Вплив підриву Nord Stream на постачання газу: що стоїть за новою оцінкою
«Новое Издание» повідомило про незначний вплив вибухів на газопостачання Німеччини. Судовий епізод залишається без першоджерела, а відомості про СПГ потребують уточнення.
Telegram-канал «Новое Издание» 5 листопада повідомив, що вибухи на «Північних потоках» незначно вплинули на газопостачання Німеччини, приписавши цю оцінку Федеральному мережевому агентству ФРН — Bundesnetzagentur. Канал пов’язав повідомлення з виступом представника відомства в суді, однак не назвав ані промовця, ані суд, ані дату засідання й не навів посилання на судовий документ або заяву регулятора. Тому поки йдеться про оцінку у викладі каналу, а не про встановлену позицію відомства за підсумками засідання.
Історичні дані Bundesnetzagentur підтверджують одну з передумов цієї оцінки: постачання через Nord Stream 1 припинилося ще до пошкодження газопроводів у Балтійському морі у вересні 2022 року. В огляді за 2022 рік, опублікованому 6 січня 2023 року, регулятор описує послідовне скорочення постачання. До середини червня через Nord Stream 1 надходило близько 1,7 ТВт·год газу на добу. Потім обсяги скоротилися спочатку на 60%, далі на 80%, а на початку вересня досягли нуля. У заяві від 29 вересня 2022 року Північноатлантична рада назвала пошкодження Nord Stream 1 і Nord Stream 2 результатом саботажу, виходячи з наявної тоді інформації.
Тут важливо розрізняти безпосередню втрату поточного постачання та наслідки газової кризи загалом. Bundesnetzagentur повідомило, що відсутність російського газу частково компенсували додатковим імпортом із Нідерландів, Бельгії, Норвегії та інших країн. Водночас споживання газу в Німеччині за 2022 рік було на 14% нижчим за середній рівень попередніх чотирьох років: у промисловості — на 15%, у домогосподарств і комерційних споживачів — на 12%. Регулятор окремо відзначив вплив теплішої погоди на зниження споживання.
Запаси також накопичували до пошкодження газопроводів. Уже на початку вересня 2022 року німецькі сховища були заповнені на 85%. Рівня 95% вони досягли 12 жовтня, а 100% — 13 листопада. Ці показники пояснюють, із якими резервами країна входила в опалювальний сезон, але самі собою не вимірюють економічних збитків від підриву.
Згадка про нові СПГ-термінали серед заходів, ужитих Німеччиною до вибухів, допускає різні прочитання: канал не уточнює, у якій країні розташовувалися ці термінали. Власні німецькі термінали тоді ще не працювали, проте строки їх запуску не виключають закупівель через термінали за кордоном. Згідно з оглядом Bundesnetzagentur від 4 січня 2024 року, перший німецький СПГ-термінал у Вільгельмсгафені почав роботу лише в грудні 2022 року. Термінали в Любміні та Брунсбюттелі запрацювали в січні та березні 2023 року. За весь 2023 рік через німецькі СПГ-термінали надійшло 7% загального імпорту газу країни; найбільші частки імпорту припадали на Норвегію — 43%, Нідерланди — 26% і Бельгію — 22%.
Відсутність додаткової негайної зупинки потоку не рівнозначна відсутності витрат для споживачів і промисловості. За даними регулятора, середня ціна газу на ринку «на добу наперед» становила 127,1 євро за МВт·год у 2022 році та 41 євро у 2023-му. Ці річні показники характеризують ширшу кризу й подальше зниження цін, а не окремий ціновий ефект диверсії. Перевірені дані дозволяють зробити вузький висновок: Nord Stream 1 не постачав газ уже до пошкодження, а перебудова постачання Німеччини включала альтернативний імпорт, заповнення сховищ і зниження споживання.
Першоджерела
Документи та повідомлення, на яких ґрунтується матеріал.