Платити до суду, а не до папірця про упізнання: Міноборони вимушено визнало, що родинам зниклих безвісти роками незаконно зупиняли виплати

На папері все завжди виглядало просто. Військовий зник безвісти — його родині щомісяця продовжують виплачувати грошове забезпечення на підставі наказу командира частини. Це не «акт доброї волі», а норма чинного законодавства.

Але на практиці механізм ламався на одному пункті. Як тільки до частини потрапляли документи про упізнання тіла, виплати зупиняли. Логіка була формально зрозуміла: якщо є тіло — людина, мовляв, уже не зникла. Тільки законодавство такі документи підставою для припинення виплат взагалі не визначає. Між «є папірці про упізнання» і «є рішення суду або актовий запис про смерть» — дистанція, яку родина зазвичай проходила без грошей.

Саме цю дистанцію Міноборони 28 вересня офіційно закрило. Відомство повідомило: командирам військових частин приписано продовжувати виплату грошового забезпечення за зниклих безвісти військовослужбовців доти, доки немає законної підстави для її припинення — тобто до набрання чинності рішенням суду або до складення актового запису про смерть. Документи про упізнання тіла самі по собі такою підставою не є.

Це визнання варте окремого абзацу. Відомство прямо написало: у деяких частинах виплати зупиняли передчасно, і це було неправомірно. Тобто не «окремі випадки непорозумінь», а визнана системна практика, яку тепер виправляють наказом згори.

Другий крок стосується судів — і він не менш важливий для родин. Щоб отримати одноразову грошову допомогу, виплати та пільги, родині зазвичай треба йти до суду: оголосити військового померлим, встановити факт смерті, підтвердити родинні стосунки. І роками Міноборони нерідко оскаржувало такі рішення — навіть коли по суті сперечатися було ні про що. Апеляція тягнула місяці, а родина все цей час чекала на виплати.

Тепер відомство відмовилося від оскарження в п'яти категоріях справ. Це рішення датоване 11 вересня 2026 року, публічно про нього повідомили 24–25 вересня.

Ось ці п'ять категорій. Перше — оголошення військовослужбовця померлим: за умови, що є письмова позиція військової частини та матеріали службового розслідування, частина бере участь у справі, а суд застосовує статтю 46 Цивільного кодексу з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22. Друге — встановлення факту смерті, якщо це підтверджено матеріалами частини і службовим розслідуванням. Третє — встановлення факту родинних стосунків у разі описок чи неточностей у прізвищі, імені чи по батькові. Четверте — встановлення факту батьківства за наявності молекулярно-генетичної експертизи. П'яте — встановлення фактів, які дають право на виплати та пільги у зв'язку з безвісною відсутністю або полоном.

Простими словами: якщо судове рішення відповідає цим критеріям, Міноборони більше не тягне його по апеляційних інстанціях заради процедури. Родина отримує рішення — і йде оформлювати виплати.

Але є нюанс, про який варто знати заздалегідь: автоматичного неоскарження немає. Кожну справу відомство обіцяє оцінювати індивідуально. Якщо рішення суду, на думку відомства, порушує його права або законні інтереси — його все одно оскаржать. Тобто це не «безумовна капітуляція», а відмова від безперспективної волокити у типових справах.

Це й продовження практики, яка почалася раніше. Ще 18 квітня 2025 року міністр оборони ухвалив рішення не оскаржувати судові рішення, потрібні для призначення одноразової грошової допомоги. Рішення від 11 вересня 2026 року просто розширило цей підхід на інші категорії справ. Замісниця міністра оборони Любов Галан пояснила: відмова від безперспективного оскарження скоротить час між судовим рішенням та оформленням виплат, пільг і соцгарантій — «для сімей це означає менше судової тяганини і очікування».

Чого в цій історії немає — і це варто сказати прямо. Невідомо, скільки родин зіткнулися з передчасним припиненням виплат і яких сум стосувалася проблема: такої статистики Міноборони не оприлюднило. Невідомі й точні реквізити нового рішення щодо виплат — у публічних повідомленнях їх немає. І остаточним це рішення в самому відомстві, схоже, теж не вважають: наступним кроком там назвали внесення змін до законодавства, щоб така практика більше не залежала від наказу.

Що це означає для конкретної родини. Якщо ваша рідна людина числиться зниклою безвісти — грошове забезпечення мають платити щомісяця, поки немає набраного чинності рішення суду чи актового запису про смерть. Папірці про упізнання тіла — не підстава зупиняти виплати. Якщо виплати все ж припинили або судове рішення, яке відповідає критеріям, все одно оскаржили — є гаряча лінія Міноборони за номером 1512.

Найцікавіше в цій історії — не сам наказ, а те, що він взагалі знадобився. Гарантію, яка і так була прописана в законі, довелося відновлювати окремим розпорядженням. Це означає, що проблема не в законі. Проблема була в тому, як його виконували.