Директор ЦРУ прилетів до Москви — а Україну попросили тимчасово не бити по кількох районах Росії

Спочатку це виглядало майже як шпигунський сюжет.

25 серпня в Москві помітили американський військово-транспортний C-17 і дипломатичний кортеж.

Вашингтон нічого не анонсував.

ЦРУ мовчало.

І кілька годин було навіть незрозуміло, хто саме прилетів.

Потім з'ясувалося: директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф.

Для такого рівня це незвичайна поїздка.

Останній відомий візит чинного директора ЦРУ до Москви відбувся у листопаді 2021 року. Тоді Вільям Бернс приїжджав попереджати Кремль, що США бачать підготовку Росії до великого вторгнення в Україну.

Через кілька місяців вторгнення почалося.

Тепер до Москви прилетів уже Реткліфф.

І ситуація знову така, за якої керівників розвідок зазвичай не відправляють один до одного заради ввічливого чаю.

Кремль наступного дня підтвердив переговори.

Дмитро Пєсков заявив, що контакти проходили «по лінії спецслужб».

З Путіним директор ЦРУ не зустрічався.

Але російський президент отримав інформацію про результати переговорів.

Що саме обговорювали?

Кремль не сказав.

Пізніше Сергій Наришкін, директор російської Служби зовнішньої розвідки, підтвердив уже власну зустріч із Реткліффом.

Він назвав її робочою і сказав лише, що вони обговорювали «чутливі питання», які належать до компетенції розвідувальних служб.

Знову без деталей.

На цьому офіційна частина майже закінчується.

А далі починається значно цікавіше.

За даними Axios від 29 серпня, Реткліфф у Москві зустрічався не лише з Наришкіним, а й із директором Федеральної служби безпеки РФ Олександром Бортниковим.

Два джерела, поінформовані про переговори, розповіли виданню, що директор ЦРУ пропонував відновити американські дипломатичні зусилля навколо війни.

Серед іншого — ідею тристоронньої зустрічі Трампа, Зеленського та Путіна.

Американські чиновники, за цими даними, пізніше поінформували Зеленського про московські переговори Реткліффа.

Це важливе уточнення.

Бо в перший день візит виглядав просто як дивний секретний контакт двох розвідок.

Через кілька днів картина стала іншою.

ЦРУ фактично опинилося всередині дипломатії щодо завершення війни.

І це не є абсолютно безпрецедентним.

Розвідки США і Росії підтримували канали зв'язку навіть тоді, коли політичні відносини були майже заморожені.

У листопаді 2022 року тодішній директор ЦРУ Бернс зустрічався з Наришкіним у Туреччині, щоб передати Москві застереження проти застосування ядерної зброї в Україні.

Такі канали якраз і потрібні для ситуацій, у яких неправильне прочитання сигналу може закінчитися дуже погано.

Тому сам факт зустрічі Реткліффа з російською розвідкою — ще не сенсація.

А от обставини поїздки цікавіші.

Перед візитом Сполучені Штати повідомили Україну, що до Москви летить високопоставлена американська делегація.

І попросили тимчасово обмежити удари.

Спочатку Axios повідомив лише про прохання припинити удари по Росії на час перебування делегації.

Пізніше AP отримала більш конкретну інформацію від високопоставленого українського чиновника.

За його словами, Вашингтон попросив тимчасово не бити по Москві, Санкт-Петербургу та деяких північних районах Росії.

При цьому удари по інших районах Росії продовжувалися.

Reuters повідомив схожу деталь зі свого боку.

За даними джерела агентства, США попросили Україну не проводити повітряні удари поблизу Москви, Санкт-Петербурга та деяких північних територій у понеділок, вівторок і середу того тижня, оскільки до російської столиці мав летіти літак із високопоставленим американським чиновником.

Ось тут історія перестає бути лише про ЦРУ.

Бо виникає дуже нормальне українське питання.

Чому держава, яка четвертий рік відбивається від російського вторгнення, має коригувати свої удари через те, що американський чиновник летить до Москви?

Відповідь теж досить проста.

Тому що Сполучені Штати не хочуть, щоб американський військовий літак із директором ЦРУ випадково опинився в зоні української далекобійної операції.

Для союзників координація таких речей нормальна.

Ніхто у Вашингтоні не захоче пояснювати, чому український дрон наблизився до аеродрому саме в момент посадки американського C-17.

І Києву такий сценарій теж абсолютно не потрібен.

Але є друга сторона.

У цьому випадку союзницька координація вже безпосередньо торкається того, куди Україна може завдавати ударів у конкретний проміжок часу.

