Пентагон публічно розійшовся з Києвом: Колбі назвав удари по Wildberries неефективними, союзники заперечили
На відкритті 37-го засідання «Рамштайну» в Брюсселі заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі заявив, що далекобійні удари України не наближають кінець війни, а влучання по Wildberries зміцнюють рішучість Росії. Німеччина назвала критику «дурною», Великобританія — що удари рятують життя, генсек НАТО підтримав удари по логістиці РФ.
На відкритті 37-го засідання Контактної групи з питань оборони України у Брюсселі заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі публічно поставив під сумнів офіційне обґрунтування української кампанії ударів у глибокий тил Росії. За його оцінкою, далекобійні удари «не були ефективними у тому, щоб привести до завершення війни», а влучання по об'єктах на кшталт складів маркетплейсу Wildberries «ймовірно, посилили рішучість російської громадськості та готовність самого Кремля до ескалації». Того ж дня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус назвав цю критику «досить дурною річчю», його британський колега Вес Стрітінг заявив, що удари «рятують життя», а генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтримав удари України по російських логістичних вузлах.

Заява пролунала 17 листопада у штаб-квартирі НАТО, де близько п'яти десяти країн узгоджують військову підтримку України, — на тлі російських ударів по українській енергетиці напередодні зими та переговорів про гарантії безпеки: того ж дня спецпосланці Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер мали зустрітися в Берліні з «коаліцією охочих», а сам Трамп, за очікуваннями, має взяти участь у зустрічі з Володимиром Путіним і Си Цзіньпіном у китайському Шеньчжені, де також ітиметься про завершення війни.

Що саме сказав Колбі
«У той час як публічне обговорення зосереджується на видовищності далекобійних ударів, покликаних завдати болю російському населенню, наша оцінка полягає в тому, що такі удари не були ефективними у тому, щоб привести до завершення війни, і вони також не сприяють стримуванню просування Росії на лінії фронту», — сказав Колбі на відкритті засідання. Удари по «цивільній інфраструктурі, як-от Wildberries», за його словами, не лише не працюють на завершення війни, а й зміцнюють готовність Кремля до ескалації.
Далі заступник глави Пентагону припустив, що в обміні далекобійними ударами перевага може бути не на боці Києва: «Важливо зазначити, що баланс переваг у далекобійних ударах цілком може бути на користь Москви». Водночас він наголосив, що це не привід обмежувати Україну: «Це не означає, що Україну слід змушувати воювати зі зв'язаними за спиною руками». Підтримку, за Колбі, треба зосередити на здатності утримувати лінію фронту та на ударах середньої дальності по «російській військовій машині» — саме вони, визнав він, можуть уповільнити просування російських військ.

Окремо Колбі сказав, що війна, схоже, триватиме щонайменше всю зиму: з настанням холодів Росія, за його оцінкою, «продовжуватиме нарощувати людські ресурси та мобілізовувати воєнну економіку на довгу перспективу», а всім, додав він, варто бути готовими до затяжного конфлікту. Фінансування закупівель американської зброї через ініціативу PURL потребуватиме значних грошей, але «основна відповідальність за це лежатиме на плечах Європи».
Відповідь союзників: «дурно» і «рятує життя»
Німеччина відкинула оцінку Пентагону в день її озвучення. Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус назвав критику далекобійних ударів «досить дурною річчю»: «Замість того щоб критикувати це, краще критикувати й говорити про терористичні удари по цивільній енергетиці, воді та опаленню України щоночі та щодня». Фокус, сказав він, має бути на «тероризмі», а не на «законних і легітимних ударах у Росії по нецивільних цілях».

Співголова засідання, міністр оборони Великобританії Вес Стрітінг, пішов далі: «Не нам вказувати Україні, як воювати». «Щодо далекобійних можливостей — у мене немає сумнівів, що вони допомогли виснажити військову машину Путіна, купуючи час і рятуючи життя», — сказав він. Стрітінг також нагадав про залежність української протиповітряної оборони від супутникового зв'язку: «Ми маємо переконатися, що маємо послідовний і надійний сервіс Starlink і Starshield, бо від цього залежать життя». Сам Колбі після засідання відмовився коментувати обмеження Starshield, через які Україна не може збивати російські реактивні дрони біля лінії фронту, обмежившись фразою, що США «вживають кроків, узгоджених із цією політикою» підтримки оборони та ударів середньої дальності.

