«Вони забирають наші гроші»: 410 тисяч вийшли на вулиці Франції, майже 1000 арештів. Європу лихоманить

У суботу, 24 жовтня, Франція пережила другу хвилю загальнонаціональних протестів — і вона виявилася не слабшою за першу. Міністр внутрішніх справ Лоран Нюньє звітує: 410 000 демонстрантів по всій країні, з них 110 000 у Парижі. Профспілка CGT називає зовсім іншу цифру — 800 000. І це вже традиційний розрив: влада занижує, організатори завищують.

Але навіть офіційні 410 000 — це дуже багато. Особливо якщо врахувати, що тиждень тому, 17 жовтня, на вулиці вийшло 550 000 людей, понад 2 700 було заарештовано, розгромлено близько 3 000 магазинів, а збитки оцінили в «сотні мільйонів євро».

Тобто люди виходять знову. Незважаючи на комендантську годину, 70 000 поліцейських і обіцянки влади «навести порядок».

Париж: водомети, сльозогінний газ і 64 арештованих

У столиці поліція розгорнула водомети та бронетехніку. За день провели понад 3 000 профілактичних перевірок. Затримали 64 особи, з них 6 неповнолітніх, 40 помістили під варту. Нюньє заявив про «кілька тисяч радикальних активістів» у хвості маршу — приблизно 500 ідентифікували як бешкетників. У них вилучили арсенал: металеві кульки, свинцеві набої, феєрверки, рогатки, кастети та пневматичну зброю.

Двоє людей серйозно постраждали: у Тулузі 20-річному хлопцю відірвало пальці, ще один травмований у Клермон-Феррані. У Марселі заарештували 51 особу, в Орлеані 11–13 тисяч людей протестували проти з'їзду «Національного об'єднання» Марін Ле Пен.

26-річна протестувальниця Зелі сказала BBC те, що чути на всіх маршрутах: «Нас замовчують. Вони забирають наші гроші, багато оподатковують, і ми нічого не можемо сказати. Сьогодні ми на вулицях, бо це тривало надто довго».

Італія, Іспанія, Бельгія, Португалія: ланцюгова реакція

Але Франція — лише епіцентр. Вибухнуло всюди.

Італія направила 500 військових до Мілана після погромів. 24 жовтня там заарештували 9 осіб, 371 затримали — з них 110 неповнолітніх. У Римі поліція застосувала водомети. Протестувальниці в Мілані пояснюють просто: «Вартість життя... Ми ледве доживаємо до кінця місяця» — високі орендні ставки та ціни на пальне.

Іспанія: у Барселоні після студентських протестів — понад 100 заарештованих.

Португалія: 25 жовтня поліція ліквідувала наметове містечко протестувальників у Лісабоні, щонайменше 55 заарештованих. Люди вимагають вирішення житлової кризи.

Бельгія: студентські протести в Брюсселі та Льєжі через підвищення плати за навчання на €1 200.

Албанія: у Тирані поліція застосувала сльозогінний газ проти антиурядових демонстрантів.

Шість країн. Один тиждень. Спільний знаменник — вартість життя.

Нафта по $116: хто заплатить за війну в Ірані?

Тут варто подивитися на головний двигун — енергоносії. 23 жовтня нафта Brent закрилася на рівні $116,72 за барель — шестимісячний максимум. Причина: війна в Ірані, яка розігріває ціни на пальне, газ і електроенергію по всій Європі.

Жодне з опрацьованих джерел не дає прямих цифр внутрішніх цін на бензин чи дизель у кожній країні. Але логіка проста: коли нафта дорожчає на третину, платить не уряд і не корпорація — платить людина на заправці та в платіжці за комуналку. Далі — скорочення витрат, урізання бюджетів на освіту та медицину, і як результат — вулиця.

Уряд Франції відповів не соціальними пакетами, а 70 000 поліцейських і прискореними судами. Сотні людей уже засуджено за вандалізм, підпали та мародерство — через спрощену процедуру.

Чи це кінець «європейської зими»?

Перша хвиля 17 жовтня показала, що влада готова до жорстких заходів. Друга — що протестувальники не злякалися. Прем'єр-міністр Франції закликав не «об'єднувати» мародерів і мирних демонстрантів, але на практиці поліція не дуже розбирає.

Марін Ле Пен уже розпочала президентську кампанію. Її з'їзд в Орлеані 24 жовтня супроводжувався 11-тисячним контрпротестом. Це означає, що вулична напруга перетікає в політичну — і давить на вибори.

Питання не в тому, чи вщухнуть протести. Питання в тому, чи почують їх у Брюсселі та національних столицях. Поки що відповідь — 70 000 поліцейських, 1 000 арештів і жодних обіцянок знизити ціни.

Схоже, Європа вступає в зиму, де грітимуть не газ, а гнів.