Мерц приїхав до Києва під обстрілами: €1,3 млрд допомоги та удар по Північному мосту

Канцлер приїхав потягом — без публічних анонсів, без зайвого шуму. Разом із ним у столицю прибули міністерка економіки Катаріна Райхе та делегація керівників німецьких оборонних компаній. Формальна мета — завершити угоду про дрони-перехоплювачі. Реальний контекст — Росія вкотре демонструє, що може бити по інфраструктурі Києва навіть під час візиту лідера однієї з найбільших економік Європи.

Удар по Північному мосту стався вранці. Мер Кличко повідомив про двох поранених. Російське Міноборони заявило, що міст використовується для перекидання військ і техніки — стандартне пояснення для ударів по цивільній інфраструктурі. Загалом за 4 жовтня від російських атак по Україні загинуло щонайменше 6 людей, з них троє — у житловому будинку в Києві.

Мерц на спільній пресконференції з Зеленським був жорстким: «Якщо Росію не зупинити, рано чи пізно її військова машина буде спрямована проти нас. П’ята зима війни скоро почнеться для людей. Росія обстрілює міста, житлові будинки та теплові електростанції. Українці відмовляються дозволити терору зламати себе. Сьогодні я скажу президенту Зеленському: ви можете продовжувати розраховувати на нашу підтримку».

€1,3 млрд — це не просто цифра. €1 млрд із них — військова допомога: десятки тисяч дронів-перехоплювачів Quantum Systems SPYS, засоби ППО, боєприпаси. €350 млн — на ремонт і відновлення енергетичної інфраструктури: генератори, підстанції, ремонтні роботи. Саме енергетика викликає найбільше занепокоєння: українські чиновники місяцями попереджають про «найважчу зиму» війни.

Окрім того, Україна та Німеччина підписали 15 угод на загальну суму понад €8,5 млрд — у сфері безпеки, оборонного виробництва та енергетики. Зеленський назвав результати тестувань дрона SPYS «обнадійливими» і повідомив, що сторони близькі до угоди про спільне виробництво в Україні.

Але є питання, які залишаються відкритими.

По-перше, €1 млрд військової допомоги — це, за даними Ukrinform, «уже затверджені бюджетні кошти». Тобто не нове фінансування, а розблокування раніше схвалених видатків. По-друге, чи готовий Берлін до такого ж рівня підтримки в наступному році — особливо з огляду на внутрішньополітичні процеси в Німеччині та можливі зміни в США? Мерц не відповів на це прямо. Його фраза про те, що партнерство «не є вулицею з одностороннім рухом», натякає: Берлін очікує від Києва більшої віддачі — принаймні у вигляді спільних виробничих проєктів.

Візит Мерца — безсумнівно, сильний політичний сигнал. Німеччина не збирається відступати під тиском. Але залишається головне запитання: чи вистачить цього, щоб пережити зиму, яка, за всіма ознаками, буде справді найважчою?

Поки що відповідь — «можливо, так». Але гарантій немає.