Вибух у Малій Березанці: військовий у статусі СЗЧ, за версією слідства, кинув гранату — четверо загиблих

16 листопада у селі Мала Березанка на Броварщині загинули четверо, серед них 17-річна дівчина. Слідство вважає, що гранату кинув 44-річний військовий, який самовільно залишив частину. Відкрите питання — хто відповідає за те, що він був поза контролем і зі зброєю.

16 листопада на території приватного домоволодіння в селі Мала Березанка Броварського району Київської області стався вибух. На місці загинули четверо: 44-річний військовослужбовець, його мати, 17-річна дівчина та її мати. За версією слідства, вибуховий предмет — імовірно, гранату — під час конфлікту кинув сам чоловік; на момент трагедії він перебував у статусі СЗЧ, тобто самовільно залишив військову частину.

Двоє поліцейських зі спини біля приватного будинку із зеленим і бірюзовим парканами; один у жовтому жилеті з написом «ПОЛІЦІЯ», у глибині кадру видно обмежувальну стрічку. Водяний знак Національної поліції України.
© Національна поліція України / Поліція Київщини
Відкрити зображення у повному розмірі

Конфлікт через речі

За даними прокуратури, 17-річна дівчина перебувала у стосунках із військовослужбовцем. Того дня вона разом із матір’ю прийшла до його будинку забрати свої речі. Сусіди розповіли правоохоронцям, що чули крики. «За попередньою версією слідства, під час конфлікту чоловік кинув вибуховий предмет, імовірно гранату», — констатувала Київська обласна прокуратура. Усі четверо загинули на місці.

Поліція дізналася про подію від місцевої жительки: вона повідомила, що чоловік кинув вибуховий предмет на території домоволодіння. На місце виїхали група реагування патрульної поліції, слідчо-оперативна група та вибухотехніки. Тип вибухового предмета станом на 17 листопада не встановлено: експертиза триває, обставини трагедії з’ясовують паралельно.

Подвір'я приватного домоволодіння з господарськими будівлями та білизною на мотузці; люди в червоній формі, окремі фрагменти кадру розмиті. Водяний знак Прокуратури України.
© Прокуратура України / Київська обласна прокуратура
Відкрити зображення у повному розмірі

Військовий поза контролем

Ключова обставина цієї справи — не лише сам вибух. Особа у статусі СЗЧ є фігурантом кримінального провадження за статтею 407 Кримінального кодексу, командування зобов’язане фіксувати відсутність і повідомляти про неї. Проте ані поліція, ані прокуратура не стверджують, що чоловіка розшукували чи що його місцеперебування було відоме державі. Скільки тривало його СЗЧ і які заходи вживало командування — питання, які станом на зараз залишаються відкритими.

Масштаб явища робить цю тишу системною. Восени 2025 року Офіс Генерального прокурора повідомляв про близько 235 тисяч кримінальних проваджень за самовільне залишення частини та близько 54 тисяч — за дезертирство. Міністр оборони публічно називав цифру близько 200 тисяч військових у статусі СЗЧ, народний депутат — близько 500 тисяч, причому автор останньої оцінки сам називав її орієнтовною. Від грудня 2025 року Офіс Генерального прокурора обмежив публічний доступ до статистики військових злочинів, пояснюючи це воєнним станом, а уряд окремо доручив перевірити реальну кількість таких людей. Тобто держава нині не публікує точної відповіді на питання, скільки людей із бойовим досвідом і, потенційно, зі зброєю перебуває поза частинами.

Металеве кільце з дротяним штифтом на бетонній поверхні, крупний план. Водяний знак Прокуратури України.
© Прокуратура України / Київська обласна прокуратура
Відкрити зображення у повному розмірі

Друге питання — походження гранати. Слідчі разом із вибухотехніками встановлюють, звідки у військовослужбовця був вибуховий предмет і чи причетні інші особи до того, що він опинився в чоловіка. Це формулювання стандартне для справ, у яких зброя виходить із зони бойових дій, але сам факт від того не змінюється: бойова граната опинилася у приватному дворі на Київщині, далеко від лінії фронту, і здетонувала серед людей, які прийшли забрати речі.

Слідство і відповідальність

За процесуального керівництва Броварської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування за пунктами 1 і 5 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу — умисне вбивство двох або більше осіб. Основний підозрюваний загинув на місці, тож питання відповідальності за вбивства, імовірно, не дійде до вироку. Встановити в суді можна інше: ланцюжок, яким граната потрапила до рук чоловіка, і те, хто не спрацював раніше — командування, яке втратило військовослужбовця з поля зору, чи система, яка не контролює обіг зброї, винесеної з фронту.

Графічна картка: Вибух у Малій Березанці: військовий у статусі СЗЧ, за версією слідства, кинув гранату — четверо загиблих
© Media Visnyk
Відкрити зображення у повному розмірі

Станом на ранок 17 листопада слідчі та вибухотехніки продовжують працювати на місці події: вони встановлюють тип вибухового предмета і канал, яким той потрапив до військовослужбовця. Перша офіційна відповідь на питання про походження гранати покаже, чи залишиться ця справа звітом про побутовий конфлікт, чи стане справою про втрачений контроль над людьми і зброєю.

Перевірка фактів

Першоджерела

Документи та повідомлення, на яких ґрунтується матеріал.