КМДА готує «тимчасове переміщення»: джерело говорить про плани й тиск на працівників

Київ офіційно збирає та уточнює дані про вразливих мешканців

2 вересня КМДА повідомила, що місто готується до різних сценаріїв опалювального сезону, зокрема до можливих тривалих перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням.

Один із напрямів цієї роботи — верифікація мешканців, які через вік, стан здоров’я або життєві обставини можуть потребувати додаткової допомоги.

Йдеться насамперед про одиноких людей старшого віку, людей і дітей з інвалідністю та окремі сім’ї.

Основним варіантом місто називає допомогу за місцем проживання. Якщо залишатися вдома стане небезпечно або неможливо, людині можуть запропонувати тимчасове переміщення до підготовленого місця.

КМДА окремо наполягає на терміні «тимчасове переміщення», пояснюючи, що це не те саме, що евакуація.

За офіційною позицією міста, таке переміщення може відбуватися тільки за згодою самої людини або її законного представника.

Ця публічна позиція частково збігається зі словами нашого джерела про те, що співробітникам рекомендують не використовувати слово «евакуація».

Але сама по собі офіційна термінологія не доводить, що всередині КМДА існує заборона на слово «евакуація» або покарання за його використання.

Місто саме визнає: багато людей їхати не хочуть

За даними КМДА станом на 2 вересня, про готовність у разі необхідності тимчасово переміститися повідомили трохи більше ніж 1 300 одиноких людей старшого віку, близько 400 дітей з інвалідністю та 500 дорослих людей з інвалідністю.

Водночас заступниця голови КМДА Марина Хонда повідомила, що попередньої зими було понад три тисячі випадків, коли люди відмовлялися від тимчасового переміщення навіть за наявності підготовленого місця і транспорту.

Отже, одна з основних деталей розповіді нашого джерела — небажання частини мешканців залишати свої квартири — підтверджується і самою міською владою.

Джерело говорить про показники і погрози звільненням

Анонімне джерело «Медіа Вісник», яке працює в системі КМДА, описує іншу сторону цієї роботи.

За його словами, працівники отримують завдання складати списки потенційних кандидатів на тимчасове переміщення, уточнювати їхні дані та з’ясовувати, чи погодяться люди переїхати у разі кризової ситуації.

Джерело стверджує, що керівництво очікує від працівників певних кількісних результатів.

Коли люди відмовляються, відповідальність за невиконання показників, за словами співрозмовника, перекладають на самих працівників. Джерело також говорить про погрози звільненням.

Редакція не має документа, наказу, листування або іншого матеріального доказу, який підтверджував би існування такого плану чи погроз.

Ми також не знайшли у відкритому доступі рішення КМДА, яке встановлювало б для районів або соціальних працівників мінімальну кількість людей, котрих необхідно переконати на переїзд.

Тому цю частину історії не можна подавати як встановлений факт. Наразі це свідчення одного анонімного джерела.

Поквартирні обходи самі по собі не є новою практикою

Твердження про те, що соціальні працівники можуть ходити по квартирах маломобільних киян, не суперечить попередній практиці.

25 січня Міністерство соціальної політики повідомило, що в Деснянському районі Києва після проблем з електроенергією та опаленням соціальні працівники разом із волонтерами мали проводити поквартирний обхід маломобільних і літніх мешканців.

Під час таких обходів також складали списки потреб людей.

Наступного дня КМДА повідомила про додаткові місця для тимчасового проживання у соціальних закладах столиці та про роботу районів із виявлення людей, яким необхідна допомога.

Тобто самі обходи, уточнення даних і складання списків уже застосовувалися раніше.

Але це не підтверджує твердження джерела про те, що нинішні обходи проводяться саме заради виконання встановленого керівництвом плану.

Найслабше підтверджена частина історії — гроші

За словами джерела, частині людей повідомляють про можливість проживання у спеціалізованих установах за межами Києва, причому таке проживання нібито доведеться оплачувати.

Джерело також стверджує, що вартість може відрізнятися залежно від місця розміщення.

Підтвердити ці твердження нам не вдалося.

КМДА у своїй заяві від 2 вересня ще не оприлюднила перелік майбутніх місць розміщення та їхні фінансові умови. Міська влада пообіцяла повідомити про кількість місць та умови перебування після їх облаштування.

Крім того, в Україні діє окремий державний механізм надання соціальної послуги притулку маломобільним внутрішньо переміщеним особам та іншим людям, які перемістилися.

Постанова Кабінету Міністрів №1169 передбачає оплату фактично наданої послуги з бюджетних коштів. Після змін, внесених у червні 2026 року, гранична вартість такої послуги становить 343,74 грн на одного отримувача на день.

Це не означає, що Київ обов’язково використовує саме цей механізм для нинішньої підготовки.

Але відкриті документи також не дають підстав стверджувати, що вразливий киянин обов’язково має сам оплачувати запропоноване містом тимчасове проживання.

Не вдалося підтвердити і твердження про систему, за якої ціна нібито автоматично зростає залежно від відстані від Києва.

Тому припущення про можливе привласнення коштів без конкретних договорів, тарифів, назв установ і платіжних документів публікувати як обґрунтовану підозру не можна.

Після трагедії в Милі питання безпеки не виглядає формальним

Джерело також стверджує, що частина людей під час розмов про можливий переїзд згадує трагедію в селі Мила Київської області.

Наприкінці серпня після російського удару та подальшої детонації боєприпасів там був зруйнований приватний пансіонат для літніх людей «Добрий дім».

Суспільне повідомляло, що більшість загиблих у селі були мешканцями цього пансіонату.

Ми не можемо підтвердити, що саме трагедія в Милі стала причиною відмов конкретних киян від тимчасового переміщення.

Однак питання про те, де саме розташовуватимуть людей, чи є там укриття, резервне живлення, медична допомога та наскільки об’єкт захищений від воєнних ризиків, після цієї трагедії є цілком предметними.

Що в цій історії вже доведено

Підтверджено, що Київ уточнює інформацію про вразливих мешканців, готується до можливого тимчасового переміщення частини з них і визнає, що багато людей переїжджати не хочуть.

Підтверджено також, що поквартирні обходи маломобільних людей уже застосовувалися соціальними службами раніше.

Натомість твердження про внутрішні кількісні плани, погрози звільненням, обов’язкову оплату проживання та залежність вартості від відстані поки ґрунтуються на словах одного джерела.

Саме ці питання потребують документів, другого незалежного свідчення та відповіді КМДА.