Удари по дата-центрах зробили війну відчутнішою в тилу — але опитування не підтверджують розвороту настроїв

Відеоматеріал, на основі якого готувався цей випуск, пропонує дивитися на останні події як на початок умовної «четвертої фази» сприйняття війни українським суспільством.

Аргумент зрозумілий: удари дедалі сильніше зачіпають не лише прифронтові регіони, а й інфраструктуру столиці, від якої залежать зв’язок, бізнес, телебачення та звичайні побутові сервіси.

Але тут важливо розділити дві речі. Перша — реальні наслідки ударів. Вони вже вимірюються. Друга — припущення про політичну та психологічну реакцію суспільства. Для такого висновку поки недостатньо даних.

Близько 100 тисяч домогосподарств уже відчули проблеми зі зв’язком

Після атаки 23 вересня Міністерство цифрової трансформації повідомляло приблизно про 100 тисяч домогосподарств у Києві та області, які зіткнулися з проблемами доступу до інтернету. Пошкодження торкнулися обладнання провайдерів у дата-центрах, а аварійні бригади почали відновлення мереж.

26 вересня компанія Cosmonova повідомила, що її київський дата-центр DC|COSMONOVA зазнав настільки масштабних руйнувань, що більше не працюватиме. Компанія заявила про часткове перенесення та відновлення сервісів.

Наслідки вийшли за межі звичайного домашнього інтернету. 27 вересня повідомлялося про проблеми з ефіром низки телеканалів, а також роботою MEGOGO, SWEET.TV та інших цифрових сервісів.

Президент Володимир Зеленський того ж дня заявив, що вранці російські війська двічі вдарили по дата-центру в Києві. За його словами, після першого удару постраждали троє людей, серед них двоє дітей.

Чому один пошкоджений об’єкт може відчути велика кількість людей

Дата-центр — це не просто будівля із серверами одного сайту.

На таких майданчиках можуть одночасно розміщувати обладнання провайдери, хостингові компанії, телевізійні оператори та інші цифрові сервіси. Тому фізичне пошкодження одного вузла здатне викликати ланцюгові проблеми одразу в кількох незалежних компаній.

Саме така концентрація обладнання пояснює, чому удар по одному майданчику може проявитися у вигляді зниклого домашнього інтернету, недоступного сайту або проблем із телевізійним сигналом у різних частинах країни.

Але «четверта фаза» суспільних настроїв поки не доведена

У вихідному матеріалі посилення ударів пов’язується з можливим новим переломом у ставленні українців до війни — після початкового шоку 2022 року, очікування швидкої перемоги та наступної втоми від затяжної війни. Це аналітична інтерпретація, а не результат нового соціологічного вимірювання.

Найсвіжіше доступне дослідження Київського міжнародного інституту соціології проводилося з 21 серпня до 10 вересня — тобто ще до нинішньої серії ударів по київських дата-центрах.

У ньому 77% опитаних відповіли, що Україна повинна продовжувати збройний опір навіть у разі російських атак, які залишатимуть людей без електрики, тепла та водовідведення. 12% обрали варіант погодитися на будь-які вимоги Росії заради припинення таких наслідків, ще 11% не визначилися.

У самому Києві за продовження опору за такого сценарію висловилися 83% опитаних.

Інше дослідження КМІС, проведене 20 липня — 3 серпня, показало, що 61% респондентів по країні були готові терпіти війну «стільки, скільки буде потрібно». У Києві показник становив 69% проти 61% у квітні.

Ці цифри не означають, що 77% або 61% українців виступають проти будь-яких переговорів. Формулювання запитань було іншим і стосувалося або готовності продовжувати опір, або прийняття будь-яких російських вимог.

Тому з цих даних не можна робити ані висновок про масове бажання воювати без переговорів, ані протилежний висновок про суспільний розворот до миру за будь-яку ціну.

Москва і Київ по-різному описують призначення об’єктів

Міністерство оборони РФ заявляло, що частина дата-центрів і телекомунікаційних об’єктів, по яких завдавали ударів, нібито використовувалася в інтересах українських військових та спецслужб.

Українська сторона називає цю інфраструктуру критично важливою для цивільного зв’язку та наголошує, що доступ до інтернету необхідний, зокрема, для отримання попереджень про повітряні загрози.

Відкритих незалежних доказів, які дозволяли б встановити військове призначення кожного конкретного ураженого дата-центру, наразі недостатньо.

Що можна стверджувати вже зараз

Новий етап ударів по цифровій інфраструктурі має реальні наслідки для цивільного життя. Десятки тисяч користувачів уже стикалися з перебоями, окремі дата-центри серйозно пошкоджені або припинили роботу, а проблеми поширилися на телевізійні та онлайн-сервіси.

А ось твердження, що ці події вже перевели українське суспільство в принципово нову фазу ставлення до війни, потребує нової соціології — проведеної після ударів 23–27 вересня.

Поки такого вимірювання немає, «четверта фаза» залишається гіпотезою, а не встановленим фактом.