1144 дитини за 10 місяців: найгірший рік для дітей за три роки
У день, коли Україна відзначає День захисту дітей, ЮНІСЕФ оприлюднив найгіршу дитячу статистику за три роки: 1144 загиблих і поранених за десять місяців 2026-го. Держава звітує про мільярди на укриття, але 47% київських шкіл не можуть сховати під час тривоги всіх учнів, а з 36 ракет однієї листопадової ночі збито лише чотири.
20 листопада, у день, який Україна від минулого року відзначає як День захисту дітей, ЮНІСЕФ оприлюднив найтяжчу дитячу статистику за три роки: за десять місяців 2026-го в країні загинули або дістали поранення щонайменше 1144 дитини. 114 загинули, 1030 поранені. Це понад троє дітей щодня — і лише трохи менше, ніж 1386 випадків у 2022 році, першому році повномасштабного вторгнення.

У ніч оприлюднення звіту Росія вдарила ракетами по Києву: семеро загиблих, серед них двоє працівників Київводоканалу, щонайменше 17 травмованих, пошкоджені три мости та об'єкт критичної інфраструктури. Жовтневі цифри ООН показали те саме, що підтвердила ця ніч: війна проти цивільних наростає, а не відступає.

Жовтень: втрати цивільних майже подвоїлися за рік
Лише за жовтень, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, в країні загинули або були травмовані щонайменше 146 дітей — на 150% більше, ніж за той самий місяць 2025 року. Кількість загиблих дітей у 2026-му вже понад на 20% перевищила показник усього минулого року, поранених — майже на 60%. Загалом серед цивільних у жовтні загинули 372 людини і ще 1981 зазнала поранень: загиблих і поранених разом на 95% більше, ніж у жовтні 2025-го. Місія констатує, що цьогоріч кількість жертв значно вища, ніж у попередні роки, а в жовтні російські війська різко посилили удари по енергетиці.
Основною причиною загибелі цивільних ООН називає далекобійну зброю: на ракети й ударні безпілотники припадає понад половина всіх загиблих і поранених. Окреме питання — чому вони долітають. У ніч на 7 листопада, коли в Солом'янському районі Києва постраждав дитсадок, Росія застосувала по Україні 36 ракет, а збити вдалося лише чотири — через дефіцит ракет до Patriot, повідомив президент Володимир Зеленський. Про ніч 20 листопада він заявив, що сили оборони уразили три російські пускові установки балістики, намагаючись знищувати їх наявними засобами. У жовтні, за даними місії, удвічі зросла кількість загиблих від планерних авіабомб — 92 загиблих і 331 поранений; на такі бомби та дрони малої дальності припала майже однакова частка жертв серед цивільних, 18% і 19%.

Останні дані свідчать про загрозливе загострення насильства, від якого потерпають діти в Україні. Через атаки із застосуванням ракет та ударних безпілотників діти та їхні родини й далі наражаються на небезпеку вдома, у школі та своїх громадах, навіть віддалених від лінії фронту, — ідеться в заяві ЮНІСЕФ від 20 листопада.
Школи під прицілом: близько 270 атак за рік
Від початку року ООН підтвердила близько 270 атак на навчальні заклади, а від лютого 2022-го — майже дві тисячі. У ніч на 7 листопада під час ракетного удару по Києву в Солом'янському районі постраждав дитячий садок: у місті були травмовані шестеро людей, серед них 14-річна дитина. ЮНІСЕФ наголошує, що цей садок зазнав російського удару вдруге. Загиблих і поранених у ньому не було, бо удар припав на ніч; будівлю дитсадка пошкоджено знову.
Діти, які ходять сюди, мали б вивчати кольори. Вони мають вчитися рахувати та вимовляти свої перші слова. Натомість діти по всій Україні вчаться розпізнавати звук наближення дронів. Вони вчаться бігти в укриття, — заявила представниця ЮНІСЕФ Луїз Вотерідж на брифінгу в Женеві серед уламків дитячого майданчика.
Освіта стала заручницею тривог. У вересні–жовтні повітряні тривоги лунали протягом майже двох третин навчальних днів (65,9%) проти близько третини (37,4%) торік; приблизно 34 години тривог припали безпосередньо на час уроків — понад 13% навчального часу. У Києві кількість тривог під час занять зросла з 12 у вересні 2025-го до 71 у вересні 2026-го, а в Дніпропетровській, Кіровоградській та Харківській областях діти провели під сирени понад 60 годин навчального часу — це зачепило більше ніж 560 тисяч дітей.

