Бронювання під прицілом: 16 аналітичних центрів вимагають мораторію, бізнес прогнозує колапс оборонки

18 жовтня 2026 року — дата, коли мав з’явитися фінальний текст постанови Кабміну про нові правила бронювання. Але замість цього з’явився колективний крик: 16 аналітичних центрів, серед яких Центр економічної стратегії, CASE Україна та Інститут економічних досліджень, оприлюднили звернення до Президента, Кабміну, Верховної Ради та НАЗК. Вимога одна: негайно ввести мораторій на перегляд статусів критично важливих підприємств і дати 90 днів перехідного періоду для публічних консультацій.

Що пропонує уряд?

13 жовтня Кабінет Міністрів на закритому засіданні ухвалив постанову, яка передбачає скорочення квот бронювання. Для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики — зі 100% до 85%. Для комунальних підприємств (тепло-, водо-, сміттєзабезпечення) — з 75% до 60%. Крім того, створюється Координаційний центр з організації бронювання — консультативно-дорадчий орган при Кабміні з до 17 представників силових відомств. Строк розгляду звернень про критичність збільшують з 10 до 17 робочих днів.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснює: треба боротися зі «схемами». Він наводить приклад «Укренерго»: зі 100 заброньованих працівників лише 20 реально виконують роботи для компанії. Інші 80 — десь «присутні». Звучить як аргумент.

Але ось у чому проблема.

«Килимове бомбардування» замість точкових ударів

Аналітики називають підхід уряду саме так. Замість того щоб вичищати конкретні «схеми», нові правила рубають усіх під одну гребінку. Під загрозою — не тіньові фірми, а реальні підприємства, які тримають країну на плаву.

Візьмімо «Миколаївоблтеплоенерго». Директор Микола Логвінов б’є на сполох: якщо квоту скоротити до 60%, підприємство втратить 120 працівників. А це — теплопостачання прифронтового Миколаєва. Логвінов просить не скорочувати, а навпаки — збільшити квоту до 100%. Бо кожен працівник на місці.

Федерація роботодавців України (генеральний директор Руслан Іллічов) попереджає: скорочення обсягів бронювання та зміна правил підрахунку можуть зменшити доступний ліміт ще сильніше, ніж заявлено. Тобто реальний удар може виявитися важчим.

А що з оборонкою?

Заводи, які роблять зброю, — теж під ударом. Скорочення квоти зі 100% до 85% для ОПК — це не просто цифра. Це означає, що 15% критичних фахівців можуть бути мобілізовані. І замість того щоб виробляти дрони, снаряди чи ремонтувати техніку, вони опиняться в окопах. Бізнес прогнозує колапс оборонної промисловості. Чи зупинять заводи виробництво? Поки що це прогноз, але ризик реальний.

Де логіка?

З одного боку, уряд каже: «Ніякої зради немає» (це пряма цитата прем’єра). З іншого — вводить правила, які можуть паралізувати критичну інфраструктуру. Аналітики нагадують: ще в жовтні 2024 року влада обіцяла навести лад із бронюванням, але за два роки так і не зробила цього. Натомість тепер пропонує «килимове бомбардування».

Важлива деталь: пропозицію змінити базу розрахунку квоти (виключити працівників, які вже мають відстрочку за ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») під час доопрацювання постанови прибрали. Але основні скорочення залишилися.

Що далі?

Остаточний текст постанови станом на 18 жовтня офіційно не оприлюднено. Невідомо, які саме квоти та норми затверджено в підсумку. Немає офіційної відповіді Кабміну на звернення аналітичних центрів. Аналітики вимагають публічних консультацій. Бізнес чекає. Люди в Миколаєві — теж.

Питання до влади просте: ви дійсно хочете боротися зі схемами — чи просто скоротити кількість заброньованих, не думаючи про наслідки? Бо якщо друге — взимку без тепла можуть залишитися не лише Миколаїв, а й інші міста. А оборонка — працювати на холостому ходу.