Втрачена рука, 500+ шкіл закрито: Франція захлинається в найбільших студентських протестах за 50 років

Що сталося

5 жовтня в місті Ланс (департамент Па-де-Кале) 15-річний школяр підійшов до поліцейської світлошумової гранати, яка не вибухнула. Він підняв її — і вона вибухнула в нього в руці. Хлопець втратив ліву кисть та частину передпліччя.

Префект Па-де-Кале Франсуа-Ксав'є Лош підтвердив інцидент, але одразу додав: перед цим близько 200 протестувальників кидали каміння, феєрверки та «мортири» в поліцію. Життю підлітка нічого не загрожує, запевнив префект.

Очевидиця, яка стояла поруч із потерпілим, розповіла місцевому виданню La Voix du Nord іншу версію: хлопець не піднімав гранату — вона вибухнула поряд. Як саме сталося насправді, тепер з'ясовує Генеральна інспекція національної поліції (IGPN). Кримінальне розслідування розпочато.

Це не поодинокий випадок. 14-річний Еден із Сент-Уан-л'Омон отримав «подвійний перелом щелепи» після удару сльозогінною гранатою. Його мати каже, що серце «розбите»: щелепа сина зафіксована дротом, він може їсти лише через соломинку. Міністр внутрішніх справ Лоран Нюньє оголосив розслідування, поліцейському висунуто звинувачення.

Масштаб: це не «школярі пустують»

Протести тривають третій тиждень. Почалося все в ліцеї Сент-Екзюпері в Кретеї — передмісті Парижа. Учні вимагали вчителів, яких не вистачало. За лічені дні хвиля накрила регіон Іль-де-Франс, а потім — усю країну.

Станом на 6 жовтня:

– понад 250 000 демонстрантів вийшли на вулиці, з них 56 000 — у Парижі; – понад 6 000 осіб затримано від початку протестів; – 87% затриманих — неповнолітні, понад 1 800 притягуються до відповідальності; – 215 учнів і 85 працівників поранено (дані прем'єр-міністра); – понад 600 поліцейських поранено; – 24 школи спалено або розгромлено (заява міністра освіти 4 жовтня); – 78 працівників шкіл поранено з початку протестів.

У понеділок 5 жовтня міністр освіти Едуар Жеффре повідомив про 589 порушених навчальних закладів. Для порівняння: у п'ятницю 2 жовтня таких було 735 з 3 700 шкіл Франції. Цифри розходяться залежно від джерела, але тенденція очевидна — країна паралізована.

Чому це сталося: не лише гранати, а й порожні класи

Протести не виникли на порожньому місці. У 2024–2025 навчальному році майже 10% навчальних годин у державних середніх школах Франції не було проведено. 7,5% втрачених годин — через неможливість знайти заміну вчителям.

Тобто кожен десятий урок у французькій школі просто не відбувся. Учні сиділи в порожніх класах. Учителі вигорали. Адміністрація розводила руками.

Міністр Жеффре визнав: «Одна зі складностей цього руху — відсутність загальнонаціональних вимог, усе почалося з локальних вимог». Іншими словами, проблеми накопичувалися роками в кожній окремій школі — а вибухнули одночасно по всій країні.

Позиція влади: «насильству не місце», але гранати — окей

Прем'єр-міністр Себастьєн Лекорню заявив, що «насильству не може бути місця» в протестах. Водночас він визнав, що «нещасні випадки трапляються», фактично виправдовуючи дії поліції. Він пообіцяв «політичну відповідь» на занепокоєння учнів.

Міністр освіти оголосив про створення «великої консультаційної платформи» для учнів. І назвав дедлайн — 16 жовтня. Сподівається вирішити «більшість проблемних ситуацій» до цієї дати.

Лідер «Нескореної Франції» Жан-Люк Меланшон назвав протести «найпотужнішим молодіжним рухом ліцеїстів і студентів» з 1968 року. Профспілка вчителів SNES-FSU закликала членів приєднатися до протестів. Учнівська спілка Union Syndicale Lycéenne (USL) координує загальнонаціональні акції.

Що далі

Прем'єр скликав кризову нараду 6 жовтня. Міністр освіти обіцяє платформу для діалогу. Але на вулицях — 250 000 людей, більшість із яких неповнолітні. І дедлайн 16 жовтня — це не план, а дата.

Питання залишається відкритим: чи готовий французький уряд почути дітей до того, як наступна граната вибухне в чиїхось руках?

Або, точніше — чи здатний він почути їх без гранат?