Рютте того ж дня: удари по логістиці «неминучі»
Розхідність позицій усередині західного табору стала очевидною ще до почату засідання. Коментуючи український удар по Керченському мосту, внаслідок якого, за даними української сторони, обвалилося понад 270 метрів автомобільного полотна, Марк Рютте заявив: «Я вважаю, що важливо, аби Україна захищала себе. А це також означає завдавати ударів по логістичних вузлах. Це неминуче». Таким чином генеральний секретар НАТО фактично підтримав ту саму логіку ударів по тилу агресора, яку посадовець Пентагону кількома годинами пізніше назвав неефективною.
На що спирався Київ, обґрунтовуючи кампанію
Україна почала бити по складах Wildberries із середини липня: під ударами опинялися об'єкти в Московському, Тамбовському, Рязанському регіонах, Краснодарському й Ставропольському краях, Санкт-Петербурзі та Ленінградській області, Єкатеринбурзі, Пензенській області та Удмуртії; згодом кампанія поширилася на логістику Ozon. Володимир Зеленський, підтверджуючи перші удари 18 липня, назвав їх «відповіддю на російські удари по нашій цивільній інфраструктурі» і пояснив, що ці об'єкти «забезпечували постачання підсанкційних компонентів для виробництва дронів та навігаційного обладнання». Сама компанія Wildberries заперечує військове призначення своїх товарів.

При цьому механізм, через який проходять запити Києва на удари зброєю західного виробництва, пов'язують із тим самим Колбі. Процедуру перегляду таких запитів — на американську далекобійну зброю та озброєння європейських союзників, використання якого залежить від американської розвідки або компонентів — йому публічно приписують із серпня 2025 року, поряд із твердженнями, що Пентагон тоді місяцями блокував далекобійні удари України по території Росії. Незалежного підтвердження ці твердження у відкритих джерелах не дістали; та якщо вони відповідають дійсності, кампанію публічно критикує саме той посадовець, який будував фільтр, через який вона проходить.
Що засідання дало на практиці
Суперечка про удари не зупинила підтримку, але її структура виявилася близькою до формули Колбі — фронт і небо. За підсумками засідання Бельгія пообіцяла десять F-16 до кінця 2026 року та загалом 1,1 млрд євро, включно зі 100 млн на PURL; Франція — два Mirage 2000-5F, антибалістичну радіолокаційну станцію GF300 Thales і авіабомби AASM Hammer; Данія — 645 млн євро на ударні дрони, боєприпаси та PURL; Великобританія — 240 млн фунтів на ППО; Німеччина підтвердила пакет на мільярд євро і додала 300 млн доларів у PURL; Норвегія, Нідерланди, Канада, Іспанія, Фінляндія та Швеція оголосили власні внески. Міністр оборони України Євгеній Хмара назвав захист неба «найбільшим пріоритетом України цієї зими», а Зеленський на засіданні просив ще 40 винищувачів F-16.

Для Києва ця суперечка — не дипломатичний етикет. Кампанію дипстрайків влада представляла суспільству як відповідь на терор проти міст і як спосіб перерізати постачання підсанкційних компонентів; тепер голова політики Пентагону — той самий, кому приписують авторство механізму перегляду ударних запитів, — публічно каже, що вона не наближає кінець війни, а основний тягар фінансування закупівель зсуває на Європу. Публічного пояснення, як стратегія узгоджена з Вашингтоном і чи змінюватиметься вона після цієї оцінки, від української влади станом на кінець 18 листопада не пролунало; на самому засіданні українська делегація говорила про ППО, боєприпаси та літаки. Наступний перевірюваний крок — доля запитів на далекобійну зброю та нові операції на кшталт удару по Керченському мосту: саме вони покажуть, чи лишається дипстрайк частиною узгодженої стратегії, чи вже став предметом торгу напередодні зустрічей у Берліні та Шеньчжені.
Першоджерела
Документи та повідомлення, на яких ґрунтується матеріал.