І саме тут важливо не перебільшити факти.

Ми не маємо підтвердження, що Вашингтон «заборонив Україні бити по Росії».

Такої офіційної заборони не оприлюднено.

AP пише саме про request — прохання.

І воно було обмежене в часі та географії.

Але й робити вигляд, ніби це дрібниця, теж було б дивно.

Українські далекобійні удари давно стали важливою частиною війни.

Київ атакує військові об'єкти, логістику, нафтопереробну і транспортну інфраструктуру глибоко в російському тилу.

Москва в цей самий час продовжує масштабні удари по Україні.

Тому будь-яке зовнішнє прохання змінити географію ударів — навіть на два-три дні — політично чутливе.

Особливо якщо одночасно з'ясовується, що директор ЦРУ у Москві намагався оживити переговорний процес.

За інформацією Axios, Реткліфф хотів зрозуміти, чи можуть Наришкін і Бортников допомогти переконати Путіна повернутися до переговорів за посередництва США.

The New York Times, посилаючись на нинішніх та колишніх американських посадовців, повідомила ще одну деталь: Реткліфф нібито передав Бортникову похмуру американську оцінку становища Росії у війні та закликав укласти угоду, поки військова й економічна ситуація РФ не погіршилася.

Але це не єдина версія мети візиту.

The Wall Street Journal, CBS і ABC повідомляли, що Реткліфф також передав Москві застереження проти можливої атаки на державу НАТО.

Reuters підтвердив через свої джерела, що тема можливої російської операції проти НАТО піднімалася, хоча не обов'язково була головною.

Також, за даними Reuters і ABC, говорили про підтримку Росією Ірану.

І тут з'являється ще одне протиріччя.

Президент США Дональд Трамп фактично применшив значення поїздки.

Спочатку він назвав її «semi-routine» — напіврутинною.

Потім сказав Axios, що Реткліфф не їздив до Москви з якимось спеціальним попередженням щодо НАТО.

За словами Трампа, зустрічі керівників розвідок — звичайна робота.

Наришкін майже повторив ту саму версію: нічого надзвичайного, звичайний професійний контакт.

І ось тут пояснення починає трохи скрипіти.

Якщо це настільки рутинно, чому останній відомий візит директора ЦРУ до Москви був майже п'ять років тому?

Чому поїздку не анонсували?

Чому Україну заздалегідь попросили скоригувати удари?

І чому одразу кілька американських видань із різними джерелами повідомляють про НАТО, Іран і переговори щодо України?

Ці питання не доводять існування якоїсь прихованої змови.

Але вони показують, що слово «рутинний» тут явно не розповідає всієї історії.

Кремль, до речі, теж не перебільшує результат.

Пєсков назвав сам факт контактів позитивним, але визнав, що американсько-російські відносини залишаються у «глибокій кризі» і поки що зарано говорити, чи змінить візит Реткліффа щось суттєве.

Це, мабуть, найтверезіша оцінка всієї історії.

Канал відкрився.

Але угоди немає.

Тристороннього саміту немає.

Припинення вогню немає.

Путін із Реткліффом навіть не зустрічався.

Більше того, бойові дії не зупинилися.

Станом на 31 серпня Росія п'ятий день поспіль проводила масштабну кампанію ударів безпілотниками по Києву та іншим українським регіонам.

Україна паралельно продовжувала бити по російській інфраструктурі.

Тобто поки розвідники говорять про можливість переговорів, війна працює за своїм розкладом.

І для України тут є два висновки.

Перший — позитивний.

Вашингтон не припинив шукати канали впливу на Москву.

Навіть після провалів попередніх дипломатичних спроб США намагаються говорити з людьми, які реально мають доступ до Путіна.

Якщо це допоможе наблизити завершення війни на прийнятних для України умовах, сам канал зв'язку не є проблемою.

Другий — значно незручніший.

Київ повинен дуже уважно стежити, щоб тимчасова координація заради безпеки американської делегації не перетворилася на поступове правило:

Вашингтон веде переговори — Україна в цей час повинна стримувати військові дії, навіть якщо Росія не робить симетричного кроку.

Доказів, що таке правило вже існує, немає.

Але саме тому історія з проханням не бити по Москві, Петербургу та півночі Росії важливіша за сам факт таємного літака.

Вона показує реальну ціну закритої дипломатії.

Іноді для того, щоб один канал переговорів залишався відкритим, іншого союзника просять на кілька днів не натискати на спуск.

Питання лише в тому, чи залишиться це винятком.