$38 млрд уже витрачено — і це не повна ціна: CBO підрахувало вартість війни США з Іраном

$38 млрд — що саме входить у цю суму

15 вересня Бюджетне управління Конгресу США, Congressional Budget Office або CBO, оприлюднило оцінку витрат американського Міністерства оборони на бойові операції проти Ірану.

CBO нарахувало приблизно $38 млрд станом на 1 серпня.

У цю суму входять заміна використаних боєприпасів, втраченого в бою обладнання, додаткові польотні години, інші операційні витрати та дорожче пальне.

Тобто йдеться не просто про ціну ракет, які вже були запущені.

Війна коштує грошей щоразу, коли літак злітає, коли необхідно замінювати використану зброю, перевозити сили, підтримувати операції та компенсувати втрати техніки.

Але є принципова деталь: $38 млрд — це не вся вартість війни для американської держави.

CBO не включало, наприклад, додаткові витрати інших федеральних установ, які виникли через подорожчання пального. Не входять сюди й базові витрати на утримання військових сил, які вже були передбачені федеральним бюджетом незалежно від війни.

Війна триває — рахунок продовжує зростати

CBO не називає єдиної фіксованої ціни наступного місяця. Все залежить від інтенсивності бойових дій.

Якщо вони залишатимуться приблизно на рівні травня та червня, ще один місяць може обійтися Пентагону приблизно у $2 млрд.

Якщо інтенсивність повернеться приблизно до липневого рівня — близько $3 млрд на місяць.

І це не верхня межа. CBO прямо зазначає: за подальшої ескалації щомісячні витрати можуть бути ще більшими.

Reuters 15 вересня описало конфлікт як такий, що триває вже близько шести місяців. Але тут важливо не змішувати дві дати: сама оцінка $38 млрд охоплює витрати лише до 1 серпня.

Тому фраза «шість місяців війни коштували $38 млрд» була б надто грубим спрощенням.

Правильніше: до 1 серпня Пентагон, за оцінкою CBO, уже поніс приблизно $38 млрд витрат, а після цієї дати бойові дії продовжувалися.

Є ще одна ціна — боєприпаси, які швидко не повернеш

Гроші можна додатково виділити рішенням Конгресу.

З ракетами складніше.

CBO називає головною альтернативною вартістю війни для Пентагону значне використання ракет-перехоплювачів протиповітряної та протиракетної оборони.

Наслідок — скорочені американські запаси, які, за оцінкою агентства, залишатимуться нижчими протягом кількох років.

Reuters, посилаючись на оцінку CBO, повідомляє, що відновлення частини запасів може зайняти до п’яти років. Видання також нагадує про занепокоєння щодо готовності США до іншого великого конфлікту, зокрема сценарію навколо Тайваню.

Це змінює сам сенс цифри $38 млрд.

Проблема не лише в тому, скільки вже витратили. Важливо й те, що частину витраченої зброї неможливо миттєво купити на ринку та покласти назад на склад.

Пентагон не дав CBO запитаних даних

Є ще одна суттєва обмовка.

CBO повідомило, що Міністерство оборони США не відповіло на його запити щодо інформації. Тому розрахунок довелося будувати на державних базах даних і відкритих публікаціях.

Саме через це CBO прямо називає свою оцінку такою, що має значну невизначеність.

При цьому в червні адміністрація США запросила $87,6 млрд додаткового фінансування, з яких $67,1 млрд призначалися Міністерству оборони у зв’язку з конфліктом.

CBO вважає, що частина запиту, яку можна безпосередньо пов’язати з війною, становить $42,3 млрд — приблизно на 10% більше за власну оцінку агентства.

Reuters також наводить позицію Білого дому і Пентагону. Представники адміністрації відкидають побоювання щодо нестачі боєприпасів і заявляють, що американські військові мають достатні запаси для виконання стратегічних завдань.

Отже, суперечка тут не лише політична.

CBO бачить ризик зменшення запасів на роки. Пентагон наполягає, що необхідних ресурсів достатньо.

Війна вже дісталася до американських цін

Другий великий наслідок лежить поза військовим бюджетом.

CBO пов’язує головний економічний ефект війни зі скороченням поставок нафти та газу через Ормузьку протоку і перебоями з судноплавством у Червоному морі.

Результат — вищі світові ціни на енергію, а разом із ними дорожчі бензин, дизельне та авіаційне пальне.

А далі працює простий механізм.

Якщо дорожчає доставка товарів, частина цих витрат поступово потрапляє у ціни практично всього — від продуктів до промислових товарів.

CBO тепер очікує, що в першому кварталі 2027 року річна інфляція за індексом особистих споживчих витрат, PCE, буде на 0,5 процентного пункта вищою, ніж агентство прогнозувало у лютому 2026 року.

Для базової інфляції PCE, яка не враховує їжу та енергію, різниця становить 0,3 процентного пункта.

Це важливе уточнення: CBO не каже, що вся американська інфляція виникла через війну.

Агентство порівнює свій новий прогноз із попереднім і оцінює саме додатковий інфляційний тиск.

Чому $38 млрд не можна просто скласти з усіма іншими втратами

CBO окремо попереджає про помилку, яку легко зробити в заголовках.

Військові витрати, втрати запасів, інфляційний ефект та потенційні дипломатичні чи зовнішньополітичні витрати рахуються різними методами і за різні періоди.

Тому їх не можна механічно додати та оголосити отримане число «повною ціною війни».

Більше того, потенційні додаткові витрати, пов’язані, наприклад, із дипломатичними операціями та іноземною допомогою, CBO взагалі не змогло оцінити.

Reuters додає ще один фактор: у розрахунок не включені майбутні витрати на обслуговування запозичень, за допомогою яких фінансується війна.

Отже, $38 млрд — велика цифра, але головний висновок звіту навіть не в ній.

Документ показує три рахунки одночасно: гроші, які вже витратив Пентагон; зброю, яку доведеться роками відновлювати; і економічний шок, який через енергоресурси поступово переходить у ціни.

І поки бойові дії тривають, жоден із цих рахунків не є остаточним.