Російські ракети впали на території Польщі: вперше евакуювали вежу аеропорту Ряшів-Ясьонка
Під час нічного масованого удару по Україні дві російські ракети та, найімовірніше, реактивний дрон упали на території Польщі за десятки кілометрів від кордону. Жоден об'єкт не збили, Дональд Туск заявив, що вони «з Росії», а генсек НАТО приїжджає до Варшави 21 листопада.
На світанку 20 листопада російський удар по Україні фізично зачепив територію Польщі: під час нічної масованої атаки по українських містах на польську землю впали щонайменше три російські об'єкти повітряного нападу. Крилата ракета Х-101 — у полі біля села Новий Ліповець на Люблінщині, за кілька десятків кілометрів від кордону; ще одна ракета — у лісистій місцевості під Рудником-над-Сяном; третій об'єкт, найімовірніше реактивний дрон, — на покинутих полях біля Молодича. Польської території російські засоби ураження досягали й раніше: у липні Х-101 уже падала на Польщу. Віцепрем'єр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш назвав ніч на 20 листопада одним із найбільших російських ударів, що вплинули на Польщу, від початку повномасштабної війни.

Диспетчерську вежу аеропорту Ряшів-Ясьонка — головного повітряного вузла допомоги Україні — евакуювали вперше: дев'ять людей, із них шестеро оперативного персоналу, пережидали тривогу в тимчасовому укритті. Аеропорти Ряшева і Любліна призупиняли польоти, а залізниця Підкарпаття зупиняла рух потягів по всьому воєводству до 7:33 — після того, як о 6:48 черговий по станції Рудник-над-Сяном почув гук вибуху поруч із коліями. Видимих пошкоджень інфраструктури він не виявив; обмеження лишилося на ділянці Нісько — Рудник-над-Сяном — Лєтовня, де дві дрезини перевіряють проїзність лінії.
Ніч була важкою і для самої України. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія випустила понад 80 ракет і 404 ударні безпілотники, з них 123 реактивні; сили оборони знищили 462 повітряні цілі. Балістика била по Києву та його мостах: пошкоджені Подільсько-Воскресенський, Дарницький і Південний мости, у столиці загинули шестеро; іще двоє загинули від удару по залізничній станції Скнилів у Львові. Загалом по Україні, за словами прем'єр-міністра Сергія Корецького станом на ранок, загинули восьмеро людей і тридцятеро поранені. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат припустив, що одна з крилатих ракет перетнула державний кордон, — саме цей епізод і перевіряли на кордоні з Польщею.
Два порушення чи три: розбіжність у підрахунках
О 7:07 Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило про підозру на порушення повітряного простору невстановленими об'єктами: радарні записи після 6:30 припускали таку подію, і військові перевіряли два епізоди. Шеф Бюро національної безпеки Бартош Ґродецький уточнив: простір порушили два об'єкти, о 6:29 та о 6:34, один із них упав у районі Нового Ліповця приблизно за 50 км від кордону. Речник командування підполковник Яцек Ґоришевський називав іншу відстань — близько 45 км — і казав, що об'єктом могла бути або крилата ракета Х-101, або реактивний дрон.
Оперативний командувач генерал Іренеуш Новак навів іншу цифру: за ніч одинадцять об'єктів безпосередньо загрожували вторгненням у польський повітряний простір і три з них його порушили. Опівдні ті самі три російські об'єкти назвав прем'єр Дональд Туск, додавши, що один із них вибухнув. Оцінки, таким чином, різняться: Бюро національної безпеки говорить про два порушення з точним часом, оперативне командування і прем'єр — про три. Остаточну кількість і характер об'єктів встановлює слідство.

За словами Косіняка-Камиша, у Новому Ліповці впала ракета Х-101; під Рудником-над-Сяном — теж ракета; біля Молодича, де на великій площі знайдено обгорілі металеві уламки та вирву завдовжки кілька десятків метрів, — найімовірніше реактивний дрон. Уночі Росія застосовувала по Україні «Кинджали» й Х-101, а також велику кількість дронів, зокрема реактивних.
Жоден із цих об'єктів не був збитий: за словами генерала Новака, умови для застосування зброї черговими винищувачами вночі не склалися. Польське небо всю ніч патрулювали два польські F-16 і два шведські Gripen, у повітрі чергував нідерландський літак-танкер, працював літак дальнього радіолокаційного виявлення Saab; навколо аеропорту Ясьонка та під Свідником активували комплекси Patriot, а також наземні системи Poprad і Pilica Plus. Практичним підсумком ночі стали SMS-алерти, сирени та три ділянки з уламками у трьох повітах.
Полковник запасу Пйотр Левандовський, ветеран місій в Іраку та Афганістані, сформулював це жорсткіше: Російська Федерація «явно перестала зважати на те, що щось упаде на території Польщі». За останній рік біля польського кордону сталося в багато разів більше інцидентів, ніж за всі попередні роки, і це, за його оцінкою, ясний сигнал, що Москва більше не рахується з ризиком побічних втрат на території країн НАТО.
Алерти, сирени та вежа в укритті
Рішення про евакуацію вежі ухвалила Польська агенція повітряного руху; міністр інфраструктури Даріуш Клімчак підкреслив, що таке трапилося вперше: раніше двічі подібним чином евакуювали лише вежу аеропорту в Любліні. Після восьмої ранку агенція повідомила про завершення евакуації персоналу та відновлення польотів у Ряшеві; Люблін також повернувся до роботи.
Хронологія тривог виглядає так: близько третьої ночі мешканці прикордонних повітів Люблінського та Підкарпатського воєводств отримали повідомлення про російський повітряний удар по Україні та підвищену готовність польської ППО; близько 6:50 — другий алерт, уже про загрозу атаки з повітря, з інструкцією знайти безпечне місце і виконувати вказівки служб, а в охоплених ним повітах завили сирени. Близько 7:30 загрозу відкликали, перед восьмою ранку скасували і сам алерт; приблизно о дев'ятій мешканці знову отримали повідомлення про удар по Україні та готовність протиповітряної оборони. Перші алерти, за словами Косіняка-Камиша, були запущені ще о 1:40.

