Держава винна пенсіонерам 101,5 млрд, а в бюджеті — 100 млн. Уряд готує «рятівний» закон

Виграти суд у Пенсійного фонду — це тільки половина справи. Друга половина — дочекатися, поки держава заплатить. Станом на 1 вересня 2026 року заборгованість за невиконаними судовими рішеннями щодо пенсій сягнула 101,52 млрд грн, а в бюджеті на погашення передбачено лише 100 млн грн. Уряд тим часом готує закон, який може остаточно перетворити судовий вердикт на фікцію.

Сто один мільярд п'ятсот двадцять мільйонів гривень. Саме стільки держава заборгувала пенсіонерам за рішеннями судів, які вона сама ж і програла. Це майже половина річного бюджету Міністерства соціальної політики. Але на виплату цих боргів у бюджеті-2026 закладено лише 100 мільйонів. Різниця — у тисячу разів.

Зображення до матеріалу «Держава винна пенсіонерам 101,5 млрд, а в бюджеті — 100 млн. Уряд готує «рятівний» закон»
Зображення зі сторінки джерела.© Економічна правда
Відкрити зображення у повному розмірі

Як так вийшло? І чи варто взагалі йти до суду, якщо держава однаково не платить?

Проблема не нова, але вона стрімко загострюється. У 2023 році борг становив приблизно 50 млрд грн. За три роки — подвоєння. Лише за 2025 рік сума зросла на 7,3 млрд. А кількість судових рішень, які Пенсійний фонд зобов'язаний виконати, за п'ять років збільшилася в 26 разів — до 758 тисяч (станом на липень 2025 року). Деякі медіа називають уже 875 тисяч рішень, але офіційного підтвердження цієї цифри поки немає.

Звідки взялися ці борги? Основа — суперечка навколо так званих «спецпенсій». Ще у 2011 році держава обмежила максимальний розмір пенсії 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. У 2026 році це 25 950 грн. Але суди неодноразово визнавали таке обмеження незаконним для окремих категорій — суддів, прокурорів, науковців, держслужбовців, які мають право на спеціальні пенсії. Вони вигравали позови, але Пенсійний фонд не поспішав виплачувати різницю.

Зображення до матеріалу «Держава винна пенсіонерам 101,5 млрд, а в бюджеті — 100 млн. Уряд готує «рятівний» закон»
Зображення зі сторінки джерела.© Економічна правда
Відкрити зображення у повному розмірі

До 20 листопада 2020 року держава якось розраховувалася за такими рішеннями. А потім — стоп. Грошей немає. І суди продовжували ухвалювати нові рішення. Борговий сніговий ком котився вниз.

У липні 2025 року уряд спробував запровадити якийсь порядок виплат. Але справжній прорив стався 19 серпня 2026 року — Кабмін ухвалив постанову №1046. Вона запроваджує пропорційний розподіл коштів між усіма позивачами. Простими словами: якщо бюджет виділив на всі борги 100 млн, а треба заплатити 100 млрд — кожен отримає 0,1% від належного. І так щомісяця.

Перша заступниця міністра соцполітики Дарія Марчак коментує це як «чіткий та прозорий підхід». Мовляв, люди отримуватимуть «хоч і не одразу всю суму, але регулярну виплату». Звучить майже як турбота. Але на практиці це означає, що пенсіонер, якому суд присудив доплату в 10 тисяч грн на місяць, за новими правилами може отримувати… 10 гривень. Або й менше. Залежно від того, скільки грошей закладуть у бюджет.

Постанова №1046 має одну важливу гарантію: щомісячний розмір виплати після пропорційного розподілу не може бути меншим за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Але це стосується загальної пенсії, а не доплати за судовим рішенням. Тобто базову пенсію виплатять, а надбавку — як вийде.

Зображення до матеріалу «Держава винна пенсіонерам 101,5 млрд, а в бюджеті — 100 млн. Уряд готує «рятівний» закон»
Зображення зі сторінки джерела.© Економічна правда
Відкрити зображення у повному розмірі

І ось тут найцікавіше. У проєкті держбюджету на 2027 рік уряд пропонує норми, які виглядають як спроба легалізувати невиплати. Зокрема: визнати відсутність бюджетних асигнувань підставою для незастосування штрафів до керівників ПФУ. Тобто якщо грошей немає — начальників Пенсійного фонду не штрафуватимуть за невиконання судових рішень. А ще пропонується тимчасово обмежити перегляд спецпенсій і довічного грошового утримання суддів.

Зверніть увагу: суди вже намагаються боротися з цим свавіллям. За 2025 рік вони наклали на посадовців ПФУ 40 штрафів на загальну суму 2,42 млн грн. За перше півріччя 2026-го — ще 36 штрафів на 2,37 млн. Але це крапля в морі. Середній штраф — близько 60-65 тисяч. Для посадовця, який відповідає за багатомільярдні борги, це як комарик.

У чому головна проблема? Держава сама створила ситуацію, коли суди змушені ухвалювати рішення про доплати, але не забезпечила для цього грошей. Замість того, щоб змінити закон і чітко прописати, кому і скільки належить, вона продовжує імітувати бурхливу діяльність: приймає постанови, які нічого не вирішують, і готує законопроєкти, які можуть просто скасувати обов'язок платити за судовими рішеннями.

Показова деталь: станом на липень 2026 року 29,5 тисяч осіб отримували пенсії понад 30 тисяч гривень. Це ті самі «спецпенсіонери», які виграли суди. Вони продовжують отримувати гроші — але не в повному обсязі, а в межах ліміту. А решта — ті, хто ще не дочекався рішення або чиє рішення «зависло» в черзі — залишаються ні з чим.

Фірмова картка з ключовими фактами. Матеріал «Держава винна пенсіонерам 101,5 млрд, а в бюджеті — 100 млн. Уряд готує «рятівний» закон»
Фірмова картка з ключовими фактами.© MediaVisnyk
Відкрити зображення у повному розмірі

Тож що робити людині, яка виграла суд? Чекати. Але тепер — за новими правилами. І чекати можна довго. Якщо держава виділятиме по 100 млн на рік, а борг зростає на 7-8 млрд щороку — ця історія не закінчиться ніколи. Хіба що ухвалять закон, який дозволить не платити взагалі.

І тоді виникає просте запитання: навіщо тоді суди? Якщо держава може програти, але не виконати рішення, — це вже не правосуддя. Це фарс.

На наш погляд, єдиний чесний вихід — або знайти гроші в бюджеті (а це, нагадаємо, 101 млрд — не така вже й астрономічна сума для країни, яка витрачає трильйони на оборону), або змінити законодавство так, щоб не плодити судові рішення, які держава свідомо не збирається виконувати. А поки що маємо те, що маємо: переможців у судах, які почуваються переможеними.

Перевірка фактів

Першоджерела

Документи та повідомлення, на яких ґрунтується матеріал.