Європейці підтримують допомогу Україні, а ВПО скорочують витрати на лікування: що показують дані

Європейці стурбовані власними витратами — але підтримка України залишається високою

Теза про те, що звичайні європейці масово відмовляються від підтримки України через власні економічні проблеми, не відповідає останнім загальноєвропейським даним.

За Standard Eurobarometer весни 2026 року, 75% громадян ЄС підтримували фінансову та гуманітарну допомогу Україні, а 76% вважали, що Євросоюз має продовжувати підтримку до досягнення справедливого і тривалого миру. Водночас 52% назвали вартість життя головною особистою проблемою, а 36% — однією з головних проблем своєї країни.

Тобто економічне занепокоєння реальне. Але автоматично перетворювати його на твердження «європейці більше не хочуть платити за Україну» підстав немає.

У Німеччині картина складніша, але також не свідчить про обвал підтримки. Опитування ARD-DeutschlandTrend, проведене 31 серпня — 2 вересня серед 1 319 виборців, показало: трохи більше половини респондентів вважали військову допомогу Україні достатньою або виступали за її збільшення, тоді як трохи більше чотирьох із десяти вважали її надмірною.

€224,5 млрд — це не один рахунок для українських переселенців

За даними Ради ЄС, Євросоюз і його держави-члени мобілізували для України та українців €224,5 млрд. Але ця сума складається з принципово різних видів підтримки: €110,3 млрд надані або гарантовані через бюджет ЄС, €77,9 млрд припадають на військову допомогу, €17 млрд — на підтримку українських біженців усередині ЄС, €15,5 млрд — на допомогу держав-членів, ще €3,8 млрд походять із доходів від заморожених російських активів.

Тому порівнювати всю цю суму з кількістю місць у гуртожитку в Харкові або з конкретною компенсацією за зруйновану квартиру некоректно.

Окремий великий механізм — Ukraine Facility обсягом до €50 млрд на 2024–2027 роки. За даними Єврокомісії, станом на 2026 рік через перший компонент механізму було виплачено €29,5 млрд. Гроші мають підтримувати макрофінансову стабільність, державні послуги, реформи, відновлення та інвестиції.

Твердження, що звітності немає, перевірку не витримує

Конфіденційне джерело «Медіа Вісника» серед претензій до системи підтримки ВПО вказує на непрозорість використання міжнародного фінансування.

Однак твердження про повну відсутність звітності у такій формі відкритими документами не підтверджується.

Для Ukraine Facility діє публічна система відстеження виконання Ukraine Plan. Єврокомісія повідомляє про рамкову угоду щодо управління, контролю, моніторингу, звітності та аудиту коштів. Окремо створена незалежна Audit Board із секретаріатом у Києві, яка перевіряє системи управління та проводить контроль на місцях.

Це не означає, що кожен євро легко простежити від бюджету ЄС до конкретної кімнати переселенця. Саме тут залишається предмет для суспільного контролю: не наявність звітності як такої, а її деталізація, якість виконання програм і фактичний результат.

Частина житлових грошей справді надходить від міжнародних партнерів

У держбюджеті України на 2026 рік для «єВідновлення» передбачили 6,7 млрд грн на компенсації за пошкоджене та знищене житло і близько 14 млрд грн на житлові ваучери для окремих категорій ВПО з тимчасово окупованих територій. Уряд прямо зазначав, що фінансування «єВідновлення» значною мірою забезпечують міжнародні партнери.

Але й тут важливо не змішувати різні джерела.

26 червня Банк розвитку Ради Європи уклав з Україною кредитну угоду на €100 млн для програми HOME. До пакета також увійшов внесок Італії у €50 млн і окремий грант ЄС у €10,7 млн. Перші дві фази HOME, за даними банку, вже використали €200 млн кредитів для житлових сертифікатів більш ніж 6 000 домогосподарств.

Отже, називати всі гроші на житлові сертифікати просто «грошима платників податків ЄС» було б спрощенням: там є кошти бюджету ЄС, кредити міжнародних установ та внески окремих держав.

А становище ВПО залишається важким

За оцінкою МОМ, у червні 2026 року в Україні залишалося близько 3,9 млн внутрішньо переміщених людей. Дослідження проводилося з 23 квітня до 30 червня і включало загальнонаціональне опитування.

87% опитаних домогосподарств ВПО повідомили щонайменше про один вимушений спосіб економії. 75% витрачали заощадження, 59% скорочували використання комунальних послуг, 53% — витрати на медичну допомогу. Кожне п'яте домогосподарство переходило до житла гіршої якості, а 17% мали прострочення орендної плати.

Сам факт скорочення витрат на лікування не доводить, що гарантовані державою медичні послуги стали платними. Національна служба здоров'я України повідомляє, що консультації, дослідження, стаціонарне лікування, реабілітація та інші послуги за відповідними пакетами Програми медичних гарантій надаються безоплатно у закладах, які мають контракт із НСЗУ. Проблема може стосуватися доступності, ліків, транспортних витрат, послуг поза гарантованим пакетом та інших супутніх витрат.

Харків показує різницю між статистичною місткістю і реальними умовами

Станом на 1 липня в Харкові офіційно перебували на обліку 217,5 тис. ВПО.

У липні координатор транзитного центру Сергій Мусієнко говорив Суспільному про критичну нестачу відповідних місць для поселення. Харківська ОВА у відповідь заявляла, що має 800 готових місць і може збільшити резерв до 3 000 протягом доби та до 10 000 за п'ять днів.

Ще один вимір дали перевірки Омбудсмана. В одному з харківських гуртожитків, розрахованому на 500 ВПО, у серпні проживали 99 людей. Моніторинг зафіксував відкриту електропроводку, непрацюючий чоловічий душ, зношені меблі, плісняву, несправні ліфти, проблеми з безбар'єрністю та аварійний стан балконів.

В іншому харківському гуртожитку навесні Омбудсман виявив пошкоджені вікна, відсутність централізованої гарячої води, непристосованість приміщень для маломобільних людей та відсутність облаштованого укриття.

Ці факти не доводять розкрадання міжнародної допомоги. Вони доводять інше: великий обсяг фінансування на рівні держави та міжнародних партнерів сам по собі не гарантує однакової якості допомоги на місцях.

Саме тому питання про ефективність використання коштів залишається легітимним. Але відповідь на нього потребує рухатися від конкретної програми до конкретного бюджету, закупівлі, підрядника і результату — а не підміняти цей шлях загальною сумою міжнародної допомоги.