Укриття: мільярди в договорах, половина шкіл без захисту
Держава відповідає на це будівництвом. У держбюджеті-2026 на укриття в закладах загальної середньої освіти передбачили 5 млрд грн субвенції — 113 об'єктів у 22 областях; станом на вересень, за даними Міністерства освіти і науки, працювали 124 підземні школи, здатні одночасно вмістити близько 50 тисяч людей. Аналіз публічних закупівель моніторингового проєкту Dozorro нарахував із січня по 6 листопада 74 договори на будівництво підземних шкіл на 7,7 млрд грн.
Але гроші не перетворюються на захист автоматично. У Києві лише 215 комунальних шкіл із понад чотирьох сотень — 52% — мають укриття, здатні одночасно вмістити всіх учнів і педагогів; 193 школи (47%) навчаються у змішаному форматі, у дві зміни або за графіком «світлофор», іще чотири заклади працюють повністю дистанційно. Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський визнає: цьогоріч місто виділило майже пів мільярда гривень на ремонт укриттів і близько 900 млн на будівництво, а від початку повномасштабної війни — близько 6 млрд; торік же районні адміністрації повернули в бюджет майже 800 млн грн, передбачених на будівництво укриттів, а будівництво двох споруд подвійного призначення в Деснянському районі зупинилося повністю.

У Херсоні наслідки гостріші: будівництво трьох укриттів зупинили, договори розірвали через порушення будівельних норм, відкрито кримінальні провадження — при тому, що підрядникам уже виплатили десятки мільйонів гривень, а збитки громаді, за словами начальника Херсонської міської військової адміністрації, досі не відшкодовані. На Харківщині, лідерці за обсягом будівництва підземних шкіл (16 контрактів на 2,22 млрд грн), у 12 із 16 тендерів пропозицію подав лише один учасник. У Києві для ліцею №191 уклали договір на 294,1 млн грн, але на 2026 рік у бюджеті заклали лише 100 тисяч — роботи навіть не розпочали.
Межу цього захисту показала Комишуваха на Запоріжжі. 2 листопада російські керовані авіабомби, зокрема ФАБ-3000, зруйнували підземну школу, де працював пункт видачі гуманітарної допомоги. Загинули 72 людини — рятувальники, поліцейські, працівники гімназії та ЦНАПу, комунальники, медики, вчителька, яка приходила в укриття вести онлайн-уроки для виїхавших дітей; четверо вважаються зниклими безвісти. За два тижні пошукової операції окупанти ще дев'ять разів били по місцю робіт, поранивши трьох поліцейських і чотирьох рятувальників. Чинні будівельні норми не передбачають розрахунку сховищ на пряме влучання таких бомб — і це, за оцінкою редакції, питання, яке держава досі не поставила собі вголос.

Чого варта обіцянка про «загальнонаціональний пріоритет»
Від 2025 року Україна відзначає День захисту дітей 20 листопада: дату перенесли з 1 червня президентським указом №355/2025, яким охорону дитинства проголошено «загальнонаціональним пріоритетом». Перший повноцінний рік під новою датою приніс найгіршу дитячу статистику за три роки, а сам день звіту почався в Києві з семи загиблих. Свято, задумане як день досягнень у захисті прав дитини, минуло під сиренами.
Діти платять неприйнятно високу ціну за цю війну, і це триває занадто довго. Сьогодні, у Всесвітній день дитини, ми мали б відзначати досягнення із захисту прав дітей. Проте в Україні діти продовжують жити у страху, — заявила голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Анн-Клер Дюфей.
Ювенальна поліція Нацполіції наводить інший вимір втрат: від початку повномасштабного вторгнення загинули 771 дитина і 3040 поранені, 2358 дітей досі перебувають у розшуку, хоча розшукати вдалося понад 61 тисячу. Поліцейські евакуювали до безпечних регіонів 55 847 дітей; у 11 859 школах працює закріплений ювенальний поліцейський.

Попереду п'ята зима війни. Кількість підтверджених атак на енергетичну інфраструктуру у 2026 році — найвища з початку повномасштабного вторгнення: на 78% більше, ніж за весь 2025-й, із відключеннями світла від 4 до 18 годин. Для дітей це не лише холод: без струму перебої з водою приходять у домівки, школи та лікарні. Держава, яка оголосила охорону дитинства загальнонаціональним пріоритетом, входить у цю зиму з 47% київських шкіл, що не можуть сховати під час тривоги всіх учнів одразу, з кримінальними провадженнями в Херсоні, відкритими вже після виплат підрядникам, із чотирма збитими ракетами з тридцяти шести — і з будівельними нормами, які досі не розраховані на пряме влучання бомб, що вже вбивали людей під землею.
Першоджерела
Документи та повідомлення, на яких ґрунтується матеріал.