Прем'єр Дональд Туск близько восьмої ранку повідомив, що отримав доповідь міністрів оборони та внутрішніх справ про стан безпеки в Білґорайському повіті і що «зараз загрози з повітря немає», після чого скликав нараду з міністрами, представниками війська та шефами служб. Ґродецький запевнив, що президента Кароля Навроцького інформують у режимі реального часу, а на місце падіння скеровано працівника Бюро.
Слідство, поліси та питання без відповіді
Окружна прокуратура в Любліні проводить процесуальні дії на місцях падінь у межах «слідства в необхідному обсязі» за статтею 308 Кримінального процесуального кодексу Польщі; до роботи залучені військовий відділ прокуратури, Військова жандармерія та Служба військової контррозвідки. Саме ця процедура — максимум, який держава сьогодні пропонує мешканцям прикордонних повітів: провадження без підозри і без строку, у якому лише встановлюють кількість і характер об'єктів.
Постраждалих і матеріальних втрат немає: об'єкт у Новому Ліповці впав за десять метрів від лісу і за двісті-триста метрів від забудови, догорів сам і не лишив вирви. Але питання відшкодування вже постало: після липневого падіння російської ракети на Люблінщині правник, спеціаліст із цивільного та страхового права Марцин Орлицький пояснював, що держава навряд чи виплатить відшкодування, а працюватиме поліс — якщо він не виключає воєнні ризики. Для мешканців прикордоння це означає просту і неприємну річ: їхній захист від наслідків війни починається з дрібного друку в страховому договорі.
Генерал Роман Полко, колишній командувач GROM, того ранку сам був у Любліні й спостерігав за реакцією мешканців на тривогу. Система оповіщення, за його словами, «має нарешті передавати якусь інформацію, а не служити лише для лякування людей»: людина не знає, з якою саме загрозою має справу і скільки в неї часу — кілька хвилин чи кілька десятків, а від цього залежить, чи піде вона в укриття, чи лишиться на місці. Замість мобілізації та навчання правильним діям, констатує він, виходять байдужість, непевність і недовіра до сигналів. Полко вимагає змін законодавства, зокрема права збивати засоби повітряного нападу без візуального розпізнавання, дешевших антидронових засобів і систем радіоелектронної боротьби, а також інтеграції протиповітряної оборони зі штучним інтелектом для автоматичної реакції на виявлену ціль — з одночасним закриттям неба для цивільних рейсів.

Окрема проблема — те, що Війська кібероборони назвали очікуваним наслідком таких ночей: використання інциденту для маніпуляцій. У соцмережах розійшлося зображення винищувачів F-16, які «переслідують ракету», — державний дослідницький інститут NASK визначив його як діпфейк і повідомив про це платформам.
«Дата не випадкова»: що Варшава вимагає від НАТО
«Маємо справу з черговою провокацією Російської Федерації. Дата, на мою думку, не випадкова: сьогодні відбуваються навчання коаліції охочих у Новій Дембі, поруч із місцями, де оперували наші повітряні сили», — Владислав Косіняк-Камиш, пресконференція 20 листопада.
Міністр оборони анонсував звернення до генерального секретаря НАТО з проханням виділити додаткові сили та засоби для операції Eastern Sentry, зокрема літаки дальнього радіолокаційного виявлення AWACS, та ініціювати надзвичайну зустріч країн Альянсу. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про тісну співпрацю з Польщею у розслідуванні інциденту, написав про солідарність із поляками та наголосив: українці — «перша лінія оборони» від російської загрози, а підтримка української протиповітряної оборони захищає і самих союзників.
Опівдні тон у Варшаві став жорсткішим. На пресконференції в канцелярії прем'єр Дональд Туск заявив, що три російські об'єкти порушили польський повітряний простір, упали на польську землю й один вибухнув: «Ми точно знаємо, що те, що впало на польській землі, — з Росії». Це не схоже на випадковість, і, за його словами, йдеться про навмисну провокацію — так вважають і його закордонні співрозмовники, включно з генсеком НАТО. Окрема деталь: об'єкти впали неподалік Нової Демби, де в цей час тривали маневри коаліції охочих за участю польських військових і куди приїхали міністри оборони кількох країн; цей зв'язок Туск назвав гіпотезою, а не висновком. Марк Рютте підтвердив, що говорив із Туском про «серйозне порушення польського повітряного простору», засудив російські удари й заявив, що вночі в небо піднімали й винищувачі НАТО.
Далі все вирішується у двох площинах — слідчій і політичній. У Любліні експерти з'ясовують, скільки саме об'єктів перетнуло кордон і що це було: поки офіційно підтверджено падіння в Новому Ліповці, а характер уламків у Руднику й Молодичі остаточно не названо. У суботу, 21 листопада, генеральний секретар НАТО приїжджає до Варшави і відповідатиме на запитання журналістів; візит анонсував сам Туск. Саме там стане зрозуміло, чи лишиться прохання про сили для Eastern Sentry зверненням одного уряду, чи перетвориться на рішення Альянсу — і що східний фланг отримає після ночі, коли одинадцять російських цілей загрожували його небу і жодна не була збита.
Першоджерела
Документи та повідомлення, на яких ґрунтується матеріал.

