Бронь для багатих: як уряд Корецького готує класову мобілізацію

Уряд на чолі з прем'єром Корецьким готує справжній подарунок для тих, у кого є гроші. 20–21 жовтня мають фіналізувати постанову про зміни в бронюванні. Суть: скасування стовідсоткових квот і введення так званого «економічного бронювання». Іншими словами — права відкупитися від мобілізації.

Держава нарешті знайшла справедливий принцип: хто платить — той і критичний. Звучить цинічно? Ще б пак. Але саме це нам пропонують як вихід.

Поки одні проводять третій рік в окопах за зарплату 20 тисяч гривень, інші — сини маминих подруг, власники бізнесів, «айтішники» — зможуть просто заплатити і забути про повістку. І держава цьому не просто не перешкоджає — вона це оформлює юридично.

Економічне бронювання — це коли твоє життя коштує рівно стільки, скільки в тебе є. Більше грошей — більше шансів вижити. Менше грошей — ласкаво просимо до ТЦК.

І ось питання: а як же конституційний обов'язок захищати Батьківщину? Виявляється, його можна замінити грошовим внеском. Держава більше не потребує твого служіння — їй потрібні твої гроші.

Звісно, ніхто не каже про це прямо. Офіційна риторика — про «стимули для економіки», «збереження кадрів», «баланс між фронтом і тилом». Але на практиці це виглядає так: якщо в тебе є кілька десятків тисяч гривень на місяць — ти критичний працівник. Якщо ні — ти гарматне м'ясо.

Показово, що прем'єр Корецький дав інтерв'ю BBC 19 жовтня, де фактично підтвердив ці плани. Мовляв, «ми шукаємо справедливий механізм». Справедливий для кого? Для тих, хто може платити? Чи для тих, хто воює?

Ми не проти того, щоб економіка працювала. Але коли право не воювати купується за гроші — це не економіка. Це класова мобілізація. Це коли бідніші гинуть, щоб багатші могли накопичувати далі.

І найгірше: це не випадковість. Це свідома політика. Уряд свідомо вибирає модель, де мобілізація перестає бути справою совісті й обов'язку, а стає ринковою послугою.

Ми запитуємо: а що скажуть родини загиблих? Що скажуть ветерани, які втратили здоров'я? Їм теж пропонували «економічне бронювання»? Чи просто вручили повістку?

Звісно, прихильники «економічного бронювання» скажуть: це ж добровільно, хто хоче — той платить. Але де добровільність у тому, що в тебе немає вибору? Ти або платиш, або йдеш воювати. І якщо в тебе немає грошей — вибір зроблено за тебе.

Це не бронювання. Це індульгенція. Середньовічна практика, коли гріхи відпускалися за гроші. Тільки тепер гріх — це небажання воювати, а ціна — твоє життя.

Уряд Корецького готує постанову, яка розколює суспільство на два сорти: тих, хто може собі дозволити безпеку, і тих, хто змушений її забезпечувати. І це не про справедливість. Це про гроші.

Ми подивимося, чи знайдуться в парламенті голоси, щоб це зупинити. Але поки що схоже, що «економічне бронювання» — це новий курс влади. Курс на класову мобілізацію.