Не один рейд у трьох країнах: як справа «Хімпрому» за рік пройшла від українських call-центрів до Казахстану й Албанії

31 серпня 2026 року Національна поліція України повідомила про завершальний етап міжнародної спецоперації проти вербувальної інфраструктури злочинної спільноти «Хімпром».

У результаті останнього етапу в Україні сімох осіб затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Дев'ятьом фігурантам повідомили про підозру, зокрема лідеру спільноти та співорганізатору — заочно.

Але якщо дивитися лише на ці цифри, можна пропустити головне.

Ця операція почалася не 31 серпня.

І, судячи з офіційної хронології, зовсім не виглядала як один великий рейд у трьох країнах.

Спочатку був call-центр. Потім — чотири тисячі цифрових доказів

За версією слідства, «Хімпром» використовував вербувальні call-центри фактично як кадрову службу для наркобізнесу.

Через фейкові вакансії людям пропонували роботу операторів, HR-менеджерів, хіміків, кур'єрів, «закладників», логістів, складських працівників та інших виконавців.

Нацполіція стверджує, що всередині системи діяли штрафи, а до тих, хто намагався вийти, могли застосовувати фізичне насильство та незаконно позбавляти волі. Це позиція слідства; щодо конкретних осіб остаточні висновки має робити суд.

Перший ключовий етап, який поліція вказує у своїй хронології, відбувся ще у серпні 2025 року.

В Україні провели 26 обшуків у call-центрах.

І вилучили близько 4 000 одиниць цифрових доказів.

Саме тут починається професійно найцікавіша частина.

Обшук — це не фінал.

Комп'ютер, телефон або носій сам по собі ще не пояснює структуру мережі.

Його потрібно дослідити.

За даними Нацполіції, аналіз вилученої інформації дозволив встановити 31 Telegram-магазин, організаторів, виконавців та сотні завербованих осіб. Причетність частини цих людей до незаконного обігу наркотиків уже на території Казахстану перевіряли казахстанські правоохоронці.

Тобто український цифровий слід перетнув кордон ще до наступного великого рейду.

Для цього створили окремі міжнародні слідчі групи

Нацполіція прямо повідомляє: для координації розслідування Україна створила Joint Investigation Teams — спільні слідчі групи, або JIT — з Албанією та Казахстаном.

Простими словами, сенс такого формату саме в тому, щоб не поводитися так, ніби кожна країна розслідує окремий світ.

Якщо людина, сервер, телефон, співучасник або потерпілий опиняється в іншій державі, міжнародна частина справи перестає бути декоративним словом у пресрелізі.

Потрібно погоджувати, хто що встановлює, які дії проводить і як один фрагмент доказів стикується з іншим.

У цьому провадженні Нацполіція заявляє, що через міжнародну взаємодію встановлювали організаторів, виконавців, канали вербування та людей, залучених до незаконного обігу наркотиків у різних країнах.

Албанія: не обшук 31 серпня, а вже справа в суді ще у березні

Наступний важливий момент руйнує уявлення про «одночасний удар».

За даними української поліції, у березні 2026 року правоохоронні органи Албанії вже направили до суду кримінальне провадження щодо двох громадян України.

Їм ставили у провину незаконне утримання операторів вербувальних call-центрів та застосування до них фізичної сили й насильства.

Тобто албанський епізод на момент серпневого фінального етапу вже перебував не на стадії першого обшуку, а на іншому процесуальному рівні.

Це важлива різниця.

Міжнародна операція не означає, що всі країни рухаються абсолютно однаково і в один день.

В одній юрисдикції можуть ще досліджувати техніку.

В іншій — затримувати.

У третій — матеріали вже можуть бути в суді.

Травень: слідство повертається в Київ із казахстанськими колегами

Наступний етап відбувся у травні 2026 року.

У Києві та Київській області правоохоронці за участю представників Казахстану провели 70 обшуків.

За даними Нацполіції, тоді припинили діяльність вербувальних call-центрів, вилучили 120 одиниць цифрових доказів і встановили 27 активних учасників «Хімпрому».

І знову ключове слово — цифрових.

Тому що для міжнародного розслідування важливо не просто знайти офіс.

Потрібно показати зв'язки.

Хто з ким спілкувався?

Хто кого вербував?

Який Telegram-акаунт кому належав?

Хто координував дії людини в іншій країні?

Хто мав доступ до певного пристрою?

Без цього десятки обшуків можуть залишитися лише ефектною статистикою.

Липень: уже українські правоохоронці їдуть у Казахстан

У липні географія змінилася.

За інформацією Нацполіції, на території Казахстану за участю українських правоохоронців провели 15 обшуків.

