$1 500 і $5 000 за «студента»: дві справи за один день — і стара проблема відстрочок через освіту

Почнемо з Києва.

Поліція повідомила про затримання двох чоловіків, які, за версією слідства, запропонували військовозобов’язаному за $1 500 допомогти з фіктивним вступом до одного зі столичних закладів вищої освіти на денну форму.

Свою переконливість вони нібито підкріплювали просто: говорили про «зв’язки» у закладі освіти.

А далі — головна частина пропозиції. Зарахування мало створити підставу для отримання відстрочки від мобілізації.

Поліція також стверджує, що чоловікові говорили: якщо він відмовиться від такої «допомоги», його можуть невдовзі мобілізувати. Обох фігурантів затримали під час отримання грошей. Їм повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу — йдеться про зловживання впливом за попередньою змовою групою осіб. Суд обрав їм тримання під вартою.

Тут важливе слово — «підозрюють».

Правоохоронці поки що викладають власну версію подій. Вироку немає. А заявлені фігурантами «зв’язки» у виші ще не означають, що працівники цього закладу справді брали участь у схемі.

Назву університету поліція також не оприлюднила.

І буквально того самого дня — інша історія. Вже на Тернопільщині.

Там підозру повідомили працівнику митниці. За даними обласної прокуратури, він дізнався, що військовозобов’язаний хоче вступити до навчального закладу та отримати завдяки навчанню відстрочку, після чого запропонував допомогу через знайомих серед викладачів.

Ціна була вже іншою — $5 000.

За версією слідства, гроші передавали трьома частинами: спочатку $3 000, потім $500 біля навчального закладу перед іспитами і ще $1 500 після остаточного вирішення питання.

І ось тут є деталь, яка робить тернопільську історію особливо важливою.

Прокуратура стверджує, що чоловіка справді зарахували на навчання. Потім, за вказівкою підозрюваного, він оновив дані у «Резерв+» — і в системі з’явилася інформація про відстрочку.

Тобто, якщо версія слідства підтвердиться, йдеться вже не лише про розмови в стилі «ми все вирішимо». Формальний освітній статус нібито пройшов далі по державних реєстрах і дав результат у військово-обліковій системі.

Саме тут виникає очевидне запитання.

Якщо держава переводить відстрочки в автоматичний цифровий режим, що саме перевіряє система?

«Резерв+» пояснює: рішення формується на підставі інформації з державних реєстрів, зокрема Єдиної державної електронної бази з питань освіти — ЄДЕБО.

Цифровізація справді прибирає частину людського фактора на етапі оформлення відстрочки. Але вона не може сама по собі визначити, чи реально людина вчиться, чи чесно склала вступні випробування і як саме її запис з’явився в освітньому реєстрі.

Комп’ютер може перевірити дані.

Він не може автоматично перевірити чесність появи цих даних.

Є ще одна принципова деталь, яку легко загубити за гучними словами «вступив — отримав відстрочку».

Не кожен студент має право на відстрочку від мобілізації.

Чинна стаття 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає її, зокрема, для здобувачів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, вищий за вже отриманий.

Простий приклад: після бакалаврату — магістратура. А повторний бакалаврат після вже отриманого бакалаврського ступеня сам по собі такого права не дає.

І тут у матеріалах тернопільської справи є прогалина.

Публічно не повідомлено, яку освіту військовозобов’язаний мав раніше та на який саме рівень його зарахували. Тому лише з оприлюднених даних неможливо незалежно перевірити, чи відповідав він усім законним критеріям студентської відстрочки.

Ми знаємо інше: прокуратура стверджує, що після зарахування система показала відстрочку.

Це факт саме версії слідства, а не наш самостійний висновок.

Працівнику митниці повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу. Правоохоронці також заявили, що перевіряють можливу причетність працівників навчального закладу.

І знову важливе обмеження: перевіряють — не означає, що вже довели їхню участь.

У відкритих матеріалах, які ми перевірили, про повідомлення підозри конкретним працівникам цього закладу у цій справі не йдеться.

Чи дозволяють дві справи за один день сказати, що вся система освіти перетворилася на один великий ринок відстрочок?

Ні.

Таке твердження було б перебільшенням.

Але сказати, що проблема обмежується двома випадковими посередниками, теж уже складно.

Державна служба якості освіти ще в липні 2025 року повідомляла: частка бакалаврів, магістрів та аспірантів денної форми віком понад 25 років за попередні три роки перевищувала 20%. У 2021/2022 навчальному році було лише 4%.

Під час і після перевірок у 2024–2025 роках із закладів вищої освіти було відраховано понад 50 тисяч чоловіків. Серед порушень служба прямо називала фіктивність конкурсного відбору, штучне продовження навчання, несвоєчасне внесення інформації до ЄДЕБО, незадовільну відвідуваність і фіктивність навчання на денній формі.

Пізніше голова служби Руслан Гурак наводив ще наочнішу цифру: до повномасштабної війни студентів віком 25+ у відповідних сегментах системи було близько 30 тисяч, а після початку вторгнення — близько 230 тисяч.

При цьому сама служба наголошувала: вік не доводить фіктивності навчання. Під час перевірок знаходили і старших студентів, які реально відвідували заняття та виконували завдання.

Інакше кажучи, проблема не в тому, що дорослий чоловік пішов учитися.

Він має на це повне право.

Проблема починається там, де навчання існує лише на папері, вступ купують або статус студента створюється не заради освіти, а як оплачена адміністративна послуга для отримання відстрочки.

І саме тому дві історії 7 вересня цікаві не різницею між $1 500 і $5 000.

Найважливіше — що продають за ці гроші.

Не диплом.

Навіть не освіту.

За версією слідства, продається можливість потрапити в систему як «правильний» студент, після чого вже законні механізми держави повинні зробити решту.

У Києві правоохоронці поки говорять про обіцянку такого результату.

На Тернопільщині — про зарахування, після якого інформація про відстрочку нібито вже з’явилася у «Резерв+».

Саме це і є слабке місце.

Можна зробити електронною останню кнопку в системі.

Але якщо на вході в реєстр опиняються неправдиві або отримані через корупцію дані, цифровізація не ліквідовує схему. Вона просто дуже швидко обробляє те, що їй передали.

Тепер головне питання до слідства у двох нових справах — хто саме мав забезпечити зарахування і чи були всередині навчальних закладів люди, без яких така «послуга» не могла б працювати.

Поки відповіді на це немає.

І саме тому називати винними університети, викладачів або інших осіб, яким не повідомлено про підозру, було б передчасно.

Але після багатьох перевірок, десятків тисяч відрахувань і нових кримінальних проваджень робити вигляд, що освіта як інструмент для незаконного отримання відстрочки — лише вигадана проблема, теж уже не виходить.