7 448 заяв і 5 055 зупинених: що відбувається з житловими сертифікатами у Вовчанській громаді

П'ять тисяч заяв просто зупинені

Почнемо не з чуток, а з цифр самої Вовчанської міської військової адміністрації.

За період із 1 січня до 31 серпня 2026 року комісія з «єВідновлення» провела 39 засідань. Станом на 1 вересня вона повідомила про 1 960 рішень щодо надання компенсації на загальну суму майже 2,782 млрд грн.

Одночасно 5 055 заяв перебували у статусі «розгляд зупинено», ще 150 — в обробці, а за 301 заявою відмовлено. Загальна кількість заяв, за даними тієї ж публікації, — 7 448.

І тут з'являється перше питання навіть без будь-яких інсайдів.

Якщо скласти оприлюднені адміністрацією чотири категорії — 1 960, 5 055, 150 і 301 — виходить 7 466, тоді як загальна кількість заяв зазначена як 7 448. Різниця — 18 заяв. Можливо, частина категорій перетинається або в повідомленні є технічна помилка. Але пояснення цього розходження в публікації немає.

Саме по собі це, звичайно, нічого не доводить. Але для системи, в якій люди чекають компенсацію за втрачений будинок, точність статистики — не дрібниця.

Є об'єктивна проблема: Вовчанськ неможливо обстежувати як звичайне місто

Було б нечесно описувати всі 5 055 зупинених заяв як результат чиєїсь сваволі.

Вовчанськ і частина громади перебувають у зоні бойових дій. Фізично приїхати до кожного будинку часто неможливо. Саме тому держава дозволила дистанційне обстеження — за супутниковими знімками, фото та іншими матеріалами.

Місцева комісія повідомляє, що склала 339 актів дистанційного обстеження: щодо 35 багатоквартирних та 304 приватних будинків. У 252 випадках факт знищення вдалося встановити, у 87 — ні.

Тобто реальна технічна проблема існує.

Але вона не закриває друге питання: скільки можна чекати і за яким принципом одна справа рухається далі, а інша залишається зупиненою?

Відповідь на це питання вже шукали в суді

27 квітня 2026 року Харківський окружний адміністративний суд розглянув справу №520/4143/26.

Власниця зруйнованого житла подала заяву на житловий сертифікат ще 23 серпня 2024 року. З матеріалів рішення випливає, що її представник у січні 2026 року двічі направляв адвокатські запити щодо стану заяви. За викладом суду, відповіді від адміністрації не надійшло.

Суд визнав протиправною бездіяльність Вовчанської міської військової адміністрації щодо непоновлення розгляду конкретної заяви та зобов'язав поновити її розгляд і вирішити питання дистанційного обстеження.

3 червня з'явилося ще одне рішення — у справі №520/8916/26.

Там адміністрація пояснювала, що заяву буде поновлено, коли «дійде черга» та комісія матиме необхідні інформаційні матеріали для дистанційного обстеження.

Суд частково задовольнив позов: визнав протиправним і скасував рішення комісії про зупинення розгляду конкретної заяви та зобов'язав адміністрацію його поновити.

Ці два рішення не доводять існування корупції в комісії. Вони доводять інше: проблема затягування розгляду заяв у Вовчанській громаді вже вийшла за межі розмов переселенців і принаймні двічі стала предметом судового втручання.

Де тут з'являється ФОП Яненко

За інформацією конфіденційних джерел «Медіа Вісника», частина людей, які оформлювали житло за сертифікатами, користувалася послугами посередника, якого джерела називають ФОП Яненко.

Співрозмовники стверджують, що пакет документального та ріелторського супроводу міг коштувати близько 200 тисяч гривень. Вони також говорять про окремі операції, де разом із придбаним житлом ішлося приблизно про 60 тисяч доларів.

Ми не отримали договорів, рахунків, банківських документів чи чеків, які дозволили б незалежно підтвердити ці суми. Так само у відкритих джерелах нам не вдалося встановити, про якого саме підприємця з прізвищем Яненко йдеться, або документально підтвердити заявлений джерелами зв'язок цієї особи з керівництвом Вовчанської громади.

Тому називати це «корупційною схемою» зараз було б безвідповідально.

Але є факт, який робить цю інформацію суспільно важливою: офіційна процедура «єВідновлення» не вимагає обов'язкового ріелтора.

Для знищеного житла власник подає заяву через Дію, ЦНАП або нотаріуса, чекає рішення комісії, бронює кошти, обирає житло й укладає угоду в нотаріуса. Заброньовані кошти перераховуються продавцю.

Тому питання до можливого посередництва дуже конкретне: чи були ці послуги просто добровільним ринковим сервісом, чи люди вважали, що без нього пройти процедуру складніше або неможливо?

На це питання зараз немає документально підтвердженої відповіді.

І ще одна важлива поправка: сертифікати не призначені тільки для бідних

У вихідній інформації наших джерел звучала претензія, що серед одержувачів сертифікатів є далеко не лише малозабезпечені.

Але сама по собі ця обставина не є порушенням.

Житловий сертифікат «єВідновлення» — це компенсація власнику за знищену війною нерухомість, а не соціальна допомога, право на яку визначається рівнем доходів. Дія прямо вказує: сертифікат отримують власники квартир, будинків або інших житлових приміщень, знищених унаслідок війни.

Отже, заможність одержувача сама по собі не свідчить ні про привілей, ні про порушення.

Питання в іншому: чи однаково застосовуються правила до всіх заявників і чи можна зрозуміти, за яким принципом рухається черга.

