприємств. Разом зі статусом вони втрачають і право бронювати будь-кого з працівників.

Мінекономіки заспокоює: мова нібито переважно про низькомаржинальні або фактично неактивні фірми, масової втрати статусу не прогнозується, а більшість підприємств адаптують фонди оплати праці — зокрема через легалізацію виплат.

Аргумент уряду виглядає послідовно: вищий зарплатний критерій — це більше військового збору, більше податку на доходи до місцевих бюджетів і Пенсійного фонду. Міністерство прямо називало це формуванням стабільного джерела фінансування сектора безпеки й оборони. Європейська бізнес-асоціація повернення зарплатного критерію взагалі привітала.

Скажімо прямо: логіка «бронь має коштувати» має право на існування. Питання в тому, хто її оплачує.

Людина проти відомості

І ось тут головне. Захист від мобілізації через бронювання фактично перетворився на функцію від зарплатної цифри. Не від професії, не від того, наскільки підприємство справді критичне для країни, а від рядка у відомості.

У вас зарплата 24 тисячі, ви тримаєте на собі виробництво, без якого завод не працює? Формально — не під поріг. У вас 26 тисяч — під поріг. Одна тисяча різниці відділяє людину від можливості отримати бронь.

Уряд роз'яснював: рішення про критичність підприємства, чинні на 2 червня 2026 року, зберігають силу на строк, на який були надані. Тобто миттєвого обвалу не буде. Але бронювання — не назавжди: його продовжують, і при кожному продовженні нова зарплатна планка стає актуальною знову.

Що робити, якщо зарплата нижче порогу

Тепер — до питання, яке ставлять читачі: «Моя зарплата менша за нову планку — мене тепер не забронюють і можуть мобілізувати?»

Розкладемо на частини.

Перше. Якщо ваша офіційна зарплата нижче 28 638 гривень (розрахунково — на 2027 рік), роботодавець дійсно не зможе забронювати вас за зарплатним критерієм. Це не вигадка журналістів, це діючий механізм, який просто стане дорожчим.

Друге. Бронювання — не єдиний законний спосіб відстрочки. Право на відстрочку залежить від багатьох обставин: стан здоров'я, сімейні обставини, навчання, спеціальні підстави. Зарплатний поріг стосується саме бронювання на критично важливому підприємстві, а не питання «мобілізують чи ні» в цілому. Це різні механізми, і змішувати їх не варто.

Третє. Зарплата нижче порогу не означає автоматичної мобілізації. Це означає, що один із захисних інструментів для вас закривається — і варто перевірити, чи є в вас інші підстави для відстрочки, та поговорити з роботодавцем про легальне оформлення виплат.

Четверте. І це найважливіше: цифра 28 638 поки що не закон. Це розрахунок із проєкту бюджету, який ще не прийнятий. Правила бронювання до 2027 року теж можуть змінитися.

Що залишається невідомим

Тут чесність вимагає назвати прогалини.

По-перше, розмір мінімальної зарплати-2027 не затверджений. Бюджет пройде розгляд у парламенті, і цифра може стати іншою. Разом з нею зміниться і поріг.

По-друге, і це найнеприємніше: у відкритих джерелах немає офіційного роз'яснення, що станеться з уже заброньованим працівником, чия зарплата виявиться нижче нового порогу з 2027 року. Чи анулюють чинну бронь автоматично — чи питання виникне лише при продовженні. Прямої норми знайти не вдалося, а це саме те, про що хвилюються тисячі людей.

По-третє, оцінка «3–5% втрат» — це цифра самого Мінекономіки, а не незалежний аудит.

Що далі

Бюджет-2027 чекає розгляд у Раді. Коли його приймуть, стане відома остаточна мінімальна зарплата — і разом з нею реальний зарплатний поріг для броні.

А поки що правило просте і трохи цинічне: у системі, де бронь прив'язана до зарплатної відомості, ваш захист вимірюється не важливістю вашої роботи, а сумою в рядку «нараховано». І з 2027 року ця сума має стати ще більшою.