Уряд готується до нестачі грошей: з жовтня Казначейство щодня рахуватиме, чи вистачить бюджету на вас

Офіційно це називається «пріоритезація бюджетних видатків в умовах обмеженого фінансового ресурсу». Простіше кажучи, уряд ухвалив правило на випадок, коли грошей у бюджеті не вистачить.

Таке правило не виникає на порожньому місці. У постанові Кабміну, яку розробив Мінфін, причина зазначена чорним по білому: за підсумками восьми місяців 2026 року надходження зовнішньої фінансової допомоги суттєво відстають від плану.

Це критично, бо бюджет-2026 тримається на цій допомозі. За даними Мінфіну, Україна цього року потребує близько 52 мільярдів доларів зовнішнього фінансування. У першому півріччі міжнародна допомога покрила понад 37% видатків держбюджету. Майже кожен третій бюджетний долар — це чужі гроші.

Тепер уряд офіційно готується до того, що вчасно їх може не дочекатися.

Як працюватиме механізм

З жовтня Казначейство щомісяця складатиме два прогнози: поденний прогноз руху коштів на єдиному казначейському рахунку — це, по суті, головний гаманець держави — і подекадний прогноз фінансового ресурсу. Дані для цього збиратимуть із податкової, митниці, Пенсійного фонду, Держцентру зайнятості, НСЗУ та головних розпорядників бюджетних коштів.

Якщо прогнозований залишок плюс очікувані надходження менші за планові місячні видатки — вмикається режим обмеження. Казначейство відкриватиме асигнування і проводитиме платежі лише за пріоритетними напрямами.

Важлива деталь: автоматично це не спрацьовує. Обмеження застосовують лише тоді, коли прогноз реально покаже дефіцит. Уряд у цьому вбачає превентивний захід — щоб розпорядники не брали зобов'язань, які бюджет не зможе профінансувати вчасно.

Хто перший у черзі на гроші

Перелік пріоритетів у постанові виглядає так: національна безпека й оборона, обслуговування державного та місцевого боргу, виплата пенсій, заробітної плати, соціальні виплати та допомоги.

Тобто якщо грошей раптом стане менше, армія, кредитори, пенсіонери, бюджетники та отримувачі соціальних виплат — перші. Це офіційна позиція уряду, і її варто зафіксувати без іронії: захищений перелік дійсно охоплює наймасовіші категорії виплат.

Хто останній

А ось тут починається найцікавіше. Постанова каже: за дефіциту фінансуватимуться лише пріоритетні напрями. Але детального переліку того, що саме потрапляє в категорію «непріоритетне», у відкритому доступі немає.

Капітальні видатки? Закупівлі? Субвенції місцевим бюджетам? Медична гарантія? Стипендії? Без тексту постанови точної відповіді немає — і це вже питання не до журналістів, а до уряду: якщо механізм запускається з жовтня, громадяни мають право знати, що саме стоятиме в кінці черги.

Що це означає для вас

Найпоширеніший страх — «зависнуть» виплати. За формулюваннями уряду пенсії, зарплати та «соціальні виплати й допомоги» віднесені до пріоритетних. Тобто формально субсидія чи допомога мають пройти навіть за дефіциту.

Але є нюанс, який варто тримати на контролі. Окремого роз'яснення саме щодо субсидій Мінфін не давав. «Соціальні виплати та допомоги» — формула широка, і питання, чи всі види соціальної підтримки потрапляють у захищений перелік, залишається відкритим.

Другий момент: головні розпорядники бюджетних коштів — тобто міністерства та відомства — зобов'язані привести взяті зобов'язання у відповідність до відкритих асигнувань і не брати нових понад ці обсяги. На практиці це означає, що навіть пріоритетні напрями можуть відчути затримки, якщо кошти на єдиному казначейському рахунку надходять нерівномірно.

Терміни, які треба знати

Постанова діє до 31 грудня 2026 року. Нові правила набирають чинності з 18 жовтня. Тобто мова не про постійну зміну бюджетного устрою, а про антикризовий механізм на останній квартал року.

Паралельно Кабмін скоротив строк подання звітів про огляди витрат держбюджету — з 1 грудня до 1 листопада. Це пов'язано з міжнародними зобов'язаннями, і воно красномовне: уряд готує звіт про те, на що пішли гроші, швидше, ніж зазвичай. У рік, коли допомога відстає від плану, партнери хочуть бачити цифри раніше.

Що тут викликає питання

Перше. Уряд запускає механізм на випадок дефіциту — але не називає публічно розміру цього дефіциту і не каже, скільки саме допомоги не надійшло. «Суттєве відставання» — це не цифра.

Друге. НБУ ще у травні прогнозував дефіцит бюджету-2026 на рівні близько 19% ВВП. Це величезна діра, яку закривають зовнішніми коштами. Коли вони спізнюються, механізм пріоритезації — не надзвичайна подія, а логічний наслідок.

Третє. Обмеження формально не стосуються пріоритетних видатків. Але «непріоритетні» в цій системі — це теж чиїсь зарплати, чиїсь закупівлі, чиїсь послуги. Хто саме їх втратить першим — уряд поки що не пояснив.

У Мінфіні запевняють: обмеження державного фінансування видатків діятимуть з жовтня до кінця року, і це тимчасовий захід. Перевірити, як механізм працюватиме на практиці і чи дійде до нього взагалі, можна буде вже у жовтні — щойно Казначейство почне публікувати свої щоденні прогнози.

Бо справжній тест цієї постанови — не текст у газеті. Тест — це дата, коли зарплата чи субсидія прийдуть на день пізніше. Саме тоді стане зрозуміло, у якій черзі ви стояли насправді.