Домагання в поліції хочуть зробити дисциплінарним питанням. Але хто захистить підлеглу, якщо скарга — на начальника?

Законопроєкт №15545 Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради 21 серпня 2026 року. Станом на 5 вересня він не є законом — документ лише опрацьовується в комітеті. 3 вересня Комітет Верховної Ради з питань прав людини розглянув його та попросив профільний правоохоронний комітет врахувати свої зауваження.

Що пропонує уряд?

За оприлюдненим описом, поліцейського хочуть прямо зобов’язати не допускати дискримінації, зокрема за ознакою статі, та сексуальних домагань. На керівника покладається обов’язок організувати роботу підлеглих із дотриманням рівних прав жінок і чоловіків.

А якщо йдеться про службове розслідування щодо домагань або дискримінації, до дисциплінарної комісії пропонується включати чоловіків і жінок у рівному співвідношенні.

На папері все логічно.

Але тут є перша деталь, яка змінює картину: система захисту від домагань в Україні вже існує.

18 лютого 2026 року Кабмін затвердив постанову №226 — окремий порядок реагування на дискримінацію за ознакою статі, гендерне насильство та сексуальні домагання в органах влади, військових формуваннях та інших структурах. Він передбачає постійні комісії, електронні «скриньки довіри», усні, письмові та електронні звернення, конфіденційність, строки перевірки й навіть перенесення тягаря доказування: заявник має надати інформацію, яка дозволяє припустити порушення, після чого особа, на яку скаржаться, повинна доводити недостовірність викладеного.

Тобто сказати, що захисту взагалі немає, було б неправдою.

Є навіть пряма заборона дискримінувати людину через те, що вона подала звернення, брала участь у його розгляді чи надала інформацію. Матеріали повинні оброблятися конфіденційно. Комісія може запропонувати заходи захисту постраждалої людини, а за наявності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення матеріали мають передати правоохоронцям.

І ось тут починається найцікавіше.

Формальне звернення за цим порядком не може бути анонімним.

Порядок прямо передбачає, що анонімні звернення комісія не розглядає. Тобто «скринька довіри» означає конфіденційність, але не анонімність. І для молодої поліцейської, яка залежить від характеристики, графіка, премії, переведення, атестації та рішення начальства, це зовсім не дрібниця.

Другий момент ще важливіший.

Комісія створюється всередині самого органу. Її кількісний і персональний склад визначає структура, а результати роботи комісії значною мірою перетворюються на пропозиції керівникові органу щодо заходів впливу та захисту постраждалої особи. Передбачено відвід члена комісії при конфлікті інтересів — це важлива гарантія. Але сама конструкція залишається внутрішньою.

І саме тут виникає питання, яке законодавцеві варто поставити вголос:

що відчуватиме підлегла, яка має написати заяву на людину, здатну впливати на її подальшу службу?

Не абстрактно. На практиці.

Національна поліція сама у своїх методичних матеріалах називає сексуальними домаганнями небажані дотики, сексуалізовані повідомлення, тиск щодо особистих відносин і навіть ситуацію, коли прийняття сексуальних загравань прямо чи приховано пов’язується з підвищенням, кар’єрою або результатами атестації. Там же серед прикладів зловживання владою названо використання службового авторитету для того, щоб змусити людину відмовитися від права на скаргу.

Тобто сама поліція чудово розуміє, де знаходиться головний ризик.

У вертикалі влади.

Історія Ольги Деркач добре показує, чому це важливо.

У 2021 році підполковниця ЗСУ Ольга Деркач публічно звинуватила тодішнього обласного військового комісара Чернігівщини Олександра Криворучка у сексуальних домаганнях, які, за її словами, тривали роками. Він звинувачення заперечував.

Військова служба правопорядку провела перевірку, а анонімне анкетування працівників військкомату, за відповіддю Міністерства оборони, частково підтвердило викладену інформацію. Поліція відкрила кримінальне провадження. Криворучко залишив посаду за власним рапортом та подав позов проти Деркач, вимагаючи спростування її заяв. У вересні 2021 року суд у цьому позові йому відмовив.

