Рекордна атака РФ: 850+ дронів за добу, 360 — на Кіровоградщину. Енергетичне перемир’я виявилося паузою для перезарядки

У ніч на 15 жовтня 2026 року Росія запустила по Україні 580 ударних безпілотників і дві керовані ракети Х-59. Загалом від початку доби 14 жовтня до 09:00 15 жовтня — понад 850 дронів. Це більше, ніж за деякі місяці 2024 року. І це не випадковість: атака сталася одразу після того, як президент США Трамп оголосив про «енергетичне перемир’я», а компанія SpaceX обмежила швидкість Starlink для українських військових до 160 км/год.

Кіровоградщина прийняла головний удар

Найбільше постраждала Кіровоградщина. Майже 360 дронів атакували область понад десять годин. Влучання зафіксовані на 26 локаціях. Троє загиблих у Кропивницькому, шестеро поранених. Область стала своєрідним полігоном для випробування тактики «рою» — коли кількість безпілотників перевищує можливості ППО фізично збити всі.

«Ми стикнулися з атакою, якої не було від початку повномасштабного вторгнення, — заявив начальник Кіровоградської ОВА. — Десять годин безперервних ударів. Системи ППО працювали на межі, але кількість цілей була надто великою».

Київ, Полтава, Одещина, Дніпропетровщина, Тернопільщина

У Києві — шість поранених у Печерському районі. Пошкоджено 12 багатоповерхівок, 20 автомобілів, ліцей, спортивна школа, адмінбудівля. У Полтаві дрон влучив неподалік школи — троє поранених, пошкоджено школу, багатоквартирний будинок, три приватні будинки. На Одещині реактивний «Шахед» влучив у магазин — троє поранених. На Дніпропетровщині зруйновано приватний будинок, двоє загиблих. У Чорткові на Тернопільщині постраждало виробниче підприємство — п’ятеро поранених. У Рівному — перебої з електропостачанням через обрив ЛЕП.

Удар по газу: «Нафтогаз» призупинив роботу об’єкта

Вночі 15 жовтня РФ атакувала газовидобувний об’єкт групи «Нафтогаз» на Полтавщині. Пошкоджено технологічне обладнання, виникла пожежа. Роботу призупинено. Постраждалих серед працівників немає, але це перший випадок масованої атаки на газовидобуток після оголошення «енергетичного перемир’я».

«Об’єкт тимчасово не працює. Оцінка пошкоджень триває», — повідомив в.о. голови правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Федоренко.

Енергетичне перемир’я як прикриття

11 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито погодилися на «енергетичне перемир’я». Росія офіційно не підтвердила участі. Але Україна, за словами президента Зеленського, погодилася умовно — за умови дзеркальних дій РФ.

Через два дні, 13 жовтня, SpaceX запровадила обмеження швидкості Starlink/Starshield для України на рівні 160 км/год. Це означало, що озброєння, яке рухається швидше (а «Шахеди» розвивають понад 318 км/год), втратило зв’язок із системами наведення. Ілон Маск заявив, що рішення ухвалює уряд США та особисто президент Трамп.

Збіг? Можливо. Але президент Зеленський висловився прямо: «Росія пішла на ескалацію саме в час штучного обмеження швидкості для наших захисних спроможностей».

Питання до влади: чи готова держава до системних блекаутів?

Повітряні сили звітують: з 580 нічних дронів знешкоджено 536. Це 92,4% — високий показник. Але навіть 44 влучання (і ще 31 локація, де зафіксовано падіння збитих цілей) — це серйозні пошкодження інфраструктури.

Проблема в іншому: Росія нарощує виробництво «Шахедів». За даними IISS, ще у 2025 році РФ виробляла близько 2800 «Герань-2» на місяць. У квітні 2026 року, за аналітикою TeslaGov, рекордний показник запусків Shahed-типу становив 4335. Якщо ця тенденція збережеться, то 850 дронів за півтори доби можуть стати не рекордом, а нормою.

Чи готова до цього українська ППО? Офіційно — так. Але коли мова йде про сотні дронів одночасно, навіть найкращі системи мають фізичні обмеження: кількість пускових установок, боєкомплект, час на перезарядку. І якщо РФ зможе випускати по 1000 дронів на добу регулярно, Україна ризикує зіткнутися з тотальними блекаутами, незважаючи на всі зусилля ППО.

Що далі?

Президент Зеленський уже оголосив про зняття обмежень на удари ЗСУ по російських НПЗ. Роботу Starshield у русі частково відновлено. Але питання залишаються: чи буде Захід нарощувати постачання систем ППО в необхідній кількості? Чи зможе Україна самостійно виробляти достатньо засобів протидії дронам? І головне — чи навчиться влада діяти на випередження, а не реагувати на катастрофи постфактум?

Відповіді на ці питання визначать, чи переживе Україна наступну зиму без системних блекаутів. Поки що оптимізму замало.