Авторитаризм по-українськи: Мендель сказала правду і потрапила в «тюремний список» Трампа

Юлія Мендель працювала прессекретаркою Володимира Зеленського — людиною, яка щодня формувала образ президента для медіа. І лише звільнившись, наважилася сказати те, що, очевидно, знала давно: країна рухається до авторитаризму, а її колишній шеф несе частку відповідальності за війну.

«Зеленський авторитарний», «він винен у війні на 40%», «потрібні територіальні поступки» — ці тези прозвучали з уст людини, яка бачила систему зсередини. І реакція не змусила себе чекати. Дональд Трамп — тоді ще кандидат у президенти США — підхопив цю історію і заявив: «Її хочуть посадити в тюрму».

Чи справді Мендель загрожує кримінальне переслідування? Офіційно — ні. Але сам факт, що колишня прессекретарка президента публічно боїться за свої слова, говорить більше, ніж будь-які офіційні запевнення.

Мендель працювала у Зеленського прессекретаркою — і тільки звільнившись, наважилася сказати правду. Мабуть, посада передбачала не лише пресрелізи, а й анестезію.

А тепер уявіть: якщо людина, яка мала доступ до першої особи, яка знає всі важелі впливу, — боїться висловити критику, перебуваючи при владі, — що відбувається зі звичайними громадянами? З журналістами, які не мають «дахів»? З активістами, які виходять на акції протесту?

Відповідь проста: їх просто закривають. Або створюють такі умови, що мовчання стає єдиною безпечною стратегією.

Зеленський залишається президентом без виборів п'ятий рік. Формально — через воєнний стан. Але чим довше триває цей стан, тим більше він нагадує не тимчасовий захід, а спосіб утримання влади. Опозицію тиснуть, критиків запугують, незалежні медіа закриваються або переходять під контроль лояльних власників.

Юлія Мендель — не дисидентка і не героїня. Вона — колишня чиновниця, яка після звільнення вирішила заговорити. Але саме тому її слова мають вагу. Вона не зовнішній спостерігач, а інсайдер. І коли інсайдер каже, що система гнила, — це варто слухати.

Трамп, звісно, переслідує власні цілі. Йому вигідно малювати Україну як недемократичну країну, щоб виправдати скорочення допомоги. Але від того, що він використовує цю історію, вона не перестає бути правдивою.

Питання не в Мендель. Питання в тому, чому в Україні критика влади стала кримінально караною. Чому людина, яка просто сказала те, що думає, — ризикує опинитися за ґратами.

І якщо ми не поставимо це питання сьогодні, завтра його поставлять без нас. Або за нас.