«Душити доходи» і дожити до зими: Зеленський в ООН продавив енергетичне перемир'я — але дрони летять, а Москва мовчить

«Коли хтось дає Росії більше грошей через торгівлю, він дає цій війні більше часу» — саме так Зеленський сформулював головну тезу своєї промови в Нью-Йорку.

Він назвав Путіна «нульовим пацієнтом», від якого «війна продовжує поширюватися». І навів цифру: 63 тисячі ударних дронів різних типів Росія застосувала проти України лише цього року. Це заява української сторони, але масштаб збігається з тим, що фіксують західні спостерігачі.

Сенс промови був простим: війна вже не «українська проблема». Ціни на паливо, більш смертоносні дрони, збиті над Польщею — наслідки виходять за межі фронту. Тому, за логікою Зеленського, душити російську нафтодобичу — це вже не благодійність для Києва, а самозахист для решти світу.

Того ж ранку Київ це відчув на собі.

Російські дрони вдарили по місту вдень — це рідкість, більшість атак досі припадають на ніч. Цілями стали два газозаправні комплекси, зокрема той, що належить Ukrnafta, та склади. Загинули щонайменше двоє людей. Поранених спочатку називали 23, до кінця дня рахунок перевалив за сорок — цифра уточнювалася весь день.

Рятувальники повідомили про «подвійний удар» — повторний удар по тих, хто вже гасив пожежу. Це тактика, яку фіксують не вперше: перший снаряд приваблює рятувальників, другий б'є по них.

А тепер — головна дивність дня.

У вівторок, 22 вересня, Зеленський зустрівся з Трампом на полях Генасамблеї. Розмова тривала близько 40 хвилин. Підсумок: США беруться передати Москві пропозицію про взаємне енергетичне перемир'я. Україна припиняє удари по російських НПЗ — Росія перестає бити по українській енергосистемі.

Формулювання Зеленського гранично чесне: «Якщо вони не хочуть, щоб ми били по нафтопереробці, хай не чіпають нашу енергосистему».

Тобто це не поступка, а обмін. І саме в цьому місці логіка починає тріщати.

По-перше, це вже намагалися. Трамп публічно оголошував, що РФ і Україна «домовилися» не бити по енергетичних об'єктах. На наступний день російські дрони вразили заправки в Києві, а українські — російський НПЗ. «Перемир'я зникло», як сухо фіксує Reuters.

По-друге, Кремль вже відреагував — і не на саму пропозицію, а на ціну. 15 вересня Кремль «привітав ідею» енергетичного перемир'я і одразу прив'язав її до вимоги зняти санкції. Тобто не «так», а «так, якщо».

По-третє, Лавров у Радбезі ООН 23 вересня провів межу: Росія готова говорити про «міцний мир», але не про «паузу». Пауза, за його словами, лише дасть Україні час нарощувати озброєння. Переклад на просту мову: Москва не хоче зупиняти війну, вона хоче її заморозити на вигідних умовах — або дотиснути взимку.

І тут виникає головне питання, на яке ніхто не відповів: як це перемир'я взагалі перевіряти?

Що вважати «енергетичним об'єктом»? НПЗ — очевидно. А заправка, яку вразили в Києві? Портовий нафтотермінал? ЛЕП до військового заводу? Угоду пишуть ті, хто не на фронті, а трактуватиме її той, хто на ньому.

Аналітики, яких цитує Al Jazeera, прямо попереджають: Кремль «експлуатуватиме неоднозначності» енергетичного перемир'я — заявлятиме, що Україна його порушила, і використає це як виправдання. Механізму верифікації — спостерігачі, лінії зв'язку, узгоджені визначення — публічно не описав жоден із трьох учасників переговорів. Ні Київ, ні Вашингтон, ні Москва.

Це не деталь. Це вся суть угоди. Перемир'я без способу перевірити, хто стріляв першим, — це не перемир'я, а пропагандистський арбітраж.

Чому Трамп узагалі в це грає? Тут варто дивитися на цифри, а не на риторику.

Українська кампанія проти російської нафтопереробки стала однією з найуспішніших за всю війну. За оцінкою The Independent, з 32 великих російських НПЗ українські дрони вразили всі, крім п'яти. Оцінний збиток — близько 20 мільярдів доларів. Це оцінка, не точний підрахунок, але тренд підтверджують факти: Рязанський НПЗ «Роснефті», один із найбільших у країні, зупинив роботу після атаки 6 вересня — це підтвердили Reuters два галузеві джерела.

Наслідок — стрибок цін на дизель у світі. А для Трампа, у якого в листопаді проміжні вибори, дорогий бензин — це не геополітика, це внутрішня політика. Тому Вашингтон штовхає угоду, яка б зняла тиск із цін, — і водночас тисне на покупців російської нафти.

16 вересня Палата представників США ухвалила «Sanctioning Russia and Iran Act» — закон, який запускає тарифний механізм проти країн, що купують російську нафту. Насамперед це Китай та Індія. Міністерство фінансів США вже дало Індії 30-денну відстрочку на покупки як «тимчасовий захід». Тобто одночасно загрожують і дають перепочинок — класична санкційна дипломатія.

Що це все означає для України практично? Зима. Зеленський просив у США пакет Patriot з американських запасів на опалювальний сезон, пропонуючи «своп»: Німеччина поставить 600 Patriot у 2027–2028 роках. Згоди Трампа поки немає. Без протиповітряної оборони будь-яке «енергетичне перемир'я» — це просто слово на папері, яким Росія користуватиметься, доки добиває підстанції.

Що далі? Офіційної відповіді Москви на передану пропозицію станом на ранок 25 вересня немає. Лавров виступить на Генасамблеї 26 вересня — замість Путіна, як завжди. І саме від цієї промови залежить, чи у «енергетичного перемир'я» є хоч якийсь шанс, чи воно залишиться черговою ідеєю, яку Москва привітає — і поховає в уточненнях.

Поки що рахунок дня 23 вересня такий: двоє вбитих у Києві, понад сорок поранених, горіючий торговий центр у Запоріжжі — і пропозиція про мир, яку обидві сторони, схоже, готові трактувати кожна на свій лад.