Ніч проти 20 листопада: вісім загиблих, пошкоджені мости Києва та знеструмлений захід
У ніч проти 20 листопада Росія била балістикою по Києву, крилатими ракетами — по енергетиці заходу. Вісім загиблих, три пошкоджені мости, аварійні відключення у семи регіонах. І запитання до влади, яка добудовувала захист енергооб'єктів напередодні атаки.
Ніч проти 20 листопада стала однією з найважчих для української енергетики та логістики за цю осінь. Росія випустила по країні близько 80 крилатих і до 20 балістичних ракет та близько 400 дронів, із них близько 120 реактивних. Повітряні сили повідомили про 82 збиті ракети та 380 знешкоджених дронів. Загинули восьтеро людей у країні, 28 поранені — такий ранковий баланс озвучив прем'єр-міністр Сергій Корецький. Шестеро загиблих — у Києві, серед них працівники «Київводоканалу».

Три мости й зупинене місто
Київ балістика накривала хвилями приблизно з 1:25 ночі до ранку. Пошкоджені Подільсько-Воскресенський, Дарницький і Південний мости; рух Подільсько-Воскресенським частково обмежили на лівий берег. Мер Віталій Кличко закликав мешканців не виїжджати приватними авто, Київська міська військова адміністрація попросила обмежити пересування містом, щоб пришвидшити ліквідацію наслідків, а роботодавцям рекомендували перевести людей на дистанційний формат. Через відсутність напруги в мережі тимчасово зупинився рух тролейбусів у частині Печерського, Солом'янського та Голосіївського районів. У Оболонському та Подільському районах горіли житлові будинки, у Голосіївському влучання дістав об'єкт інфраструктури, у Подільському уламки дрона пошкодили нежитлову будівлю та автомобіль.
Вода, світло, тепло: фронт удару по енергетиці
«Київводоканал» повідомив про пошкодження власних об'єктів: у Печерському районі впав тиск у мережі, частина будинків тимчасово лишилася без води. Станом на ранок була знеструмлена частина споживачів у Києві та десяти областях — Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській, Харківській, Херсонській, Черкаській і Чернігівській. «Укренерго» назвало ситуацію в енергосистемі вкрай складною; для стабілізації аварійні відключення застосували у Києві, Львівській, Закарпатській, Дніпропетровській, Полтавській, Харківській та Івано-Франківській областях. У Дніпрі та чотирьох районах області ввели екстрені відключення — графіки там не діють. У Кривому Розі удар дронів по великому інфраструктурному об'єкту знеструмив котельні, насосні станції та лікарні. У Харкові під удар потрапила лікарня швидкої допомоги: четверо поранених, пошкоджений корпус із магнітно-резонансним томографом. У Дніпрі від дронів поранені п'ятеро, пошкоджені житлові будинки, банк і магазин.

Львів: влучання у Скнилів
Ранкова хвиля дісталася Львова. Загинули двоє людей, у лікарнях міста — десятеро постраждалих, двоє у важкому стані, четверо у стані середньої тяжкості. Пряме влучання отримав квитковий термінал залізничної станції Скнилів; пошкоджена залізнична інфраструктура області, низка поїздів затримується. Далекій від фронту захід, який цю осінь вважався відносно захищеним, зустрів ніч без світла: аварійні відключення введені у Львівській, Івано-Франківській областях і Закарпатті.
Підстанція-гігант і кораблі з Чорного моря
Головною ціллю крилатих ракет, за словами посадовця в енергетиці, стала підстанція «Західноукраїнська» 750 кВ — найбільша в Європі: вона передає електроенергію двох атомних і двох теплових станцій у західні області та слугує воротами для імпорту з ЄС. Масштаб пошкоджень не оприлюднено; ця підстанція вже зазнавала удару 7 лютого 2026 року. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат пояснює розподіл цілей: більшість крилатих ракет ішла на західні регіони по енергетиці, балістика — переважно по Києву, Київщині та мостах. Уперше за пів року Росія вивела в Чорне море кораблі: речник ВМС Дмитро Плетенчук повідомив про понад 20 пусків, зокрема «Калібри» з кораблів, до яких додалися Х-101 зі стратегічних бомбардувальників Ту-160. Одна ракета, ймовірно, перетнула кордон із Польщею: польські військові близько 3:30 активували ППО та досліджують уламки, що впали біля населеного пункту Ліповець.

Перемир'я, запропоноване ввечері, — ракети вночі
За кілька годин до атаки в Берліні «Коаліція охочих» — Німеччина, Франція, Британія та Україна — закликала Росію погодити енергетичне перемир'я на період зими та перемир'я в Чорному морі для безпечного експорту продовольства. Володимир Путін, коментуючи український удар по Кримському мосту в ніч на 17 листопада, через який обвалилася секція переходу, напередодні заявив, що не домовлятиметься про жодні перемир'я на енергетиці чи морській торгівлі, і пообіцяв «відповідь». Нічна атака стала виконанням цієї обіцянки: жоден заклик із Берліна не мав механізму примусу, а Україна зустріла її з незавершеним захистом власних об'єктів.
Захист, який добудовували напередодні
На запитання, чому столиця і захід зустріли цю ніч саме так, є документована частина відповіді. Увечері 19 листопада перший віцепрем'єр — міністр енергетики Денис Шмигаль за підсумками засідання штабу доручив прискорити завершення монтажу захисних споруд на пріоритетних енергооб'єктах Києва та Київщини й посилити роботу районних диспетчерських служб. Тобто напередодні однієї з найбільших атак осені захисні споруди на пріоритетних об'єктах ще не були завершені, а диспетчерські центри лише отримували завдання перейти на цілодобовий режим.

Історія цих споруд — окрема. У листопаді бізнесмен Владислав Соколов, чия компанія будувала захист підстанцій Київщини, публічно заявив, що обласна військова адміністрація заборгувала йому понад мільярд гривень за роботи та матеріали 2025–2026 років, а частину робіт виконували без авансів і підписаних договорів. 16 жовтня у нього вдома та в офісі пройшли обшуки. Міністр відновлення, колишній голова Київської ОВА Микола Калашник відповів на звинувачення заявою, що діяв «у межах закону й повноважень», і назвав публікації медійною кампанією проти міністерства. Хто відповідає за те, що захист будувався без договорів і з боргами, публічно досі не встановлено.
Так система захисту енергетики входить у зиму з трьома проблемами одночасно: незавершеними спорудами на пріоритетних об'єктах, публічним конфліктом довкола оплати вже збудованих і енергосистемою, яка після цієї ночі може обіцяти лише повернення до графіків «після стабілізації».

Міненерго визнає: повернення до прогнозованих графіків відбудеться лише після стабілізації системи, а скільки триватиме стабілізація після влучання у «Західноукраїнську», не називає ніхто. Для Києва це означає тижні обмеженого руху через Дніпро і тролейбуси, що залежать від напруги в мережі; для західних областей — перші цієї осені аварійні відключення замість погодинних. Для уряду — питання, на яке досі немає публічної відповіді: хто відповідає за захисні споруди, які добудовували напередодні атаки, а не до початку опалювального сезону.
Першоджерела
Документи та повідомлення, на яких ґрунтується матеріал.



