До 100% боргу — але банк може відмовити: чому №15458 не гарантує списання кредитів військовим

Комітет підтримав. Верховна Рада — ще ні

Законопроєкт №15458 зареєстрували 30 липня. 10 вересня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти його за основу та вдвічі скоротити строк подання поправок до другого читання. Висновок комітету оприлюднили 11 вересня.

Але між «комітет рекомендував» і «парламент ухвалив» є принципова різниця.

Офіційна картка Верховної Ради станом на момент нашої перевірки показує статус: «Очікує розгляду». Отже, жодного нового права вимагати списання кредиту №15458 сьогодні не створив. Спочатку за нього ще має проголосувати Верховна Рада, а текст під час проходження парламенту може змінитися.

Саме тому заголовки, з яких можна зрозуміти, ніби кредити військовим уже почали списувати за новим законом, випереджають реальність.

«До 100%» — це максимальна межа, а не обіцяний результат

Найважливіше слово в цій історії — не «100%», а «має право».

У детальному розборі тексту законопроєкту SUD.UA наводить запропоновану конструкцію: кредитодавець або новий кредитор після отримання документів матиме право пробачити 100% заборгованості або інший розмір, який сам визначить. Автоматичного списання документ не запроваджує.

Тобто «до 100%» може означати і весь борг, і лише його частину. А якщо кредитор не погодиться на прощення — борг взагалі може залишитися.

Це радикально відрізняється від соціальної гарантії, коли закон прямо зобов’язує установу надати людині визначену пільгу.

Головне питання: за якими правилами банк скаже «так» або «ні»?

Саме тут з’являється найбільша прогалина.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради подало до проєкту зауваження. За викладом ZN.UA, управління звернуло увагу, що документ не встановлює чітких критеріїв, за якими кредитор повинен вирішувати, скільки боргу пробачити; немає визначеного переліку підстав для відмови, строку розгляду звернення та чіткої відповіді на питання про повторне звернення.

Незалежний аналіз Центру спільних дій виявив дуже схожу проблему: проєкт не встановлює строку розгляду заяви, не зобов’язує кредитора надати письмову мотивовану відмову, не створює зрозумілого механізму оскарження і не закріплює єдиного базового переліку підтвердних документів.

Наслідок легко уявити без складної юридичної мови. Дві родини можуть опинитися майже в однаковій ситуації. Один банк пробачить весь борг, другий — половину, третій — відмовить.

І якщо критерії не з’являться, проблема буде не лише в жорсткості окремого банку. Так буде побудований сам механізм.

«Я на фронті. Мені спишуть кредит?»

Коротка відповідь: ні, сам факт служби не означає автоматичного списання основної суми кредиту.

Для військовослужбовців уже діють окремі кредитні гарантії. За визначених законом умов військовим та окремим членам їхніх сімей не нараховуються штрафи, пеня та проценти за користування кредитом. Закон містить і винятки, зокрема щодо окремих кредитів на житло, автомобілі та енергетичне обладнання. Але ця пільга сама по собі не стирає основну суму боргу.

Щодо №15458 публічні описи кола отримувачів не всюди однакові. ZN.UA пише про військовослужбовців серед категорій, яких стосується механізм. Детальні розбори SUD.UA та Центру спільних дій акцентують передусім на випадках загибелі, смерті, полону, зникнення безвісти, втрати зв’язку, інвалідності внаслідок війни, а також на правах родин, спадкоємців і представників таких осіб.

Тому обіцяти сьогодні кожному військовому на фронті право на списання тіла кредиту було б неправильно.

Навіть якщо конкретний позичальник підпаде під остаточну редакцію закону, залишається друга перешкода: банк все одно матиме право, а не обов’язок пробачити заборгованість.

«У сім’ї загинув військовий. Наші кредити пробачать?»

Тут також важливо не підміняти зміст красивою фразою.

З аналізу проєкту випливає, що члени сім’ї, спадкоємці або законні представники зможуть звертатися до кредитора щодо заборгованості загиблого, померлого, полоненого або зниклого безвісти позичальника. Подібний механізм пропонується і щодо цивільних, яких незаконно позбавили свободи через російську агресію або які зникли безвісти за таких обставин.

Це не те саме, що обіцянка автоматично списати будь-який особистий кредит дружини, батьків чи інших родичів лише через те, що сім’я втратила військовослужбовця.

І навіть щодо боргу, який потрапить під запропонований механізм, останнє слово за нинішньою редакцією залишається за кредитором.

Навіщо тоді взагалі потрібен законопроєкт

Тому що нинішня система створює податкову проблему навіть тоді, коли банк готовий добровільно пробачити безнадійний борг.

Проєкт пропонує прибрати частину цього бар’єра: прощений борг для визначених категорій не повинен перетворюватися на оподатковуваний дохід людини, а для кредиторів передбачають податкові зміни, які мають зробити списання менш невигідним. Центр спільних дій прямо називає це фінансовим стимулом для кредиторів.

Для інших фізичних осіб також пропонують збільшити неоподатковуваний поріг прощеного боргу — з 25% однієї мінімальної зарплати до розміру однієї мінімальної зарплати на рік.

Тобто держава не обіцяє заплатити банку замість військового. Запропонована логіка інша: прибрати податкові перешкоди і дати кредитору можливість добровільно закрити проблемний борг із меншими податковими наслідками.

Масштаб — понад 13,75 млрд грн, але є важлива деталь

За даними пояснювальної записки, які наводить ZN.UA, загальна заборгованість військовослужбовців, військовослужбовців-ФОП та членів їхніх сімей у банках, що надали дані для підготовки документа, перевищує 13,75 млрд грн.

Але цю цифру не варто називати повним обсягом боргів усіх українських військових. Йдеться саме про банки, які надали дані авторам проєкту.

За тією ж пояснювальною запискою, з 24 лютого 2022 року фінансові установи сплатили понад 4,9 млн грн податків у зв’язку зі списанням таких боргів: близько 2,5 млн грн — щодо 523 кредитів загиблих, зниклих безвісти, полонених та осіб з інвалідністю, ще близько 2,4 млн грн — щодо 1704 боргів, списаних за внутрішніми програмами банків.

Саме цей податковий бар’єр автори і намагаються прибрати.

Якщо борг пробачать, що буде з виконавчим провадженням

Проєкт передбачає ще одну практично важливу зміну.

Якщо кредитор юридично оформить прощення боргу, пов’язане з ним виконавче провадження має бути закінчено. Для відповідних захищених категорій також передбачають звільнення від виконавчого збору.

Але тут порядок має значення: саме звернення до банку ще не означає, що примусове стягнення зупинилося. Спочатку кредитор має ухвалити і юридично оформити рішення про списання.

Тому людина не повинна виходити з припущення: «Я подав заяву — боргу вже немає».

Що може змінитися до ухвалення

Законопроєкт ще тільки готують до парламентського розгляду. Комітет рекомендував прийняти його за основу та скоротити строк для поправок, але сама Верховна Рада цього рішення ще не ухвалила.

Саме на наступних етапах можуть з’явитися критерії для банків, строки відповіді, правила відмови, механізм оскарження або інші запобіжники.

І це не технічні дрібниці.

Без них формула «можна списати до 100%» залишає головне рішення не за законом, а за конкретним кредитором.

Тому найточніше описувати №15458 зараз не словами «держава пробачає кредити військовим», а інакше: держава хоче створити податкові та юридичні умови, за яких банки зможуть добровільно пробачати певні борги, пов’язані з війною.

Різниця між цими двома формулюваннями для сім’ї з кредитом може вимірюватися всією сумою боргу.