Постріл у військового та підмінена гільза: підозра ексзаступнику начальника Броварського ТЦК прийшла понад три роки потому
ДБР і спеціалізована прокуратура у сфері оборони повідомили про підозру колишньому заступнику начальника Броварського райТЦК: за версією слідства, він поранив військового з травматичного пістолета, а потім наказав підлеглим підмінити речовий доказ. Між подією жовтня 2023 року та підозрою — понад три роки.
18 листопада Державне бюро розслідувань і Дарницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону повідомила про підозру колишньому заступнику начальника Броварського районного ТЦК та СП Київської області. За даними слідства, у жовтні 2023 року в приміщенні центру він вистрілив у ногу військовослужбовцю з травматичного пістолета, а потім намагався приховати слід пострілу підміненим речовим доказом. Між подією та підозрою — понад три роки.

Що встановило слідство
За матеріалами слідства, військовослужбовець однієї з частин прийшов до ТЦК, щоб отримати довідку про перебування на військовому обліку. Працівник мобілізаційного відділення натомість запропонував пройти військово-лікарську комісію; чоловік відмовився, пояснивши, що вже проходить службу. Виникла суперечка, до якої долучився заступник начальника центру. Під час конфлікту він, за версією слідства, дістав пістолет «Форт», споряджений набоями з гумовими кулями, і вистрілив військовослужбовцю в праву ногу. Потерпілий отримав поранення стопи з ушкодженням нервів — тілесне ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров’я.
Гільза від іншого пістолета
Сам постріл — лише половина справи. Після нього посадовець вирішив приховати справжні обставини події: залучив підлеглих, які, за версією слідства, не знали про його наміри, і наказав надати гільзу, відстріляну з іншого пістолета аналогічного типу. Цю гільзу передали слідчому Національної поліції як речовий доказ. Експертиза встановила: вона не була відстріляна зі зброї, яка належала посадовцю. Тобто першим «доказом» у справі пораненого військового виявився предмет, підібраний під його ж справу, а справжні обставини пострілу лишалися прихованими доти, доки експертиза не спростувала походження гільзи.

Хронологія тут і є головним питанням. Подія датована жовтнем 2023 року, проте публічних повідомлень про стрілянину в Броварському ТЦК того часу не знайти: справа стала публічною лише з підозрою 18 листопада 2026-го. Чому розслідування, яке вже мало висновок експертизи, дійшло до підозри лише через понад три роки, ДБР і прокуратура не пояснюють. Для пораненого військовослужбовця ці три роки означали провадження, в якому ключовим речовим доказом спочатку був предмет, підібраний під його ж справу.
Санкція і наступні кроки
Колишньому посадовцю інкримінують частину 5 статті 426-1 Кримінального кодексу — перевищення військовою службовою особою повноважень в умовах воєнного стану. Санкція передбачає до 12 років позбавлення волі. На вечір 18 листопада вирішувалося питання про запобіжний захід підозрюваному; досудове розслідування триває, заходи проводяться за сприяння Управління внутрішньої безпеки Збройних сил України. Чи отримають окрему правову оцінку дії підлеглих, які передали чужу гільзу, слідство не повідомляє: у версії ДБР вони не знали про наміри начальника.

Не поодинокий випадок
Броварська справа лягла в низку кримінальних проваджень проти працівників органів комплектування останніх тижнів. Днем раніше, 17 листопада, Вінницький міський суд відправив під варту на 60 діб двох військовослужбовців ТЦК та СП, які під час мобілізаційних заходів зупинили автомобіль із цивільними, почали силоміць смикати двері та застосували засіб хімічної дії — потерпілі отримали хімічні опіки очей, — а один із підозрюваних здійснив постріл із сигнально-стартового пістолета в бік потерпілого. Одному суд визначив заставу у 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, іншому — тримання під вартою без права застави; самі потерпілі подали письмові заяви, що претензій до підозрюваних не мають. Наприкінці жовтня на Буковині затримали п’ятьох працівників ТЦК: їх підозрюють у викраденні людей, катуванні та хабарництві.
Окремий пласт — звернення до омбудсмана. Дмитро Лубінець наводив дані по Одеській області: за весь 2025 рік його офіс отримав 642 звернення щодо порушення прав громадян під час мобілізації та неправомірних дій працівників ТЦК і СП саме в цьому регіоні, а з 1 січня по 20 квітня 2026 року — вже 264, майже на 40% більше, ніж за той самий період рік тому (тоді — 193). Сам омбудсман наголошував, що Одещина не єдина: напружена ситуація, за його словами, також у Львівській, Миколаївській, Закарпатській та Черкаській областях. «Кожен подібний випадок має отримати не формальну, а реальну правову оцінку з відповідними наслідками», — заявляв Лубінець. Інших регіональних даних чи спільної цифри по країні в його публічних повідомленнях немає.

Броварська справа показує, як виглядає формальна оцінка зсередини: постріл у військовослужбовця, який прийшов по довідку, і гільза від іншого пістолета, передана слідчому Нацполіції замість справжнього доказу його поранення. Найближчий процесуальний крок — рішення суду щодо запобіжного заходу. Відкритими лишаються два питання слідства: правова доля підлеглих, які виконали наказ підмінити доказ, і хто відповість за понад три роки, протягом яких ця справа рухалася з підміненим речовим доказом.
Першоджерела
Документи та повідомлення, на яких ґрунтується матеріал.

