Прийшов по довідку про відстрочку, а отримав бойову повістку: суди скасовують мобілізацію студентів

Справа перша: Закарпаття — студент з чинною відстрочкою в «Резерв+»

Студент професійного коледжу Херсонського національного технічного університету (денна форма, молодший бакалавр, спеціальність «Технології легкої промисловості») навчався з 1 вересня 2024 року до 30 червня 2027 року. Він оформив відстрочку, і в системі «Резерв+» мав статус «користується правом на відстрочку».

2 липня 2026 року поліція затримала чоловіка в Закарпатській області та доставила до ТЦК. Наступного дня, 3 липня, його призвали на військову службу і направили до військової частини. ТЦК визнавав, що в реєстрі була позначка про відстрочку, але вирішив, що студент нібито «не підтвердив» своє право під час опитування.

Закарпатський окружний адміністративний суд визнав цей призов протиправним. Суд скасував наказ про мобілізацію та зобов’язав військову частину вирішити питання про звільнення людини. Військова частина, до речі, заперечувала — мовляв, наказ законний, а мобілізований отримує грошове забезпечення. Але суд був іншої думки.

Справа друга: Дніпро — прийшов по довідку, отримав повістку

Ще показовіша історія — з Дніпра. Студент магістратури Криворізького національного університету (вступ у серпні 2024 року, денна форма) 5 вересня надіслав до ТЦК заяву про відстрочку разом з оригіналом студентського квитка. ТЦК отримав документи 10 вересня, але рішення за заявою не ухвалив.

1 жовтня студент прийшов до ТЦК, отримав направлення на ВЛК — його визнали придатним. А 7 жовтня він знову прийшов, уже по військово-обліковий документ та довідку про відстрочку. Але через «технічні причини» йому вручили повістку на наступний день. 8 жовтня замість довідки — бойова повістка. Студент заперечував, але марно. 10 жовтня ТЦК видав наказ про мобілізацію, а 11 жовтня чоловіка зарахували до військової частини.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд 23 вересня 2026 року ухвалив рішення (№ 140022228): скасував наказ ТЦК про мобілізацію та наказ військової частини про зарахування, зобов’язав звільнити студента. Суд встановив: ТЦК мав розглянути заяву про відстрочку до проведення ВЛК та мобілізації. На момент призову позивач залишався студентом магістратури. Крім того, суд стягнув з кожного відповідача по 968,96 грн судових витрат.

Системна проблема, а не випадковість

Обидві справи об’єднує одне: ТЦК не чекають розгляду документів про відстрочку. В першому випадку відстрочка вже була в реєстрі — її проігнорували. В другому — заяву просто не розглянули, а людину мобілізували. І в обох випадках суди визнали це незаконним.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (стаття 23, частина третя, пункт 1) чітко каже: не підлягають призову здобувачі вищої освіти, які навчаються за денною формою і здобувають рівень освіти вищий за раніше здобутий. Але на практиці ця норма працює лише після втручання суду.

Людина, яку незаконно мобілізували, опиняється в армії. Вона може провести там тижні або місяці, поки суд ухвалить рішення. І це не поодинокі випадки — це система, в якій ТЦК діють за принципом «спочатку мобілізуємо, а потім розберемося».

Що далі?

Судові рішення — це добре. Але вони не змінюють практику, поки ТЦК не почнуть боятися відповідальності. Поки що єдиний спосіб захистити своє право — суд. Але суд — це час, нерви і гроші. І головне — він не повертає ті дні, які людина провела в армії замість університету.

Питання до влади: чи будуть якісь наслідки для посадовців, які ухвалили незаконні рішення? Чи зміниться інструкція для ТЦК, щоб вони спочатку перевіряли відстрочки, а вже потім вручали повістки? Поки що відповіді немає. Є лише чергове судове рішення, яке виправляє те, чого не мало статися.