«Єдина Росія» лідирує на виборах до Держдуми: ОБСЄ не запросили, голосували й на окупованих територіях

Майже 58% за списками — але це ще не остаточний результат

Триденне голосування на виборах до Державної думи Росії завершилося 20 вересня. За даними російського Центрвиборчкому після опрацювання понад 95% протоколів, «Єдина Росія» набирала 57,83% голосів за федеральним партійним списком. Явку голова ЦВК Елла Памфілова оцінила у 59,32%.

Російська Дума складається з 450 депутатів. Половину — 225 — обирають за партійними списками, ще 225 — в одномандатних округах.

На етапі опрацювання 95,18% протоколів ЦВК заявляла, що кандидати «Єдиної Росії» перемагають у 208 одномандатних округах, а загалом партія може отримати 355 місць. Це більше двох третин складу Думи.

Але ця цифра ще не є остаточною.

Після опрацювання 96,95% протоколів «Справедлива Росія» піднялася до 5% за федеральним списком. Раніше, коли ЦВК називала розклад у 355 місць для «Єдиної Росії», партія мала 4,96% і не долала прохідний бар'єр. Тому точне розподілення спискових мандатів слід уточнювати після завершення підрахунку.

ЦВК планує оголосити остаточні результати 25 вересня.

Головне питання цих виборів — не лише цифри

Це перші вибори Держдуми після початку Росією повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

Reuters повідомляє, що Володимир Путін представляв голосування як перевірку суспільної підтримки війни. Але саме тут виникає ключове обмеження для будь-яких висновків із офіційних відсотків: політична конкуренція перед виборами була суттєво звужена.

Партія «Яблуко», яку AP і Reuters описують як єдину зареєстровану російську партію з відкритою антивоєнною позицією, не брала участі у федеральному голосуванні за партійними списками. У серпні Верховний суд Росії зняв її список із виборів. Окремі кандидати партії залишилися у змаганні в одномандатних округах.

Тому результат виборів показує офіційний розподіл голосів серед допущених учасників, але сам по собі не дає можливості визначити рівень підтримки війни серед усіх російських виборців.

ОБСЄ не мала можливості провести незалежне спостереження

Ще 6 серпня Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та Парламентська асамблея ОБСЄ заявили, що Росія не запросила їхніх спостерігачів на вибори.

ОБСЄ назвала це невиконанням зобов'язань, які Росія взяла на себе як держава-учасниця організації. За даними ОБСЄ, це вже треті поспіль загальнонаціональні російські вибори, які організація не змогла спостерігати.

Організація також звернула увагу на зміни російського законодавства, які обмежили можливість балотуватися людям зі статусом «іноземного агента», посилили обмеження фінансування кампаній і скоротили можливості партій призначати представників на виборчі дільниці. Окремо ОБСЄ вказала на тиск на рух незалежних спостерігачів «Голос», який зрештою припинив діяльність.

Російський МЗС, зі свого боку, звинувачував ОБСЄ у «подвійних стандартах» і заявляв, що замість місії організації запросив представників окремих держав та інших міжнародних структур.

ЦВК називає вибори чистими, партії повідомляли про порушення

Голова російського ЦВК Елла Памфілова заявила, що кампанія пройшла максимально чисто і спокійно. Водночас ЦВК визнав щонайменше два випадки вкидання бюлетенів — у Криму та Марій Ел.

«Яблуко» та КПРФ повідомляли про недопуск частини своїх спостерігачів і про інші можливі порушення. AP зазначає, що частину таких заяв не вдалося незалежно перевірити. Тому їх коректно подавати саме як твердження партій, а не як встановлені факти.

Росія включила до голосування окуповані території України

Окремий юридичний і політичний конфлікт стосується території проведення виборів.

Росія організувала голосування в окупованому Криму, Севастополі та на контрольованих нею частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

AP зафіксувало, зокрема, голосування на підконтрольній Росії частині Донеччини, де біля виборчої скриньки перебував озброєний російський військовий.

Міністерство закордонних справ України заявило 18 вересня, що не визнає ані проведення такого голосування, ані його результати, наголосивши, що окупація не створює для Росії суверенних прав на українські території.

21 вересня аналогічну позицію оприлюднив Європейський Союз. ЄС заявив, що не визнає проведення виборів або їхніх результатів на окупованих територіях України та пообіцяв санкції щодо причетних до їх організації.

Що відомо зараз

За офіційним підрахунком, «Єдина Росія» зберігає безумовно найбільше представництво в майбутній Держдумі. Але точну кількість мандатів ще рано називати остаточною.

Ще важливіше не перетворювати 57,83% на простий висновок про ставлення всього російського суспільства до війни. Вибори проходили без місії ОБСЄ, за звуженого поля політичної конкуренції та з голосуванням на міжнародно визнаній території України.

Остаточну арифметику має дати ЦВК 25 вересня. Питання про те, наскільки ці цифри відображають вільний політичний вибір, залишається предметом принципової суперечки між російською владою, опозиційними силами та міжнародними інституціями.