Російський дрон потопив турецький зерновоз у румунській ВЕЗ: НАТО мовчить, двоє загиблих

У неділю, 5 жовтня, о 10:37 за місцевим часом, сигнал лиха надійшов із суховантажу Royad Mammadov. Судно йшло під прапором Сент-Кіттс і Невіс, належало турецькому оператору Palmali Group і везло українську кукурудзу з порту Ізмаїл до італійської Равенни. За 20–30 морських миль на південь від румунського узбережжя, біля платформи Pescăruș, у нього влучили два російські дрони — так стверджує президент України Володимир Зеленський.

Наслідки — пожежа, загибель капітана-азербайджанця та ще одного члена екіпажу, 11 врятованих, троє поранених (22–50 років) доправлені до лікарні в Констанці. Судно затонуло. Румунська берегова охорона підняла гелікоптери, але врятувати судно не вдалося.

І ось тут починається головне питання. Не до Москви — до НАТО.

Атака сталася у виключній економічній зоні Румунії. Так, це не територіальні води (12 миль), але ВЕЗ — це простір, де держава має виключні права на ресурси та юрисдикцію. І де, за логікою, безпека має забезпечуватися хоча б на рівні недопущення ударів по цивільних суднах. Тим більше — країною-членом НАТО.

Але реакція Альянсу? На момент підготовки матеріалу — жодної офіційної заяви від штаб-квартири НАТО. Румунія обмежилася закликом до «негайного мораторію на атаки проти торговельних суден» та зверненням до Генасамблеї ООН. МЗС Румунії нагадало, що через чорноморський коридор проходить 20–30% світової торгівлі пшеницею та 50% соняшникової олії. Але конкретних кроків — нуль.

Наступного дня, 6 жовтня, дрони атакували ще два турецькі судна — уже в болгарській ВЕЗ. Alfa Watan (прапор Того) затонув, екіпаж зник безвісти. Able (прапор Палау) пошкоджено, 18 членів екіпажу врятовано. Болгарія скликала екстрену нараду. Європейські лідери — Урсула фон дер Ляєн, Угорщина, Бельгія, Швеція — засудили атаки. Але НАТО як альянс — мовчить.

Москва, як завжди, має свою версію. Міноборони РФ того ж дня заявило про удари по двох суднах, що нібито перевозили «військові вантажі». Royad Mammadov у заяві не згадувався. Ну звісно. Адже кукурудза — це такий собі «військовий вантаж». Особливо коли вона прямує до Італії.

Турецька торгово-промислова палата нарахувала щонайменше 266 атак на цивільні та комерційні судна в Чорному морі з 2022 року. Більшість — саме у 2026-му. Це не випадковість. Це системна політика задушення українського експорту та залякування міжнародного судноплавства.

І ось головний тест: чи готове НАТО захищати не лише територію, а й економічні інтереси своїх членів у Чорному морі? Якщо удари по цивільних судах у ВЕЗ Румунії та Болгарії залишаться без відповіді, Росія зробить висновок: можна бити далі. І далі — це вже територіальні води. А там — і стаття 5.

Поки що відповіді немає. Є лише загиблі моряки, зниклі екіпажі та зростаючі ставки для світової продовольчої безпеки. НАТО мовчить. Але мовчання — теж відповідь.