Важливо: відмова в позові про спростування не дорівнює обвинувальному вироку за сексуальні домагання. Під час цієї перевірки ми не знайшли пізнішого остаточного кримінального вироку у цій справі.

Але сама конструкція показова: підлегла проти начальника, службова перевірка, кримінальне провадження, публічний конфлікт і суд.

Є й інша історія з ТЦК, яку часто намагаються підмішати до теми домагань.

У 2024 році після появи прихованого відео, на якому начальник Рівненського обласного ТЦК Олександр Ярмошевич у службовому кабінеті цілувався з різними жінками, розпочалася службова перевірка. Пізніше він подав рапорт на переведення до бойової частини, і наказ про переведення був підписаний. Одночасно з’ясовувалося, хто і навіщо встановив у кабінеті приховане спостереження.

Але називати цей епізод сексуальними домаганнями немає підстав.

І тим більше немає підстав робити висновки про «моральність» жінок на відео.

Це інша проблема: поведінка керівника у службовому приміщенні, межа між особистим і службовим, репутація установи та окреме дуже серйозне питання незаконного прихованого стеження.

А тепер — до поліції.

У травні 2026 року правоохоронці повідомили про підозри у справі про так зване «кришування порноофісів». Серед фігурантів опинилися начальник поліції Івано-Франківської області Сергій Безпалько, його заступник Володимир Яцюк, керівники високого рівня в поліції Тернопільської та Житомирської областей, а також водій заступника міністра внутрішніх справ.

За версією слідства, посадовці могли отримувати гроші за невтручання в діяльність приміщень, де створювали та поширювали контент порнографічного характеру. Суд обрав усім п’ятьом запобіжні заходи з альтернативою застави, а поліцейських відсторонили від посад. Захист одного з фігурантів називав підозру необґрунтованою; інші підозрювані або їхні адвокати по суті справи публічно не коментували її або відмовлялися від коментарів.

Це не справа про домагання.

І жінки, які створювали дорослий контент, тут не є доказом чиєїсь «аморальності» в поліції.

Суть історії значно неприємніша для самої системи: слідство підозрює людей на високих поліцейських посадах у тому, що службові повноваження могли перетворитися на товар.

Винуватість цих людей має встановити суд.

Але для розмови про моральні стандарти керівництва сам масштаб підозри вже важливий.

Є й випадок, де стадія «підозрюють» давно закінчилася.

19 лютого 2026 року Верховний Суд залишив у силі 11-річні строки ув’язнення колишнім поліцейським Сергію Сулимі та Миколі Кузіву за зґвалтування і катування жінки в Кагарлику у 2020 році. Один із засуджених був керівником сектору кримінальної поліції.

Це також не справа про домагання співробітниці на робочому місці.

Це набагато тяжчий злочин.

Але він залишає дуже неприємне запитання: якщо влада, форма, кабінет і підпорядкування опиняються в руках людини, яка переступає межу, чи достатньо внутрішньої комісії, щоб підлегла справді почувалася захищеною?

Саме тому №15545 потрібен.

Але саме тому його недостатньо оцінювати за красивою фразою «чоловіків і жінок у комісії буде порівну».

Рівне представництво статей може зробити комісію збалансованішою. Воно не робить її автоматично незалежною.

До речі, це вже третя урядова спроба провести майже ту саму зміну.

Законопроєкт №9340 зареєстрували ще 29 травня 2023 року, але 17 липня 2025-го його відкликали. Наступний №14036 Кабмін подав 12 вересня 2025 року; він дійшов до порядку денного, але 16 липня 2026 року також був відкликаний. Тепер на столі №15545.

Три роки законодавчого руху навколо однієї проблеми.

Тому для молодої жінки, яка сьогодні думає про службу в поліції, питання має звучати не так: «Чи місце жінці в поліції?»

Це неправильна постановка.

Правильне питання значно жорсткіше:

чи здатна поліція створити таку систему, де жінка — або чоловік — може поскаржитися на начальника і не боятися, що після цього зіпсується атестація, зникне премія, почнуться проблеми з графіком, переведенням або кар’єрою?

Закон уже забороняє тиск і дискримінацію через подання скарги.

Тепер державі треба довести, що ця заборона працює не лише в PDF-файлі.

І ось це буде справжнім тестом для №15545.