«110 мільйонів на владу» — цифра, яку документи не підтвердили

Ще одне твердження з отриманих нами матеріалів стосувалося нібито 110 млн грн, витрачених «на потреби влади громади».

Ми перевірили офіційний звіт про виконання бюджету за перше півріччя 2026 року. І тут картина інша.

110,704 млн грн — це всі касові видатки загального фонду громади за пів року, а не витрати на чиновників.

На функцію «державне управління» припало 21,296 млн грн. Для порівняння: на освіту — 40,921 млн, охорону здоров'я — 6,674 млн, соціальний захист — 6,875 млн, житлово-комунальне господарство — 13,057 млн грн.

Тому подавати всі 110 млн як утримання адміністрації було б неправильно.

Це не означає, що структура адміністративних витрат не повинна аналізуватися. Але робити це потрібно за реальними бюджетними рядками, а не за помилковим підсумком.

Втрата статусу ВПО після купівлі квартири — ще один міф

Джерела розповідають, що частина переселенців боїться використовувати сертифікати, оскільки вважає, що придбання житла автоматично позбавить їх статусу внутрішньо переміщеної особи.

Чинні роз'яснення цього не підтверджують.

Зміна зареєстрованого місця проживання сама по собі не є підставою для скасування довідки ВПО. Закон визначає окремі підстави для її відкликання — наприклад добровільну відмову, повернення до покинутого постійного місця проживання або виїзд на постійне проживання за кордон.

Тут важливо не плутати статус ВПО з окремими видами соціальної допомоги. Наявність нерухомості може мати значення для конкретних виплат або права користуватися певним тимчасовим житлом, але купівля квартири за сертифікатом не означає автоматичного зникнення самого статусу ВПО.

Гроші великі — і вони не лише українські

Програма має масштаб, який робить питання контролю особливо важливим.

22 серпня 2026 року Кабмін повідомив про спрямування ще 5,14 млрд грн на компенсації за знищене житло. Уряд прямо зазначив, що ці кошти надав Банк розвитку Ради Європи в рамках проекту HOME.

На той момент, за урядовими даними, понад 88 тисяч сімей по Україні вже отримали житлові сертифікати на 112,6 млрд грн, а близько 55 тисяч одержувачів ще чекали фінансування.

Тому теза про повну відсутність будь-якої звітності теж була б перебільшенням: на державному та місцевому рівнях агреговані дані публікуються.

Проблема Вовчанська інша — наскільки достатньо цих агрегованих цифр, щоб конкретний заявник розумів, чому саме його справа зупинена, яке його місце в процесі та коли з'явиться наступне рішення.

Медицина існує. Але вона переїхала разом із людьми

Скарги джерел на доступність медичної допомоги також потребують уточнення.

Стверджувати, що медичної допомоги для жителів громади немає, неправильно. Амбулаторія №1 Вовчанського центру первинної медико-санітарної допомоги евакуйована до Харкова, де ведуть прийом сімейні лікарі. Вовчанська центральна районна лікарня надає послуги в Чугуєві.

Тобто проблема, яку варто перевіряти, — не формальна наявність безкоштовної медицини, а фактична доступність: відстань, транспорт, можливість потрапити до лікаря для літньої або маломобільної людини.

Це зовсім інше питання — і воно набагато конкретніше.

Харків приймає дедалі більше ВПО — і тут дві реальності одночасно

Станом на 1 липня 2026 року в Харкові було зареєстровано 217,5 тисячі ВПО. Міська статистика підтверджує масштаб навантаження.

У липні координатор транзитного центру для евакуйованих Сергій Мусієнко говорив Суспільному про критичний дефіцит окремих місць для поселення: геріатричний заклад і шелтери були переповнені, можливості гуртожитків — обмежені. Водночас він зазначав, що на той момент усіх, хто потребував поселення, все ж вдавалося розміщувати, іноді шукаючи варіанти по всій Україні.

Харківська ОВА давала іншу оцінку. Олег Синєгубов заявляв про 800 готових місць, можливість збільшити їх кількість до 3 тисяч за добу та до 10 тисяч за п'ять днів.

Тобто проблема не вигадана, але формула «влада нічого не робить» теж не витримує перевірки.

Омбудсмен у серпні перевіряв один із харківських гуртожитків для ВПО: загальні умови визнав належними, водночас зафіксував відсутність умов для маломобільних людей, потребу ремонту душових та укриття.

Картина складніша за лозунг: допомога є, але її доступність і якість нерівномірні.

Що залишається без відповіді

Найсерйозніша знахідка цього матеріалу — не прізвище підприємця.

Це 5 055 зупинених заяв, судові рішення щодо конкретних зупинених справ і відсутність у публічній статистиці зрозумілого для заявника пояснення того, як рухається черга.

Водночас інформація про ФОП Яненко, 200 тисяч гривень за супровід, нібито особливі зв'язки з керівництвом та операції приблизно на 60 тисяч доларів залишається інформацією джерел, а не встановленим фактом.

І саме тут проходить межа між журналістикою та звинуваченням.

Від адміністрації потрібна не публікація персональних даних тисяч людей, а зрозуміла деперсоналізована відповідь: чому зупинено понад п'ять тисяч заяв, як формується порядок їх поновлення, скільки в середньому люди чекають та чи є приватні посередники, які системно супроводжують одержувачів сертифікатів.

Якщо процедура справді однакова для всіх, прозорі відповіді лише знімуть підозри.

Якщо ні — тоді ця історія тільки починається.