Досвід війни дронів в Україні підштовхує НАТО прискорювати закупівлі й змінювати підготовку

Поле бою змінюється швидше за традиційний цикл закупівель

Reuters із посиланням на п'ятьох українських і західних оборонних посадовців пише, що частина систем і тактик НАТО ризикує застарівати швидше, ніж Альянс встигає їх адаптувати.

Це оцінка співрозмовників агентства, а не офіційний висновок НАТО про боєготовність Альянсу.

Водночас власні документи НАТО підтверджують, що швидкість впровадження нових технологій стала окремою проблемою.

У Rapid Adoption Action Plan, затвердженому у 2025 році, союзники встановили орієнтир: новий технологічний продукт має, як правило, пройти шлях від визначення потреби до закупівлі та початку інтеграції максимум за 24 місяці.

На тестування, оцінку та інтеграційні процедури планується відводити приблизно до 12 місяців, а на дослідження ринку — близько трьох.

Сам факт появи таких строків показовий. НАТО офіційно визнає необхідність робити процедури гнучкішими та швидше переводити успішні експериментальні рішення у війська.

У 2026 році НАТО запустило нові механізми

У липні НАТО затвердило Innovation Scale-Up Package.

Документ передбачає гнучкіші закупівельні процедури, заздалегідь визначені шляхи переходу від випробувань до контрактів і ширшу участь невеликих технологічних компаній поряд із традиційними оборонними виробниками.

Окремо Альянс запустив програму Drone Edge.

За даними НАТО, союзники планують інвестувати понад 40 млрд доларів у протидронові можливості протягом п'яти років.

Також поставлена мета до кінця 2027 року підготувати в п'ять разів більше операторів дронів. Для перевірених протидронових систем створюється окремий механізм, який має спростити їх швидке придбання у великих обсягах.

Це ще не означає, що проблему швидкості вирішено.

Навпаки, масштаб нових програм показує, наскільки серйозної перебудови потребують закупівлі, навчання та впровадження нових технологій.

Український бойовий досвід уже входить у навчання НАТО

17 вересня Спільний центр НАТО–Україна з аналізу, підготовки та освіти JATEC повідомив про заняття, побудовані на українському бойовому досвіді.

Українські військові працювали з польськими та німецькими офіцерами.

Серед тем були безпілотні системи, радіоелектронна боротьба, розвідка та ухвалення рішень у технологічно насиченому середовищі.

У JATEC зазначили, що досвід війни змушує переосмислювати усталені припущення щодо маневру, командування, управління та застосування сил.

Це важлива зміна у відносинах України та Альянсу.

Країни НАТО продовжують передавати Україні зброю та проводити підготовку українських військових, але одночасно бойовий досвід уже рухається у зворотному напрямку.

Українська модель працює ближче до фронту

Українську систему не можна механічно переносити на весь НАТО.

Проте різницю в темпі добре видно на прикладі Brave1 та інших українських механізмів випробування військових технологій.

Міністерство оборони України повідомляло про спрощення кодифікації окремих безпілотних систем, регулярні випробування разом із виробниками та можливість переходу до контрактування після підтвердження ефективності рішення.

Окремі рішення щодо фінансування також дедалі більше прив'язуються до результатів фактичного застосування на полі бою.

НАТО працює в значно складнішій системі.

Альянс об'єднує 32 держави з різними бюджетами, законами та закупівельними процедурами. Необхідно також враховувати вимоги безпеки, сертифікацію та сумісність озброєнь між різними арміями.

Тому швидке доопрацювання фронтового FPV-дрона і закупівлю складної системи для кількох країн не можна порівнювати безпосередньо.

Але саме різницю між цими двома швидкостями НАТО зараз і намагається скоротити.

Україна стає технологічним партнером

Зміна ролі України помітна і в спільних програмах.

У межах UNITE–Brave NATO Україна та Альянс запустили конкурс із початковим обсягом контрактів у 10 млн євро для команд, до яких входять українські та союзницькі компанії.

Перші напрями стосуються боротьби з безпілотниками та протиповітряної оборони.

НАТО також заявляло про намір надалі збільшити масштаб програми до 50 млн євро.

Це ще не означає, що Альянс повністю перебудував свої закупівлі чи військову доктрину під український досвід.

Але напрямок уже чітко видно.

Україна одночасно залишається отримувачем західної військової допомоги та стає джерелом бойового досвіду, який використовують при зміні підготовки, випробувань і технологічної політики НАТО.

Головна перевірка тепер буде практичною: чи дозволять нові правила та програми скоротити шлях від появи нової загрози до появи ефективної відповіді у військах.