Петропавлівська Борщагівка: що відомо після сутичок 2 листопада
ДБР перевіряє умови перебування військових і повідомлення про примус. Окремо суд обрав запобіжні заходи двом підозрюваним у справі про заворушення.
Після сутичок 2 листопада 2026 року в Петропавлівській Борщагівці на Київщині тривають дві різні за предметом перевірки: можливих порушень щодо військовослужбовців у приватному будинку та дій учасників заворушень біля нього. Станом на вечір 4 листопада суд обрав тримання під вартою без застави двом підозрюваним жінкам. Водночас питання законності перебування військових у будинку та походження їхніх травм залишаються предметом розслідування.
За повідомленням ДБР, яке навели Укрінформ і Суспільне, біля будинку зібралися люди після поширення в соцмережах тверджень про нібито незаконне утримання військових. Конфлікт переріс у сутички, пролунали постріли, були пошкоджені службові автомобілі поліції. Нацгвардія повідомляла про евакуацію людей, яким була потрібна медична допомога, і заперечувала повідомлення про загиблого.
ДБР 3 листопада повідомило про провадження за частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу — перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень. Слідчі мають встановити умови перебування військових, перевірити повідомлення про можливий примус, причини та перебіг конфлікту. Бюро наголосило на суперечливості частини публічних версій. Відкриття провадження не є встановленням вини; заперечення порушень з боку відомств також не замінює результатів слідства.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова 2 листопада заявила, що військовослужбовці в безпеці, їм надають необхідну допомогу, а обставини перевірятимуть. За повідомленням Суспільного від 3 листопада, її Офіс з'ясовує, як до пункту дислокації потрапили новобранці, що очікували на базову підготовку, та військові після самовільного залишення частини (СЗЧ). Також перевіряють проходження військово-лікарської комісії й процедуру повернення до служби.
Опис складу людей у будинку в офіційних поясненнях змінювався. Початкове повідомлення ДБР описувало його як місце тимчасового розміщення військових, повернутих після СЗЧ. У розмові з Українською правдою, опублікованій 4 листопада, командир Павло Курченко назвав 26 мобілізованих, із яких лише двоє були повернуті після СЗЧ; за його словами, там також проживала частина особового складу підрозділу. Це пояснення командування, а не остаточний висновок слідства про кількість і статус усіх присутніх.
Чотирьох військових доправили до лікарні для обстеження, повідомляло Суспільне. Раніше командувач Нацгвардії Олександр Півненко називав їх військовими після СЗЧ, тоді як пізніші пояснення МВС і командира розрізняли статуси присутніх. Курченко навів власні пояснення походження травм, зокрема попередню травму під час підготовки та самоушкодження. Ці твердження не усувають необхідності незалежно встановити, коли і як виникли ушкодження та чи застосовували незаконне насильство.
Окремий епізод стосується травмованого 14-річного хлопця. Державна служба у справах дітей, за повідомленням Укрінформу, пояснила: він прийшов після навчання, виліз на паркан, щоб знімати події, і впав на подвір'я, коли люди почали розхитувати огорожу. Після цього йому надали допомогу в будинку, зв'язалися із сестрою, яка його забрала, а згодом хлопця доставили до лікарні. За наведеними службою даними медиків, загрози його життю та здоров'ю немає. Місцева служба обстежила умови проживання родини та провела профілактичну бесіду з батьками.
Деталі травмування підлітка в публічних поясненнях не повністю збігаються: служба у справах дітей описує падіння з паркана, а Півненко говорив про падіння з дерева та заперечував побиття військовими. Повідомлення про перебування хлопця всередині після травмування саме по собі не встановлює, що його утримували там до сутичок.
Нове процесуальне рішення з'явилося 4 листопада. Українська правда повідомила із суду, що Валентину Молоду, яка приїхала на автомобілі з позначеннями швидкої та заявляла про незаконне утримання військових, взяли під варту на 60 днів без застави. Вона заявила, що подаватиме апеляцію. Речниця Офісу генпрокурора повідомила виданню про арешт без застави ще однієї підозрюваної. За версією прокуратури, жінки організовували блокування підрозділу та залучали людей через соцмережі для сприяння виходу військового з місця служби. Це версія обвинувачення, а запобіжні заходи не є вироком. Розслідування дій учасників заворушень не дає автоматичної відповіді на окреме питання про можливі порушення прав військовослужбовців.
Першоджерела
Документи та повідомлення, на яких ґрунтується матеріал.