Результат — 17 затриманих, яких казахстанська сторона пов'язувала зі збутом наркотиків на території країни.

Ось тут уже видно, навіщо потрібна довга міжнародна робота.

У серпні 2025 року українці вилучають цифрові докази.

Після аналізу з'являються зв'язки з Казахстаном.

Потім казахстанські правоохоронці беруть участь в українському етапі.

А далі українські правоохоронці вже беруть участь у слідчих діях на території Казахстану.

Це значно цікавіше за формулу «три країни провели операцію».

Це передача слідчого імпульсу від однієї юрисдикції до іншої.

І лише після цього — 35 обшуків фінального етапу

Завершальний етап, про який Нацполіція повідомила 31 серпня, знову відбувався переважно в Україні.

За участю представників Казахстану правоохоронці провели 35 обшуків у п'яти областях та Києві.

Поліція заявляє про ліквідацію двох вербувальних ланок.

Під час слідчих дій, крім цифрових доказів, вилучили:

3 600 джоінтів, 24 кг суміші для їх виготовлення з вмістом синтетичного канабіноїду PINACA, понад 1 900 розфасованих пакетиків.

Сімох осіб затримали.

Дев'ятьом повідомили про підозру.

Серед них — особи, яких слідство називає лідером «Хімпрому» та співорганізатором; їм про підозру повідомили заочно.

Поліція вказує серед правових кваліфікацій частини 1 і 2 статті 255 Кримінального кодексу — створення, керівництво злочинною спільнотою чи організацією та участь у ній, а також положення статей 27, 28 і частини 3 статті 307 щодо організації та участі в незаконному обігу наркотиків.

Але це підозра.

Не вирок.

А хто, за версією слідства, стоїть на верхівці?

Національна поліція називає організатором системи 36-річного громадянина Росії на псевдо «Мексиканець», який, за версією правоохоронців, перебуває за кордоном.

У більш ранньому матеріалі від 22 квітня 2026 року Нацполіція також повідомляла, що ця особа з 2019 року перебуває в міжнародному розшуку і, за версією слідства, продовжувала дистанційно координувати діяльність мережі.

І тут знову видно проблему транснаціонального розслідування.

Можна затримати оператора в Києві.

Можна вилучити телефон.

Можна встановити виконавця в Казахстані.

Але якщо людина, яку слідство вважає керівником, перебуває за кордоном, внутрішнього кримінального провадження вже недостатньо для фактичного затримання.

З'являється окремий міжнародний пласт: розшук, встановлення місця перебування, правова взаємодія та, залежно від країни, подальші процедури.

Інтерпол і DEA теж згадані. Але не варто придумувати їхню роль

Нацполіція повідомляє, що заходи здійснювалися у взаємодії з підрозділом Генерального секретаріату Інтерполу, який займається боротьбою з наркотиками, та Управлінням з боротьби з наркотиками США — DEA.

Це суттєво.

Але з відкритого релізу не можна зробити висновок, що саме Інтерпол або DEA керували всією операцією, передавали конкретний доказ чи проводили конкретний обшук.

Офіційне формулювання — взаємодія.

Все інше без додаткового джерела було б уже нашою фантазією.

Що тут справді корисно для слідчого

Ця історія добре показує одну просту річ.

Транснаціональне провадження не складається з красивої фотографії, де прапори трьох країн стоять поруч.

Воно складається з етапів.

Україна вилучила близько чотирьох тисяч цифрових доказів.

Аналіз дала 31 Telegram-магазин та нових осіб.

В Албанії окремий епізод дійшов до суду.

У травні в Україні пройшло 70 обшуків.

У липні — 15 у Казахстані та 17 затримань.

Після цього — ще 35 обшуків в Україні.

Це і є реальна міжнародна координація: не обов'язково одночасність, а здатність зробити так, щоб результат дії в одній країні став підставою для наступної роботи в іншій.

І ось тут виникає головне питання.

Чи витримає цей ланцюг судову перевірку?

Бо кількість обшуків добре виглядає у пресрелізі.

Але суду потрібне інше: хто що зробив, яким доказом це підтверджено, як доказ отримано, кому належить конкретний цифровий слід і чи дотримано процедури.

Саме це відділяє міжнародну спецоперацію від міжнародної кримінальної справи, доведеної до кінця.

Історія «Хімпрому» на цьому не закінчена.

Сім затриманих — не вся мережа.

Дев'ять підозр — не вироки.

А лідер, якого називає слідство, за даними поліції, залишається за кордоном.

Тому найважливіший результат цієї операції ми побачимо не за кількістю фотографій після обшуків.

А за тим, скільки міжнародних епізодів зрештою вдасться перетворити на докази, які витримають суд.