Поки світ рахує ракети й нафту: нові бої в Ємені змусили понад 100 тисяч людей залишити домівки

За кілька днів рахунок пішов на десятки тисяч

13 вересня Міжнародна організація з міграції повідомляла про 85 818 переміщених людей у Ємені. Причому 82 164 з них залишили свої домівки вже від початку вересня.

Через день Управління ООН з координації гуманітарних питань назвало значно більшу цифру: щонайменше 18 тисяч домогосподарств, або приблизно 125 тисяч людей, переміщених від початку місяця.

Це не обов'язково суперечність.

Оцінки робилися у різний час, а переміщення відбувалося настільки швидко, що нові дані буквально наздоганяли бойові дії. Крім того, різні структури ООН використовують власні системи моніторингу.

UNICEF 16 вересня дав ще один зріз: понад 104 тисячі людей були переміщені протягом двох тижнів. Серед них — більш як 57 тисяч дітей.

І саме ця цифра показує головне. Йдеться не про чергову статистичну зміну на карті багаторічної війни. За лічені дні десятки тисяч сімей знову почали рухатися країною в пошуках безпечнішого місця.

Найбільше людей тікає із західних районів

Перші детальні дані IOM показували, що найсильніше нова хвиля переміщення вдарила по Таїзу.

Станом на 13 вересня організація зафіксувала там приблизно 56 тисяч переміщених людей. Йшлося, зокрема, про райони Джабаль-Хабаші, Аль-Маафер, Макбана, Мавза та Аль-Вазія.

У Лахджі на той момент було зареєстровано понад 19 тисяч переміщених, в Аль-Ходейді — понад 8 тисяч. Ще понад 2,5 тисячі людей прийняв Аден.

Для багатьох це не перша втеча.

IOM прямо зазначає, що частина сімей змушена залишати житло вже вдруге або втретє за дванадцять років конфлікту.

Це важлива деталь. Коли людина переміщується вперше, вона може ще мати заощадження, майно або родичів в іншому місті. Після другої чи третьої втечі цей запас міцності часто значно менший.

Діти становлять величезну частину нової хвилі

UNICEF повідомляє, що понад 57 тисяч дітей були переміщені лише за останні два тижні.

Але проблема не обмежується втратою житла.

Бойові дії у західному Таїзі, південній Аль-Ходейді, Марібі та інших районах порушили доступ дітей до базових послуг. За даними UNICEF, роботу 26 медичних закладів, які підтримує організація, було порушено.

Ще 243 школи закрилися або тимчасово припинили навчання. Це торкнулося понад 137 тисяч учнів.

З 3 вересня UNICEF також повідомляв щонайменше про дев'ять загиблих дітей, 12 поранених і трьох зниклих безвісти після нападу на дорозі із західного узбережжя до Адена.

Тобто наслідки нової ескалації виходять далеко за межі тих, хто безпосередньо залишив свої домівки.

Дороги перекриті, порт пошкоджений, допомога застрягла

Гуманітарна система стикається з іншою проблемою: допомогу можна мати на складі — і все одно не мати можливості доставити її людям.

ООН повідомляла, що через бойові дії рух гуманітарних місій до кількох районів західного узбережжя та всередині них був призупинений. Частина основних доріг стала обмежено доступною або непрохідною.

Ще 11 вересня ООН повідомляла, що 15 тисяч комплектів екстреної допомоги були готові до відправлення, але через проблеми з дорогами більшість залишалася в Адені.

Порт Моха, важливий для західного узбережжя, зазнав значних пошкоджень під час бойових дій. Його роботу призупинили.

Комунікації в постраждалих районах також порушені, що ускладнює не лише доставку допомоги, а й сам підрахунок людей, які її потребують.

Тому нинішні цифри не слід сприймати як остаточні.

Деякі сім'ї вирішили, що море безпечніше

Найбільш промовистий показник масштабу страху — люди почали залишати вже не окремі райони, а сам Ємен.

13 вересня IOM повідомляла про понад 2 тисячі людей, які дісталися північного узбережжя Джибуті, переважно поблизу Обока.

14 вересня ООН говорила приблизно про 2 300 прибулих.

А 16 вересня влада Джибуті та ООН повідомили вже про понад 2 776 людей у регіоні Обок. Потік продовжувався.

Серед тих, хто прибуває, багато жінок і дітей.

Переправа через Баб-ель-Мандебську протоку сама по собі небезпечна. UNICEF попереджає, що діти під час цього маршруту стикаються з ризиками морської подорожі, екстремальною спекою, зневодненням і нестачею безпечної питної води.

Тобто сім'ї опиняються перед вибором між війною на суші та небезпечним морем.

Хто воює

Нинішня ескалація пов'язана з швидким наступом хуситів уздовж західного узбережжя Ємену.

ООН повідомляла, що сили хуситів продовжили рух у напрямку Баб-ель-Мандебської протоки та, за повідомленнями, захопили низку островів у південній частині Червоного моря.

У відповідь міжнародно визнаний уряд Ємену розпочав контрнаступ. Бої та удари фіксувалися на кількох напрямках, зокрема в Марібі, Лахджі, Аль-Джауфі, Хаджжі, Аль-Бейді, Сааді та Таїзі.

Reuters також повідомляв про удари саудівських та єменських сил по позиціях хуситів. Самі хусити одночасно атакували цілі в Саудівській Аравії ракетами й безпілотниками.

Хуситський рух підтримує Іран. Тегеран заперечує, що безпосередньо керує його військовими операціями. Reuters із посиланням на єменські, іранські та регіональні джерела повідомляв про іранські озброєння та військові консультації для хуситів.

Чим ця ескалація відрізняється

Війна в Ємені триває понад десятиліття. Після перемир'я за посередництва ООН у 2022 році інтенсивність бойових дій на багатьох фронтах значно знизилася, хоча політичного врегулювання так і не відбулося.

Тепер фронт знову рухається.

Хусити просунулися вздовж узбережжя Червоного моря до району Баб-ель-Мандебської протоки — одного з ключових морських маршрутів світу. Урядові сили намагаються відбити втрачені території.

Саме тому міжнародні заголовки переважно говорять про судноплавство, нафту, ракети та стратегічні острови.

Це зрозуміло: через Баб-ель-Мандеб проходить важливий міжнародний торговельний маршрут.

Але для жителів Ємену головна зміна виглядає значно простіше — фронт, який довго залишався відносно стабільним, знову прийшов до їхніх домівок.

Криза почалася не у вересні

Навіть до цієї ескалації Ємен залишався однією з найтяжчих гуманітарних криз світу.

За оцінкою UNHCR на 2026 рік, гуманітарної допомоги потребують близько 22,3 мільйона людей — понад половина населення країни. Близько 5,2 мільйона вже були внутрішньо переміщеними.

Тому нові 100–125 тисяч — це не початок кризи.

Це новий шар переміщення поверх уже багаторічної катастрофи.

Саме тому особливо тривожно звучить фраза IOM про людей, які тікають вдруге або втретє.

Що буде далі

ООН очікує подальших прибуттів до Джибуті, якщо бої продовжаться. Гуманітарні організації закликають усі сторони гарантувати захист цивільних і безпечний доступ допомоги.

Але поки що тенденція протилежна: фронт розширюється, дороги стають важчими для проїзду, запаси допомоги обмежені, а люди продовжують залишати домівки.

Контроль над Баб-ель-Мандебом важливий для світової торгівлі.

Для тисяч єменських сімей ця сама протока означає зараз інше: море, яке доводиться перетинати, коли безпечного місця вдома більше не видно.